 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
«У повномасштабне вторгнення ми зайшли без інфраструктури військового правосуддя та захисту прав військовослужбовців. Тому зараз змушені точково реагувати на проблемні ситуації, що виникають».
Про це заявила Уповноважена Президента України з питань захисту прав військовослужбовців та членів їх сімей (військовий омбудсмен) Ольга Решетилова під час дискусії «Чи потрібна військова юстиція: як виглядає справедливість для військових?» в Українському кризовому медіацентрі.
Також вона повідомила, що за час роботи на посаді до неї надійшло близько 4100 звернень. Як раніше вказувала Ольга Решетилова у своєму дописі на Фейсбуці, найбільша кількість звернень стосується:
– ненаправлення на ВЛК і лікування;
– переміщення між підрозділами;
– військовополонених та зниклих безвісти.
Щодо безпосередньо військової юстиції (military justice – англ.), яку обговорювали в Українському кризовому медіацентрі. Вона являє собою окрему правову систему в межах національної правової системи. Таке бачення міститься в пропозиціях Женевського центру з питань урядування в секторі безпеки (DCAF). Система військової юстиції діє з метою здійснення правосуддя, забезпечення військового правопорядку, дисципліни та зміцнення бойової (операційної) спроможності Збройних Сил у спосіб та відповідно до процедур, які можуть відрізнятися від загальних, що діють у національній правовій системі. Система військової юстиції стосується військовослужбовців та інших осіб, які виконують обов’язки військової служби, в окремих випадках – цивільних осіб.
Рік тому в матеріалі «Чи вдасться Україні розбудувати повноцінну систему військової юстиції?» «Юридична Газета» писала, що, на думку ініціаторів створення в Україні системи військової юстиції, процес має кілька складників, які мають відбуватися синхронізовано – в часі та за метою. Співрозмовник видання – генерал-майор юстиції запасу, д.ю.н. Павло Богуцький – наголошував, що йдеться про створення:
- військової поліції (шляхом перетворення військової служби правопорядку на військову поліцію);
- спеціалізованої військової прокуратури;
- військових судів;
- розбудову системи надання первинної та вторинної безоплатної правничої допомоги військовослужбовцям.
Під час обговорення в Українському кризовому медіацентрі Павло Богуцький порушив проблемне питання СЗЧ (самовільного залишення частини). Він зауважив:
– Стверджувати на сьогодні, що всіх, хто самовільно залишив військові частини та вчинив дезертирство, буде амністовано? Ну так відкриймо ворота, нехай далі йдуть. Так не можна. Потрібно визнати, що це кримінальне правопорушення, яке за собою тягне відповідні наслідки. Дати можливість виправитись – безумовно. Дати можливість служити – безумовно. Це і є особливість застосування кримінального законодавства у воєнній сфері та системі військової юстиції (...)
(...) Щодо судів, спеціалізованих військових судів. Конституція визначає, що судоустрій в Україні засновується на принципах територіальності та спеціалізації, що є важливим. Систему військових судів мають утворювати військові окружні суди (місцеві), військовий апеляційний суд – одного достатньо на всю країну, а також Військово-судова палата в складі Верховного Суду.
Підбиваючи підсумки дискусії «Чи потрібна військова юстиція: як виглядає справедливість для військових?», співзасновник Консорціуму оборонної інформації Сергій Згурець зазначив:
– Якщо ігнорувати справедливість, то взагалі не доводиться говорити про ефективність державного або військового управління. Нам треба шукати рішення, щоб змінити ситуацію як із СЗЧ, так і з судовими справами, які стосуються генералів. Адже що ми зараз бачимо по цих справах? Надмірність і вибірковість, що породжують питання щодо системи судочинства як такої. Зараз ми перебуваємо в ситуації, коли потрібно шукати рішення. Наявна правова система не працює. Треба шукати більш ефективні варіанти. Ми стоїмо на початку довгого шляху, який змушені проходити в умовах війни.