З розвитком сучасних технологій змінюється та оптимізується як законодавство загалом, так і Кримінальний процесуальний кодекс України, вдосконалення, спрямовані на оптимізацію судочинства та забезпечення ефективності правосуддя.
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
Одним із механізмів такого вдосконалення є використання відеоконференцзв’язку у судових засіданнях. Цей підхід дає змогу сторонам брати участь у процесі дистанційно, що особливо актуально в сучасних умовах, наприклад при розгляді справ за участі осіб, які перебувають в інших державах, містах, або у місцях позбавлення волі.
Водночас застосування ВКЗ викликало низку дискусій щодо його ефективності, відповідності принципам змагальності та рівності сторін, потенційних ризиків для забезпечення справедливого судового розгляду, а також належного технічного забезпечення.
Судова практика щодо використання ВКЗ на даний час залишається неоднозначною, що зумовлює необхідність детального аналізу конкретних судових рішень. Застосування відеоконференцзв’язку ще досі перебуває на стадії формування, однак стало більш системним та прозорим.
Рекомендації Ради суддів України щодо роботи судів в умовах воєнного стану від 02.03.2022 передбачають, що, якщо за об’єктивних обставин учасник провадження не може брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції за допомогою технічних засобів, визначених КПК, як виняток допускається участь такого учасника в режимі відеоконференції за допомогою будь-яких інших технічних засобів.
Значними та важливими в даному аспекті є зміни до Кримінального процесуального кодексу України, внесені законом № 3604-IX від 23.02.2024, які дозволили використання в кримінальному процесі відеоконференції з власних технічних засобів. Це важливий крок уперед, адже в часи пандемії COVID-19 і після початку повномасштабного вторгнення суди широко застосовували цей інструмент навіть за відсутності чітких норм у процесуальному законі, що вказувало на термінову необхідність внесення змін до КПК України.
Відповідно до статті 336 КПК України, суд може проводити засідання у форматі відеоконференції, якщо це забезпечує оперативність судового процесу та не порушує права учасників.
Згідно зі ст. 336 КПК України судове провадження може здійснюватися в режимі відеоконференції під час трансляції з іншого приміщення, зокрема яке розташоване поза межами приміщення суду (дистанційне судове провадження), у разі:
1) неможливості безпосередньої участі учасника кримінального провадження в судовому провадженні за станом здоров’я або з інших поважних причин;
2) необхідності забезпечення безпеки осіб;
3) проведення допиту малолітнього або неповнолітнього свідка, потерпілого;
4) необхідності вжиття таких заходів для забезпечення оперативності судового провадження;
4-1) введення воєнного стану або під час карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України;
5) наявності інших підстав, визначених судом достатніми.
При здійсненні судочинства в режимі відеоконференції потрібно відзначити такі позитивні аспекти:
1) оперативність та економія ресурсів ВКЗ дозволяє значно скоротити час на етапі судового розгляду, зменшуючи потребу в етапуванні підозрюваних та обвинувачених. Це особливо актуально у справах, які розглядаються в судах різних інстанцій;
2) зниження ризиків для свідків та потерпілих. Дистанційна участь у процесі захищає свідків від тиску або залякування, що є актуальним у справах, пов’язаних з організованою злочинністю чи корупцією;
3) можливість участі сторін із різних регіонів або держав ВКЗ дозволяє сторонам долучатися до засідання без необхідності фізичної присутності, що значно спрощує процес для міжнародних експертів, адвокатів або свідків, які перебувають за кордоном;
4) забезпечення безперервності судового процесу. В умовах воєнного стану або пандемії цей механізм є критично важливим для функціонування системи правосуддя.
Однак необхідно звернути увагу також і на недоліки, які можуть виникнути під час проведення судових засідань за допомогою використання ВКЗ:
1) порушення принципу безпосередності судового розгляду. Участь через відеоконференцію може вплинути на оцінку доказів судом, оскільки відсутня можливість безпосереднього сприйняття невербальної поведінки (жестів та міміки) учасників;
2) обмеження комунікації між адвокатом та підзахисним. У деяких випадках немає можливості конфіденційного спілкування, що може порушити право на захист;
3) технічні проблеми, збої в роботі відеозв’язку. Низька якість зображення або звуку можуть впливати на сприйняття інформації та ефективність судового процесу;
4) певні труднощі виконання рішення суду про взяття під варту в залі суду підозрюваного або обвинуваченого, який брав участь у судовому засіданні за допомогою ВКЗ, встановленням його точного місцезнаходження та забезпеченням безпеки під час взяття під варту.
Потрібно також відзначити, що антикорупційний суд у своїй практиці активно використовує відеоконференцзв'язок для ефективного та оперативного здійснення правосуддя, однак застосування ВКЗ у ВАКС має свої особливості, зумовлені специфікою розгляду таких справ.
Справи про корупційні злочини часто містять конфіденційну інформацію, яка потребує захисту. Під час проведення судового засідання в режимі ВКЗ повинно бути забезпечено конфіденційність цієї інформації, дистанційний допит свідків (зокрема, іноземних експертів), що регламентовано Європейською конвенцією про взаємну допомогу у кримінальних справах від 20.04.1959, використання ВКЗ у справах, де існує ризик фізичного впливу на учасників.
Використання відеоконференцзв’язку у кримінальному процесі є важливим кроком у напрямку розвитку судочинства. Таке вдосконалення дозволяє прискорити процес, зменшити витрати та забезпечити безпеку учасників. Водночас необхідно чітко врегулювати умови застосування ВКЗ, щоб уникнути зловживань і забезпечити дотримання прав учасників процесу.
Практика показує, що хоча відеоконференцзв’язок є корисним інструментом, його використання потребує вдосконалення та адаптації до реальних умов судочинства.