У 2020 році перша адміністрація Дональда Трампа наклала заборону на поїздки до Сполучених Штатів Америки та заморозила активи колишнього головного прокурора Міжнародного кримінального суду Фату Бенсуди (попередниці Карім Хана на посаді — ред.) та одного з високопосадовців з її оточення. Заходи були запроваджені у відповідь на рішення, прийняті Бенсудою під час розслідування ймовірних воєнних злочинів США в Афганістані. Пізніше санкції скасувала адміністрація Джо Байдена.
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
7 лютого 2025 року стало відомо, що на тлі офіційного візиту до Вашингтона прем’єра Ізраїлю Біньяміна Нетаньягу президент США підписав Указ про запровадження санкцій проти МКС. «Вважаю, що Міжнародний кримінальний суд брав участь у незаконних і безпідставних діях, спрямованих проти Америки та нашого близького союзника Ізраїлю (...) МКС не має юрисдикції над Сполученими Штатами чи Ізраїлем, оскільки жодна з них не є учасником Римського статуту чи членом МКС», — йдеться в документі.
Про які саме санкції йдеться?
Фінансові та візові проти осіб та членів їхніх сімей, які допомагають у розслідуванні Міжнародного кримінального суду щодо громадян США або союзників Сполучених Штатів Америки.
Деякі з санкцій, уточнюється в опублікованому на сайті Білого дому документі, можуть включати «блокування власності та активів, а також призупинення в’їзду до Сполучених Штатів посадовців, співробітників і агентів МКС, а також їхніх найближчих родичів».
Документ «Improsing sanctions on the International Criminal Court» передбачає додаток, в якому наводяться конкретні прізвища підсанкційних посадовців МКС.
Нещодавно, посилаючись на джерела у Міжнародному кримінальному суді, газета The Guardian писала, що загрозу існуванню Суду становлять нібито не стільки санкції проти високопоставлених суддів та прокурорів, скільки загальноінституційні санкції, оскільки вони блокуватимуть доступ до послуг, від яких залежить функціонування Міжнародного кримінального суду. Наприклад, існує залежність МКС від Microsoft, на хмарній платформі якої зберігаються докази, тому призупинення доступу може паралізувати розслідування.
Що кажуть в самому МКС та у світі?
Міжнародний кримінальний суд засудив санкції Трампа щодо своїх співробітників, заявивши, що даний крок є спробою «зашкодити неупередженій судовій роботі з розслідування найбільших злочинів у світі, включаючи злочини проти людяності та геноцид». МКС закликає країн-членів протистояти цьому.
«Суд твердо підтримує свій персонал і зобов’язується продовжувати забезпечувати справедливість і надію мільйонам невинних жертв жорстокостей у всьому світі. Ми закликаємо 125 держав-учасниць, громадянське суспільство та всі країни світу об’єднатися за справедливість і основні права людини», — йдеться в заяві на сайті Суду.
Також запроваджені Трампом санкції розкритикували світові лідери. Канцлер Німеччини Олаф Шольц вважає, що «поставлено під загрозу інституцію, яка має гарантувати, що диктатори цього світу не зможуть просто переслідувати людей і розпочинати війни».
Президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн написала в соцмережі Х, що «МКС повинен мати можливість вільно вести боротьбу проти глобальної безкарності».
У Лондоні речник прем'єр-міністра Великої Британії Кір Стармер заявив, що Велика Британія підтримує незалежність МКС і не планує застосовувати санкції до його посадових осіб.
Який вплив це матиме на Україну?
«Юридична Газета» звернулась за коментарем до експерта національного та міжнародного кримінального права, заступник Генерального прокурора України у 2019-2022 роках, кандидата юридичних наук Гюндуза Мамедова:
– Санкції США проти посадовців Міжнародного кримінального суду – це небезпечний крок, який підриває самі засади міжнародного правосуддя. Якщо сьогодні можна вибірково ігнорувати правила, то що завадить іншим робити те саме завтра? Справедливість не може бути вибірковою, адже без невідворотності покарання за міжнародні злочини війни не припиняються, а лише змінюють географію.
Подібні рішення лише посилюють хаос і створюють можливості для тих, хто прагне підірвати міжнародний правопорядок, зокрема для російської федерації. Це послаблює роль міжнародних інституцій та ставить під загрозу не лише роботу МКС, а й перспективи майбутнього механізму правосуддя щодо України. І те, що сьогодні здається політичним компромісом, завтра може стати виправданням безкарності.
Повноцінним членом Міжнародного кримінального суду Україна стала 1 січня 2025 року, п’ятьма місяцями раніше ратифікувавши Римський статут, яким керується МКС. До юрисдикції Суду входять тяжкі міжнародні злочини, такі як воєнні, злочини проти людяності та геноцид.