 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
Для того, щоб у примусовому порядку ліквідувати комерційний банк, необхідні дуже вагомі підстави, а в більшості випадків і рішення суду. Тож для реалізації планів Національного банку України (НБУ) з ліквідації «небажаних» банків одного прагнення замало – кожного разу необхідно провести спеціальну процедуру, яка може складатися з результатів перевірки банку, наданої ним звітності або ж рішення суду по клієнту банку, і виграти судовий процес. А необ’єктивне рішення про закриття окремих банків потенційно може призвести до погіршення ситуації у банківській сфері, що в сьогоднішній ситуації з курсом валют і відтоком депозитів суперечить інтересам держави в цілому.
Слід відзначити, що якщо банк при отриманні ліцензії подав документи з достовірною інформацією і проводив хоч якісь банківські операції, одним рішенням закрити його або позбавити ліцензії не вийде. Тож якщо у Нацбанку все ж залишається прагнення закрити банк, вихід один – визнати його неплатоспроможним, іншими словами, банкрутом.
У яких же випадках НБУ може визнати банк неплатоспроможним? Для цього існують три фінансові випадки:
перший – якщо банк було визнано проблемним, і його діяльність не була приведена у відповідність із законодавством;
другий – коли банк допустив зменшення регулятивного капіталу або нормативів капіталу до 1/3 від встановленого НБУ мінімуму;
третій – банк протягом більш ніж 10 днів підряд не виконував більше 10% своїх зобов’язань перед кредиторами.
Якщо НБУ встановить одну з наведених обставин, буде прийматися рішення про неплатоспроможність банку, причому попереджати про це заздалегідь Нацбанк не зобов’язаний. Зі свого боку, банк у майбутньому може оскаржити таке рішення в судовому порядку.
Окрім зазначеного фінансового підґрунтя, у Законі України «Про банки та банківську діяльність» також прописано, що банк може бути визнано неплатоспроможним у випадку «разового грубого або систематичного порушення законодавства з попередження та протидії легалізації (відмиванню) доходів, отриманих злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму, що створює загрозу інтересам вкладників або інших кредиторів». До таких порушень, зокрема, можемо віднести:
- проведення банком операцій на суму більше 150 тис. грн, якщо це призвело до скоєння або пов’язано з використанням банку для вчинення злочину, за який керівник банку або власник суттєвої участі (більше 10% акцій) у ньому були притягнуті до відповідальності за ст.209 та 258 Кримінального кодексу України (легалізація (відмивання) доходів та фінансування тероризму);
- відсутність з боку банку відмов у обслуговуванні клієнту більше 4 разів протягом року, якщо проведення банківських операцій було пов’язане зі здійсненням вже згаданих двох злочинів;
- банк більше 4 разів протягом року не зупиняв фінансову операцію, якщо її учасником була особа, стосовно якої введені міжнародні санкції.
Є й інші причини для визнання банку неплатоспроможним, і деякі з них мають досить суб’єктивний характер. Наприклад, під систематичним порушенням законодавства розуміємо проведення банком ризикованої діяльності. При цьому критерії такої діяльності чітко не прописані, тому правління НБУ приймає рішення на свій розсуд.
Таким чином, якщо банк грубо не порушує фінансові нормативи, розраховується зі своїми кредиторами, веде діяльність відповідно до банківської дисципліни, для того, щоб визнали його неплатоспроможним, необхідне, по-перше, здійснення банком одного із зазначених вище порушень, а по-друге, треба це довести. Крім того, у випадках зі злочинами необхідним є рішення суду з цього приводу.
З одного боку, це не так просто, але з іншого – 5 листопада ц.р. Президент підписав закон, у якому жорсткішими стають правила фінансового моніторингу, в т.ч. у частині перевірки банками операцій, які проводяться клієнтами. В результаті може виникнути ситуація, коли банк проводив банківські операції клієнта, якого пізніше притягнули до відповідальності за легалізацію доходів. Такий банк можуть визнати неплатоспроможним. Звичайно, операції повинні бути від 150 тис. грн і мінімум 4 рази, але ж банк не завжди може визначити, проводить клієнт оплату за реальною операцією чи з метою відмивання грошей. Не виключено, що банк може виявитися винним без вини.