На початку червня ц.р. оприлюднені результати масштабного дослідження з питання, коли саме штучний інтелект перевершить можливості людини (When Will AI Exceed Human Performance? Evidence from AI Experts). На підставі опитування 352 експертів з питань штучного інтелекту організатори дослідження навели строки, коли комп’ютерні технології нарешті вичавлять людину з ареалів її традиційної діяльності. Зокрема, упродовж буквально найближчих 10–15 років уся популярна музика і література, в т.ч. її переклади іншими мовами, створюватимуться комп’ютерними програмами, тоді як участь людини у творчому процесі зведеться ледь не до зарядки акумуляторів смартфонів.
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
Ми вже сьогодні можемо побачити, наскільки складно класичній моделі охорони прав інтелектуальної власності ужитись з Інтернетом. На відміну від доісторичних часів, коли закладалися базові засади сучасного копірайту, сьогодні для порушення прав не потрібно володіти якими-небудь рідкісними виробничими потужностями. Звичайний серфінг по сайтах в інтернеті неминуче призведе до порушення чиїхось прав, адже те, що ми у побуті називаємо «завантаженням сайту», технічно пов’язане зі скачуванням файлів на комп’ютер, тобто є відтворенням творів, яке допускається виключно на підставі відповідного договору, відсутність письмової форми якого призводить до його нікчемності.
Необхідність реформування ІР-законодавства об’єктивно перезріла. При цьому відсутність в Україні реформ у цій сфері упродовж більш як 15 років по факту не призвела до відчутного відставання від інших країн. Адже і там законодавство далеке від досконалості, що відкрито визнається на найвищих державних рівнях, включно з прес-релізами Єврокомісії. Можна сказати, що сучасний світ вже років 20 перебуває у активному пошуку нової моделі охорони прав інтелектуальної власності, яка збалансувала б інтереси авторів, інших правовласників та суспільства і одночасно дозволяла б розвиток творчості і науки. І те, що у 2017 р., з прийняттям останніх змін до законодавства щодо боротьби з онлайн-піратством, Україна нарешті долучається до загальносвітової дискусії з цього питання, все-таки є хорошим знаком.
Очевидно, прийняті весною ц.р. зміни до закону про авторське право і суміжні права лише визначили старт складного і багатошарового процесу реформування галузі. У ході реформ ми неминуче будемо робити помилки і приймати резонансні, а подекуди й помилкові рішення, і в тому не може бути нічого дивного, оскільки у світі ще не вигадали універсальних і якісних моделей, які влаштовували б усіх. Зрозуміло, що до прийняття відповідних змін нас будуть підштовхувати «країни-донори», які вже публікують стурбовані прес-релізи щодо повільного поступу в тому. Відомо, що чинний президент США під час своєї виборчої кампанії широко використовував нелегальну музику (музиканти груп Rolling Stones, R.E.M. та Aerosmith намагалися публічно заборонити використання своєї музики), але це навряд чи вплине на позицію цієї країни стосовно необхідності змін існуючої системи захисту прав інтелектуальної власності в Україні.
Тож нас всіх чекають цікаві часи глобальних змін існуючої системи охорони прав інтелектуальної власності, і не виключено, що Україна зможе стати навіть одним з головних законодавців світових тенденцій у цій царині. Принаймні, у нас для цього є всі необхідні умови: і зовнішній тиск з боку країн, яким складно сказати «ні», і бажання збалансувати цей тиск з внутрішньою політичною та економічною ситуацією, і відсутність радикальної політизації реформ у сфері інтелектуальної власності, як то має місце у багатьох інших країнах… Тому фраза «Не перемикайтесь, далі буде цікавіше», як не дивно це звучить, досить повно відображає поточний стан українського законодавства у сфері ІР.