23 квітня 2015, 18:55

Політична складова повинна зникнути з процедури обрання суддів

Роман Романюк
Роман Романюк народний депутат України

Розгляд питання обрання суддів безстроково у парламенті 09.04.2015 закінчився нічим. Понад двохсот суддів витратили кошти на проїзд до Києва, свій час і змушені будуть ще раз відвідати парламент для повторного розгляду питання про їхнє обрання. Ця ситуація та позиція окремих народних обранців мене відверто здивувала.


Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час!


Напередодні розгляду питання обрання суддів на засіданні Комітету з питань правової політики та правосуддя всім депутатам було запропоновано передати свої застереження щодо обрання суддів до Комітету. Відповідно до Закону України «Про Регламент Верховної Ради України» у Комітета є 30 днів для внесення питання обрання суддів до парламенту з моменту надходження відповідних матеріалів на суддів. У разі, якщо цього не буде зроблено, – Голова Верховної Ради України виносить питання обрання суддів на розгляд парламенту від свого імені.

Тобто після прийняття Закону України «Про забезпечення права на справедливий суд» у парламентського комітету немає повноважень перевіряти скарги на суддів чи розглядати по суті ті чи інші застереження. Тому в межах повноважень, Комітет розглянув питання обрання суддів безстроково та вирішив винести на розгляд Верховної Ради України тільки тих суддів, на яких не було скарг та застережень. Також Комітет рекомендував Голові парламенту повернути до Вищої кваліфікаційної комісії суддів матеріали на тих суддів, щодо яких до Комітету надійшли застереження, – таких суддів було більше ста. Таке рішення Комітету було обґрунтовано тим, що вже більше року не працює Вища рада юстиції, а Вища кваліфікаційна комісія суддів України надавала рекомендації окремим суддям більше року тому.

Саме тому Комітет рекомендував такий вихід із ситуації. Передбачалося, що «безпроблемні» судді будуть обрані безстроково у парламенті, а щодо інших суддів – слово буде за Вищою кваліфікаційною комісією суддів України. Але не так сталося, як гадалося. Під час розгляду питання обрання суддів почались пошуки політичної складової, з’явились нові застереження та скарги на суддів. Результат ми бачили. Питання обрання суддів безстроково перенесли на інший день.

Хочу звернути увагу, що парламент не призначає на посаду судді вперше і не вирішує питання, чи може та чи інша особа працювати на цій високій посаді. Верховна Рада України обирає суддів безстроково, тобто приймає рішення про продовження строку повноважень судді.

Безумовно, обирати безстроково суддями потрібно тих, хто заслуговує на цю посаду. Але для оцінки роботи судді під час п’ятирічного строку є спеціальний орган – Вища кваліфікаційна комісія суддів України.

Не потрібно забувати, що всі ці судді, яких не обрали, зараз – без повноважень, тобто вони не можуть здійснювати правосуддя. Зрештою ці судді не працюють – постраждають наші громадяни, оскільки такий великий відсоток суддів без поноважень, безумовно, впливатиме на якість та строки розгляду судових справ. Окрім того, обрання судді безстроково не означає, що у разі порушення чинного законодавства такого суддю не можна буде притягти до дисциплінарної відповідальності чи розглянути питання його звільнення у зв’язку з порушенням присяги.

Тому, на мою думку, нещодавнє пленарне засідання ще раз доводить необхідність внесення змін до Конституції України та виключення парламенту з процедури обрання суддів. Ми зробили перший крок назустріч судовій реформі, прийнявши Закон України «Про забезпечення права на справедливий суд».

Зараз нашій країні потрібна комплексна реформа судової системи. Ключове місце у такому реформуванні повинні зайняти зміни до Конституції України. На цьому також акцентують увагу члени Венеціанської комісії у своєму висновку на Закон України «Про забезпечення права на справедливий суд». Зокрема у цьому випадку йдеться про зміни конституційних засад функціонування правосуддя щодо скасування повноважень парламенту з обрання та звільнення суддів, а також у питанні зняття суддівського імунітету, встановлення норм про те, щоб значна частина або більшість членів Вищої ради юстиції були судді, обрані самими суддями, і визначення у Конституції положень щодо утворення та ліквідації судів на підставі закону.

Наразі цими питаннями буде займатись Конституційна комісія, створена відповідно до Указу Президента України, яку очолює Голова Верховної Ради України.    Реформування конституційних основ – це надзвичайно складний та відповідальний процес. Фактично, результатом напрацьованих змін повинна бути повна відповідність основного закону європейським стандартам у сфері правосуддя та посилення принципів незалежності суддів. На мою думку, основною метою конституційних змін є побудова сильної та ефективної судової системи. Суди повинні працювати для людей, а судова система має бути справедливою та ефективною.

Говорячи про перспективи прийняття законопроекту про внесення змін до Конституції України в парламенті 8 скликання, – я думаю, що такі перспективи є. Оскільки фактично, основні новели, які ми зараз маємо внести до Конституції, – вже були погоджені парламентарями під час укладання коаліційної угоди.

Тому я маю великі надії, що законопроект про внесення змін до Конституції України буде підготовлено та прийнято Верховною Радою України 8 скликання, і політична складова раз і назавжи зникне з процедури обрання суддів безстроково.

0
0

Додати коментар

Відмінити Опублікувати