Щодо проєкту Закону про внесення змін до Закону України "Про судоустрій і статус суддів" щодо деяких питань проведення конкурсу на посаду судді та конкурс до апеляційних загальних судів (№13114).
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
14.09.2023 (!) ВККС було оголошено конкурс на заняття 532 (а згодом 550) вакансій до апеляційних судів. Цікавим є те, що конкурси на цивільну та кримінальну спеціалізацію проходили окремо, хоча визначати цю спеціалізацію в конкретному апеляційному суді будуть збори суддів. На даний час таких вакансій вже понад 700 і їх число постійно зростає.
Понад 10 років до апеляційних судів не було призначено жодного суддю. Найбільш критичною є ситуація з кримінальною спеціалізацією. У Київському апеляційному суді, наприклад, кількість справ на кожного суддю вже перевищує 600, а кожний суддя кримінальної палати вже має право на відставку. Розглядати апеляційні скарги у кримінальних справах у різних регіонах часто доводиться цивілістам.
Водночас для України є чинними міжнародні зобов’язання: за пунктом 1 статті 6 Європейської конвенції з прав людини (далі – ЄКПЛ) – розглянути справу з кримінальним обвинуваченням чи спір, де є цивільний інтерес, упродовж розумного строку, судом встановленим законом (компетентним судом); за пунктом 3 статті 5 ЄКПЛ – забезпечення розгляду справи заарештованої особи впродовж розумного строку; за пунктом 4 статті 5 ЄКПЛ – перегляду рішення про тримання під вартою без зволікань; за статтею 2 Протоколу 7 ЄКПЛ – право на апеляційний перегляд вироку.
Що ж пропонує зазначений законопроєкт? Деякі послаблення з огляду на сумний досвід минулого конкурсу до ВАКСу (з усіх кандидатів пройшло лише 2 судді на першу інстанцію, які ще не призначені). Зокрема, строк заборони обіймати посаду судді ВАКСу для деяких службовців (поліцейських тощо) знижено з 10 до 5 років, прибране обмеження можливості брати участь у конкурсі повторно впродовж року під час воєнного стану.
ВККС буде сама визначати прохідний бал щодо тестування когнітивних здібностей (із цікавого – результат неможливо було проаналізувати з огляду на «авторські права» ТОВ «Псайметрікс», яка займалась організацією цих заходів) та історії української державності.
Ідея судової реформи 2016 року – влити в судовий корпус науковців і адвокатів. Однак конкурси все ще демонструють очевидний дисбаланс, навіть зі старту для різних учасників.
Так, для судді першої інстанції, яка має намір йти апеляційний чи касаційний суд, для підтвердження необхідного стажу достатньо додати копію трудової книжки (навіть, якщо весь цей період суддя перебувала у декретній відпустці). Водночас адвокат має зібрати копії судових рішень (від 3 до 5 за кожен рік), тобто десь до 50 документів.
Декларації. Адвокати, які практикують індивідуально і не є ФОПами (як це рекомендовано НААУ) мають (якщо читати буквально) відобразити в декларації персональні дані своїх клієнтів та розмір гонорарів за цілий рік. Що може порушувати як адвокатську таємницю, так і право на повагу до приватного та сімейного життя таких клієнтів (стаття 8 ЄКПЛ), які не розраховували на таке розкриття інформації. Схожа проблема може стосуватись і близьких осіб кандидата.
Аналогічна ситуація стосується питання дисциплінарних скарг за все професійне життя кандидата, а також опису притягнення до юридичної відповідальності за останні 5 років (сюди можуть входити навіть штрафи за порушення правил дорожнього руху) з огляду на вироблену ЄСПЛ практику щодо «права на забуття».
Але найбільшим стримувальним фактором для правників є можлива публічна «порка» від ГРД, чия діяльність була важливою в перші роки після Революції Гідності та під час люстрації, однак станом на зараз включення цієї процедури призведе до кадрового колапсу в судах, оскільки це забере додаткові місяці (якщо не роки), яких вже немає.
Виходом могло б стати тимчасове незастосування відповідної процедури з призначенням на посади найбільш рейтингових кандидатів (причому на всі наявні вакансії на дату призначення). Адже реалізація державної влади – це про довіру до громадян, а вже потім (за необхідності) застосувати відповідні процедури у випадку дисциплінарних претензій.
Відповідним комітетом ВРУ напрацьовано резервний законопроєкт щодо можливості відрядження суддів першої інстанції до апеляційних судів, що означатиме повний провал судової реформи, з огляду на нестачу і в перших інстанціях.