Коментар до статті:
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
По суті, з перших днів після набрання чинності новою редакцією Закону виникли професійні спори щодо порядку продажу майна банкрутів. Позиції багатьох учасників ринку розділились: одні вважали, що ліквідатор зобов’язаний здійснити лише один аукціон з продажу ЦМК, після чого здійснювати реалізацію по лотам за вставленою арбітражним керуючим початковою вартістю (звісно, за погодженням з кредиторами), інші стали противниками такої позиції.
Особисто моя точка зору, що обов’язковим є лише перший аукціон з продажу ЦМК, і навіть він може проводитись лише за умови наявності згоди забезпеченого кредитора. До речі, такий висновок можна зробити і з рішення ВГСУ від 11.09.2014 у справі №20/5007/703-Б/12. Проведення повторних аукціонів з продажу ЦМК є правом, а жодним чином не обов’язком ліквідатора, причому лише за умови наявності відповідей на зазначені вище питання.
Тож ці рішення є дійсно важливими, оскільки вони дали відповідь на одне з ключових питань ліквідаційної процедури. До цього забезпечені кредитори практично не мали жодного впливу на ліквідатора. Крім того, вкрай важливим у зазначеному рішенні ВГСУ у справі про банкрутство ТОВ «Автодом» є те, що Вищий господарський суд України визнав правомірність наявності обов’язку ліквідатора не лише отримати згоду забезпеченого кредитора на продаж майна, що є предметом забезпечення, а й узгодити з таким кредитором порядок реалізації цього майна, тобто як проводити повторний і другий повторний аукціон і чи можна знижувати та зменшувати початкову вартість.