Під час досудового розслідування у кримінальних провадженнях однією з ключових проблем є баланс між правами учасників процесу та дотриманням вимог закону. Особливо гостро це питання постає у випадках, коли слідчі дії стосуються адвокатів, оскільки їхня діяльність підлягає особливому правовому захисту. Ця публікація досліджує процедуру обшуку адвоката, вилучення його майна, а також захист адвокатської таємниці відповідно до чинного законодавства України.
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
Так, нерідко в діяльності правоохоронних органів виникають випадки, коли в помешканні або іншому приміщенні, де проживає чи працює адвокат, необхідно провести обшук для цілей досудового розслідування.
Дотримання гарантій адвокатської діяльності передусім полягає в тому, щоб із відповідним клопотанням зверталася особа, яка повністю може оцінити ступінь необхідності проведення такого обшуку та наділена відповідними повноваженнями.
Під час самої слідчої дії обов’язковою є присутність представника ради адвокатів регіону, який повинен слідкувати за дотриманням невтручання правоохоронних органів у діяльність адвоката.
Водночас, на мою думку, необхідні умови для дотримання гарантій адвокатської діяльності на етапі до надходження в суд клопотання про проведення слідчої дії не закінчуються.
Так, особливу увагу потрібно звернути на роль слідчого судді під час розгляду клопотань про надання дозволу на обшук. Відповідно до ст. 234 КПК України клопотання має містити детальні підстави для обшуку, а також інформацію про те, які саме відомості або речі планується вилучити і як вони можуть бути пов’язані з кримінальним правопорушенням.
На цьому етапі слідчий суддя повинен уважно оцінити, чи є підстави вважати, що телефон адвоката, який може містити відомості, що належать до адвокатської таємниці, також може містити інформацію, важливу для досудового розслідування. На мою думку, лише за наявності таких доказів можна виносити ухвалу про проведення обшуку.
Також доцільним є звернення слідчого судді уваги на те, чи здійснюється адвокатом фактична адвокатська діяльність, а також чи не зупинено дію свідоцтва на право зайняття адвокатською діяльністю. Проте такі фактори не є визначальними.
Отже, саме на слідчого суддю при наданні дозволу на проведення такої слідчої дії покладено обов’язок пересвідчитися в доцільності її проведення, правомочності суб’єкта, який звертається з відповідним клопотанням, та наявності ознак причетності адвоката до вчинення кримінального правопорушення.
Надалі, безпосередньо під час проведення обшуку, виникають дискусійні питання щодо вилучення в адвоката його мобільного термінала. Оскільки на місці проведення слідчої дії, за відсутності пароля для подолання системи захисту мобільного пристрою, слідчий позбавлений можливості відокремити адвокатську таємницю від інформації, що має значення для розслідування, за таких умов виправданим є рішення слідчого про вилучення такого мобільного терміналу.
Водночас (що природно) такі дії викликають обурення як в особи, в якої вилучено мобільний пристрій, так і серед адвокатської спільноти, оскільки такі дії межують із порушенням гарантій адвокатської діяльності, проте за наявності відповідної ухвали слідчого судді ще не є їх порушенням.
Не менш важливим етапом є звернення до слідчого судді та розгляд клопотання про накладення арешту на вилучений мобільний пристрій адвоката.
Відповідно до ч. 1 ст. 84 КПК України доказами у кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані в передбаченому законом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів, що підлягають доказуванню.
Одним із процесуальних джерел доказів є речові докази.
Відповідно до ч. 1 ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, що можуть бути використані як доказ факту чи обставин, які встановлюються під час кримінального провадження.
Згідно з ч. 1 ст. 91 КПК України у кримінальному провадженні підлягають доказуванню, серед іншого, подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення правопорушення), винуватість особи, форма вини, мотив і мета вчинення правопорушення тощо.
Отже, під час розгляду слідчим суддею клопотання про накладення арешту на вилучений мобільний пристрій адвоката необхідно звертати увагу на обставини, які свідчать про те, що телефон відповідає критеріям речових доказів і може містити інформацію про вчинення кримінального правопорушення.
Не менш чутливою є стадія огляду вилученого телефона, під час якої слідчий може стикнутися з відомостями, що містять адвокатську таємницю. Для того, щоб відмежувати інформацію, яка має значення для досудового розслідування, від інформації, що підпадає під захист адвокатської таємниці, слідчий повинен ознайомитися зі змістом такої інформації. Тому особа, яка проводить огляд, повинна забезпечити подальше збереження таємниці та її нерозголошення.
З метою дотримання гарантій адвокатської діяльності, можливо, доцільним є проведення огляду мобільного телефона в присутності його власника, який міг би аргументовано відокремити інформацію, що має значення для розслідування, від інформації, яка не стосується кримінального провадження та захищена законом.
Примітним є те, що на сьогодні, на мою думку, відсутня належна і достатня відповідальність за розголошення адвокатської таємниці, хоча її захист має бути забезпечено на тому ж правовому рівні, що й таємниця досудового розслідування.
З огляду на викладене, питання вилучення майна адвокатів, зокрема мобільних телефонів, залишається чутливим і потребує ретельного правового аналізу в кожному конкретному випадку. Важливо забезпечити належний судовий контроль, дотримання прав осіб та збереження адвокатської таємниці, яка є фундаментальною гарантією адвокатської діяльності.
Потрібно зазначити, що доводи автора, які викладено в даній статті, є його власною суб’єктивною думкою та не виражають офіційної позиції органу виконавчої влади зі спеціальним статусом.