Торговельний центр «Амстор» у Кременчуці, дев’ятиповерхівка та база відпочинку в курортному селищі на Одещині є місцями найбільш масштабних за кількістю жертв російських ударів по цивільних об’єктах України із використанням крилатих ракет.
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
Ракети низької точності
У Кременчуці розбір завалів завершився в суботу, 2 липня. Загиблими та зниклими безвісти внаслідок російської ракетної атаки офіційно вважаються 22 особи. Удар по курортній Сергіївці Білгород-Дністровського району Одеської області забрав життя 21 людини.
В обох випадках – 27 червня та 1 липня – ворог використав ракети Х-22 із стратегічних бомбардувальників. Створені в 1960-х роках для роботи по авіаносцях, ці ракети відрізняються вкрай низькою точністю, але разом з тим, як кажуть військові експерти, вони є доволі складною для перехоплення ціллю.
За фактами ракетних ударів проводяться досудові розслідування за ч. 2 ст. 438 Кримінального кодексу України (порушення законів та звичаїв війни, поєднані з умисним вбивством). Разом із тим «не просто воєнним злочином, а злочином проти людяності» назвала ракетний удар по ТЦ «Амстор» у Кременчуці Генеральний прокурор Ірина Венедіктова. «Це масштабне свідчення систематичної політики кремля – вбивства мирних громадян в Україні. Абсолютно цивільний об‘єкт, свідома ракетна атака рф по скупченню людей», – зазначила вона.
Воєнні злочини, як і злочини проти людяності, належать до так званих злочинів-звірств, причому визначення «звірства» не є образним висловлюванням, це суто юридичний термін. Вони часто подібні у своїй основі, наприклад, вбивство на війні цивільних може бути як воєнним злочином, так і злочином проти людяності чи геноцидом.
Кваліфікація воєнних злочинів та злочинів проти людяності. В чому відмінність?
«Кваліфікаційною ознакою воєнних злочинів (убивств, поранень, невибіркових нападів тощо) є наявність збройного конфлікту та вчинення цього виду міжнародних злочинів у контексті конфлікту. Для злочинів проти людяності, так само, як і для злочину геноциду, не обов’язковий прямий зв’язок зі збройним конфліктом. Хоча дійсно, найчастіше вони мають місце під час збройного конфлікту міжнародного чи не міжнародного характеру», – пояснив віцепрезидент Української асоціації міжнародного права, експерт з міжнародного гуманітарного права Тимур Короткий.
Він нагадав, що у ст. 8 Римського статуту Міжнародного кримінального суду наведено перелік із близько 50 воєнних злочинів. Десять із них – про відповідальність за застосування заборонених методів та засобів ведення війни. І левову частку значної кількості кримінальних проваджень, відкритих з 24 лютого стосовно російських військових, становлять саме такі провадження – за використання заборонених методів та засобів ведення війни.
«Головною кваліфікуючою ознакою злочинів проти людяності є широкомасштабні або систематичні напади на цивільних осіб», – каже Інна Заворотько з кафедри міжнародного та європейського права Національного університету «Києво-Могилянська академія».
«Доказувати злочини проти людяності складніше, ніж воєнні злочини, але простіше, ніж геноцид, який має найвищий поріг доказування», – зауважує вона.
«Навіть якщо глибоко не вдаватися в конкретні заборони стосовно засобів та методів ведення воєнних дій, що викладені в Першому Додатковому протоколі Женевських конвенцій, а також у міжнародних конвенціях «Права Гааги», то ударами по цивільних об’єктах рф порушує всі три принципи, якими як сторона збройного конфлікту має керуватися при веденні бойових дій», – повідомила Інна Заворотько.
Обидва експерти з міжнародного гуманітарного права нагадують ці принципи:
Принцип розрізнення між цивільними особами і комбатантами, цивільними та військовими об’єктами. Сторона в збройному конфлікті може здійснювати напад тільки на комбатантів або військові об’єкти. Цивільне населення в цілому чи окремі цивільні особи не повинні ставати об'єктом нападів. Натомість законними цілями для нападу є військові об’єкти (їх визначення міститься у Першому Додатковому протоколі до Женевських конвенцій та звичаєвих нормах міжнародного гуманітарного права).
Принцип пропорційності (сумірності) полягає в тому, що здобута в результаті нападу конкретна військова перевага повинна переважати шкоду, ймовірно, завдану цивільним особам та цивільним об’єктам.
Принцип обережності (вжиття запобіжних заходів) передбачає, що при веденні бойових дій сторони мають оберігати цивільне населення і цивільні об'єкти.
Чи дотримується цих принципів МГП росія як сторона збройного конфлікту, який сама ж розпочала у 2014 році з тимчасової окупації Автономної Республіки Крим та міста Севастополя?
Відповідь очевидна. Безсумнівно й те, що воєнні злочини, як і злочини проти людяності, геноцид терміну давності не мають.
Ракетна небезпека зберігається
В Україні ворог і раніше застосовував старі радянського зразка крилаті ракети Х-22. На думку аналітиків, їхня загальна кількість на 24.02.2022 становила близько тисячі одиниць. У травні росіяни вдарили тими ж ракетами по будинку культури в місті Лозова (Харківська область). Обійшлося без жертв, але серед сімох постраждалих була неповнолітня дитина.
Найвірогідніше, що противник розширить використання Х-22, вважають в експертно-аналітичному військовому середовищі. Прогнозується, що пуски відбуватимуться й надалі. І не тільки з Курської та Бєлгородської областей рф, а й з території Білорусі. Тож підльотний час ракет до таких міст, як Чернігів, Київ, Житомир, Рівне та Луцьк, становитиме менше п'яти хвилин.