Визначення строків досудового розслідування традиційно викликає труднощі на практиці, оскільки сторони нерідко тлумачать ці строки по-різному.
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
У 2025 році Об’єднана палата Касаційного кримінального суду Верховного Суду (далі — ОП ККС) ухвалила низку рішень, які впливають на підходи до визначення строків досудового розслідування.
Зокрема, нова судова практика визначає, чи може суд у підготовчому засіданні досліджувати процесуальні документи стосовно строків досудового розслідування, уточнює правила визначення строку в період ознайомлення з матеріалами справи та встановлює чіткі вимоги щодо направлення обвинувального акту до суду.
Проаналізуймо рішення ОП ККС, щоб детальніше ознайомитися з актуальною судовою практикою.
1. Суд у підготовчому засіданні має право досліджувати докази, які стосуються строків досудового розслідування
Під час підготовчого судового засідання суд має право закрити кримінальне провадження у зв`язку із закінченням строків досудового розслідування за клопотанням сторони захисту (ст. 314 КПК України). Проте на практиці виникає проблема, коли суди відмовляються розглядати такі клопотання.
Суди аргументують таку відмову тим, що на стадії підготовчого провадження суд позбавлений можливості досліджувати матеріали кримінального провадження та встановлювати факт закінчення строків, оскільки це має вирішуватися під час розгляду справи по суті.
Об’єднана палата ККС своєю постановою від 17.02.2025 у справі №283/1638/23 фактично відступила від такої позиції судів та дійшла протилежного висновку.
Суть справи
Під час підготовчого судового засідання у суді першої інстанції захисник подав клопотання про закриття кримінального провадження з підстав закінчення строків досудового розслідування.
Суд першої інстанції задовольнив клопотання захисника про закриття кримінального провадження. Суд зазначив, що на момент направлення обвинувального акту до суду строки розслідування закінчились, і закрив кримінальне провадження.
Апеляційний суд погодився із такими аргументами суду першої інстанції.
У касаційній скарзі прокурор зазначив, що суд першої інстанції не може оцінювати процесуальні рішення органу досудового розслідування, зокрема, які стосуються строків досудового розслідування, оскільки з’ясування таких обставин виходить за межі компетенції суду на стадії підготовчого судового засідання.
Суд залишив без задоволення касаційну скаргу прокурора, а рішення судів першої та апеляційної інстанції без змін.
Позиція ОП ККС
Аргументуючи своє рішення, ОП ККС зазначила: "Висновок щодо правозастосування положень ст. 314 КПК. Суд першої інстанції в підготовчому судовому засіданні з метою вирішення клопотання про закриття кримінального провадження у зв`язку із закінченням строків досудового розслідування на підставі п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК, має право дослідити додані до клопотання процесуальні документи, у тому числі рішення слідчого, прокурора, слідчого судді".
Крім цього, своїм рішенням ОП ККС фактично відступила від висновків Другої судової палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 26 вересня 2024 року в справі №161/6643/22, у якій зазначено, "що норми чинного КПК України не надають суду повноважень до ухвалення вироку оцінювати рішення слідчого, прокурора, слідчого судді, оскільки з`ясування таких обставин виходить за межі компетенції суду на стадії підготовчого судового засідання, а також те, що суд не наділений правом досліджувати докази, що стосуються цих рішень, так як такі обставини можуть бути досліджені судом під час судового розгляду".
Рішення ОП ККС має важливе значення для практики, адже воно змінює підхід до того, що саме може робити суд на стадії підготовчого судового засідання. Тепер суд має право перевірити, чи справді закінчився строк досудового розслідування, і на цій підставі закрити провадження вже на цьому етапі, а не чекати судового розгляду.
Отже, рішення дозволяє суду ефективніше контролювати дотримання процесуальних строків.
2. Період ознайомлення сторони обвинувачення з матеріалами захисту не впливає на перебіг строку досудового розслідування
Частина 5 ст. 219 КПК чітко встановлює, що строк ознайомлення саме з матеріалами досудового розслідування, а не з матеріалами сторони захисту, не включається у строки, передбачені цією статтею.
Водночас виникають ситуації, коли сторона обвинувачення вважає, що період, упродовж якого здійснюється ознайомлення з матеріалами сторони захисту, також має виключатися із строків досудового розслідування.
