Питання імплементації європейського законодавства вже не перший рік є найбільш пріоритетним як для органів державної влади, так і для громадськості та бізнесу, яких безпосередньо торкнуться зміни національного законодавства.
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
Поступова апроксимація законодавства з митних питань, що визначено розд. V Угоди про асоціацію, була передбачена низкою нормативно-правових актів Кабінету Міністрів України, які щоразу продовжували строки виконання зобов’язань, взятих на себе Україною. Наразі виконання завдань та заходів з асоціації у митній сфері передбачені п. 449-585 Плану заходів з виконання Угоди про асоціацію між Україною з однієї сторони та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами - з іншої сторони, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.10.2017 р. №1106 (далі – План заходів), строки виконання яких вкотре продовжені через порушення раніше встановлених строків попередніми розпорядженнями Уряду.
Відповідно до нового Плану заходів, всі завдання повинні бути виконані до кінця 2018 р. Деякі заходи, строк виконання яких було до цього порушено, мали бути здійснені до 20.03.2018 р. Що ж із запланованого Урядом було зроблено (враховуючи підготовлений та оприлюднений у березні Урядовим офісом координації європейської та євроатлантичної інтеграції та Офісом Віце-прем’єр-міністра з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України Звіт про виконання Угоди про асоціацію між Україною та Європейським союзом у 2017 р. (далі – Звіт), один з розділів якого присвячено «Митним питанням»).
Щодо приєднання до Конвенцій про єдиний митний режим транзиту та спрощення формальностей у торгівлі товарами від 20.05.1987 р., що можливе лише після отримання Україною відповідного запрошення від сторони ЄС, як передбачено положеннями цих міжнародно-правових актів (зокрема, ст. 11а Конвенції про спрощення формальностей у торгівлі товарами), у Верховній Раді України ще у 2016 р.було зареєстровано проект закону «Про внесення змін до Митного кодексу України щодо приведення транзитних процедур у відповідність з Конвенцією про єдиний режим транзиту та Конвенцією про спрощення формальностей у торгівлі товарами» (реєстр. №5627).
Варто зазначити, що однією з умов отримання запрошення для приєднання до вказаних Конвенцій, крім приведення національного законодавства у відповідність до їхніх положень, є забезпечення тестового функціонування Нової комп’ютеризованої транзитної системи ЄС (NCTS) на національному рівні протягом одного року. Проте в цьому напрямку зрушень не спостерігається. Також досі відсутні офіційні переклади текстів цих Конвенцій, на що неодноразово зверталась увага авторів законопроекту №5627 і профільним Комітетом Верховної Ради України, експертами та ЗМІ.
Однак, незважаючи на зазначене у Звіті, включення норм цього законопроекту до нового (реєстр. №7473), офіційний переклад наразі не оприлюднений, що на шляху до приєднання та ратифікації Конвенцій є значною перепоною відповідно до актів національного законодавства (зокрема, Закону України «Про міжнародні договори України») та міжнародного законодавства (наприклад, ст. 11а Конвенції про спрощення формальностей в торгівлі товарами).
Як свідчить європейський досвід, застосування на практиці NCTS та єдиного транзитного режиму і документа, що використовується у процесі його застосування, сприяє спрощенню та прискоренню здійснення митного контролю транзитних перевезень, що поліпшує логістику міжнародних перевезень. Використання Нової комп’ютеризованої транзитної системи ЄС сприяє забезпеченню безпеки таких перевезень та мінімізує ризики підлогу/заміни товаросупровідних документів під час переміщення товарів між сторонами.
Однак, незважаючи на прийнятий за основу проект закону №5627, а також поданий на рік пізніше законопроект №7473, норми яких спрямовані на апроксимацію національного законодавства до положень Конвенції про єдиний митний режим транзиту та Конвенції про спрощення формальностей у торгівлі товарами, цього видається замало. Насамперед, через відсутність зрушень у напрямку розробки програмного забезпечення для запровадження NCTS, сумісного з європейським, а також вдосконалення національного поняттєвого апарату в митній сфері (зокрема, щодо впровадження таких термінів та механізмів як «митний борг», «система гарантій транзиту» тощо, якими оперує NCTS та загалом ЄС і ЄАВТ).