ОП ККС у постанові від 17.02.2025 в справі №761/35056/19 розглянула це питання та надала свою позицію.
Суть справи
Суд першої інстанції закрив кримінальне провадження у зв'язку із закінченням строків досудового розслідування.
Суд встановив, що в цьому провадженні востаннє строк досудового розслідування продовжено ухвалою слідчого судді до 27 червня 2019 року.
18 червня 2019 року, за 9 днів до закінчення строку, слідчий повідомив підозрюваних про завершення досудового розслідування.
Ухвалою слідчого судді від 2 серпня 2019 року встановлено, що строк для ознайомлення сторони захисту з матеріалами досудового розслідування спливає 26 серпня 2019 року. Захист завершив ознайомлення в цей же день. Тому після завершення цього процесу 27 серпня 2019 року перебіг строку досудового розслідування відновився.
28 серпня 2019 року сторона захисту відкрила свої матеріали, з якими прокурор ознайомився в той же день.
5 вересня 2019 року обвинувальний акт надійшов до суду першої інстанції.
Суд першої інстанції дійшов висновку, що після ознайомлення сторони захисту з матеріалами досудового розслідування 9 днів залишку строку досудового розслідування спливли 4 вересня 2019 року, відтак обвинувальний акт надійшов до суду 5 вересня 2019 року поза межами строку досудового розслідування.
Суд апеляційної інстанції залишив без задоволення апеляційну скаргу прокурора, а рішення суду першої інстанції без змін.
Не погоджуючись із рішеннями суду апеляційної інстанції, прокурор подав касаційну скаргу. На думку прокурора, період ознайомлення стороною обвинувачення з матеріалами, відкритими стороною захисту, має виключатися зі строку досудового розслідування відповідно до ч. 5 ст. 219 КПК.
ОП ККС залишила без змін ухвалу суду апеляційної інстанції, а касаційну скаргу прокурора без задоволення.
Позиція ОП ККС
"Положення статей 3, 219, 290 КПК у їх взаємозв`язку визначають, що матеріалами досудового розслідування є матеріали, які перебувають у розпорядженні органу досудового розслідування. У процесі виконання вимог ст. 290 КПК України саме сторона обвинувачення надає стороні захисту доступ до матеріалів досудового розслідування.
В частині 5 статті 219 КПК чітко й недвозначно визначено, що саме строк ознайомлення з матеріалами досудового розслідування сторонами кримінального провадження в порядку, передбаченому статтею 290 цього Кодексу, не включається в строки досудового розслідування.
Тому період ознайомлення сторони обвинувачення з матеріалами, відкритими стороною захисту в порядку, передбаченому ст. 290 КПК, не впливає на перебіг строку досудового розслідування, передбаченого ст. 219 КПК, і не зупиняє його".
ОП ККС недвозначно зазначила: ознайомлення стороною обвинувачення з матеріалами, відкритими захистом, не зупиняє перебігу строків досудового розслідування. Нова практика Верховного Суду формує єдиний підхід до визначення строків досудового розслідування, усуває можливі розбіжності та надає чітке розуміння порядку їх визначення.
3. Обвинувальний акт має бути направлено до суду в межах строку досудового розслідування
Особливої уваги заслуговує фінальний етап досудового розслідування — подання обвинувального акту до суду, який має відбутися в межах строків досудового розслідування.
Важливо не лише скласти обвинувальний акт у межах встановлених строків, а й вчасно направити його до суду. На практиці трапляються випадки, коли обвинувальний акт складено вчасно, але він надходить до суду вже після завершення строку досудового розслідування, що викликає суперечки щодо законності його подальшого розгляду.
ОП ККС у своїй постанові від 17.02.2025 у справі №369/16172/20 надала роз’яснення щодо цього питання, визначивши, який момент вважається закінченням строку досудового розслідування та коли обвинувальний акт вважається поданим до суду в межах встановлених законом строків.
Суть справи
6 червня 2020 року особі повідомлено про підозру. 6 серпня 2020 року засобами поштового зв`язку особі та її захиснику були надіслані повідомлення про завершення досудового розслідування.
30 вересня 2020 року підозрюваному та його захиснику було надано доступ до матеріалів досудового розслідування, з якими вони завершили ознайомлюватись 17 грудня 2020 року.
17 грудня 2020 року складено й затверджено обвинувальний акт, який вручено захиснику та підозрюваному. Суд отримав обвинувальний акт 18 грудня 2020 року.
Сторона захисту звернулася до суду першої інстанції з клопотанням про закриття кримінального провадження, оскільки вважали, що судом отримано обвинувальний акт 18 грудня 2020 року поза межами строку досудового розслідування, який сплинув 17 грудня 2020 року.
Ухвалою суду першої інстанції задоволено клопотання захисника. Апеляційним судом залишено без змін ухвалу суду першої інстанції. Не погоджуючись із рішенням судів попередніх інстанцій, сторона обвинувачення та потерпілий подали касаційну скаргу.
У касаційній скарзі сторона обвинувачення зазначила, що строк досудового розслідування не включає весь період ознайомлення сторони захисту з матеріалами, а двомісячний строк за ст. 219 КПК України потрібно визначати з дня вручення повідомлення про підозру.
ОП ККС задовольнила касаційні скарги прокурора та потерпілого.
Аргументи ОП ККС
ОП ККС зазначила, що: “Кінцевим моментом строку досудового розслідування є його закінчення, яке, як етап кримінального провадження, відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 283 КПК законодавець пов`язує в часі зі зверненням з обвинувальним актом до суду, тобто направленням його до суду засобами поштового зв`язку або передачі відповідальній особі канцелярії суду".
Також ОП ККС ВС звернула увагу, “що відповідно до ч. 5 ст. 115 КПК України при обчисленні строків днями та місяцями не береться до уваги той день, від якого починається строк, за винятком строків тримання під вартою, проведення стаціонарної психіатричної експертизи, до яких зараховується неробочий час та які обчислюються з моменту фактичного затримання, взяття під варту чи поміщення до відповідного медичного закладу.
В рамках строку досудового розслідування обвинувальний акт має бути не лише складено, затверджено та вручено, а й безпосередньо направлено на адресу суду, що полягає у скеруванні акта до суду засобами поштового зв’язку або передачі його відповідальній особі канцелярії суду”.
Рішення ОП ККС має принципове значення для формування єдиної практики в контексті дотримання строків направлення обвинувального акту до суду. Такі висновки Верховного Суду надають чіткий орієнтир: слідчі та прокурори повинні не лише складати та вручати обвинувальний акт в межах строків, а й фактично направити його до суду.
Раніше на практиці виникали непоодинокі випадки, коли обвинувальні акти складались, вручались, але не були направлені до суду в межах строків, що призводило до помилкового обчислення строків. Тепер встановлено, що обвинувальний має бути направлено до суду в межах строків досудового розслідування, що дозволяє уникнути помилок при визначенні строків та забезпечить правову визначеність у кримінальному провадженні.
Висновки
Об’єднана палата Касаційного кримінального суду зробила низку ключових та важливих висновків:
● Суд може досліджувати матеріали кримінального провадження на предмет закінчення строків досудового розслідування вже на стадії підготовчого засідання.
Надання такої процесуальної можливості суду можна оцінити позитивно, оскільки суд може закрити кримінальне провадження вже на підготовчому судовому розгляді та не відтягувати вирішення цього питання до розгляду по суті.
● Ознайомлення з матеріалами сторони захисту не впливає на перебіг строку досудового розслідування і не зупиняє його. Це має позитивне значення для правозастосовної практики, оскільки формує зрозумілий і передбачуваний підхід до обчислення процесуальних строків.
Така правова позиція має важливе позитивне значення для практики, оскільки усуває неоднозначність у тлумаченні строків досудового розслідування та унеможливлює посилання для обвинувачення на період ознайомлення з матеріалами захисту як на підставу для визнання строків незакінченими.
● Обвинувальний акт має бути не лише складено, затверджено та вручено, а й направлено до суду в межах строку досудового розслідування. Це має позитивне значення для практики, оскільки чітко окреслює момент, до якого обвинувальний акт має бути направлений до суду — саме в межах строку досудового розслідування.
Такий підхід має допомогти сформувати єдину практику та мінімізувати ситуації, коли обвинувальний акт надходить до суду після закінчення строків, внаслідок їх неправильного обрахунку.