Прийняття Законопроекту №7066 від 04.09.2017р. (надалі – Закон) є найбільш очікуваною і дискусійною подією в новому році та задає старт так званої «Великої приватизації». Закон визначає нові правила приватизації державного та комунального майна, встановлює вимоги до формування та затвердження переліків об’єктів, які підлягають приватизації, порядку прийняття рішень та способів приватизації, покупців об'єктів приватизації та обмеження щодо їх участі в приватизації, регулює питання, пов’язані з фінансовими та договірними відносинами та інші.
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
Закон надасть можливість уніфікувати та оптимізувати законодавство з питань приватизації, удосконалити механізми та процедури, прискорити процеси, підвищити економічну ефективність продажу об’єктів та збільшити надходження до державного бюджету.
Нормативно-правовий акт об’єднує закони, що регулюють питання приватизації в один законодавчий акт для формування ефективної правової бази у сфері приватизації, яким внесено ряд змін і доповнень до Цивільного, Господарського, Земельного кодексів та законів України. Окрім того, після опублікування та набрання чинності вказаним Законом, втратять чинність Закон України «Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)», Закон України «Про особливості приватизації майна в агропромисловому комплексі», Закон України «Про особливості приватизації підприємств, що належать до сфери управління Міністерства оборони України» та інші.
Серед основних новел Закону є розподілення об’єктів приватизації на об’єкти малої приватизації та об’єкти великої приватизації. Передбачено, що до об’єктів великої приватизації належать об’єкти державної або комунальної власності вартість активів за останній звітний рік перевищує 250 мільйонів гривень. Що стосується об’єктів, які належать до малої приватизації, то зазначений перелік не є вичерпаний, та охоплює: єдині майнові комплекси державних і комунальних підприємств, окреме майно, об’єкти незавершеного будівництва, об’єкти соціально-культурного призначення, пакети акцій акціонерних товариств та інші об’єкти, що не належать до об’єктів великої приватизації.
Законом встановлені способи приватизація державного або комунального майна, яка здійснюється шляхом продажу на аукціоні або викупу об’єктів приватизації після чого між продавцем і покупцем укладається відповідний договір купівлі-продажу.
Досить цікавим є те, що ініціювати приватизацію об’єктів зможуть не тільки державні органи, а ще й потенційні покупці, за результатами розгляду заяв яких уповноважені органи управління державним майном надають згоду на приватизацію або вмотивовану відмову.
Щодо вирішення спорів, які виникають з питань приватизації державного або комунального майна, встановлений строк позовної давності для звернення з позовом про визнання недійсними результатів приватизації об’єкта великої приватизації або договору купівлі-продажу об’єкта великої приватизації - три роки, а для об’єкта малої приватизації - три місяці. Строк позовної давності для звернення з позовом про оскарження рішення органу приватизації про недопущення до участі в аукціоні або про не укладення договору купівлі-продажу з переможцем аукціону складає один місяць з дня оприлюднення результатів аукціону.
Крім того, Законом передбачаються нові вимоги пов’язані з банкрутством державних та комунальних підприємств, яким внесено зміни до розділу X «Прикінцевих та перехідних положень» Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», який доповнено пунктами 4 прим. 2 - 4 прим.4 де, зокрема, зазначено, що справи про банкрутство боржників, якими є державні підприємства та/або господарські товариства, більше ніж 50 відсотків акцій (часток) яких прямо чи опосередковано належать державі, щодо яких прийнято рішення про приватизацію, не порушуються до завершення приватизації, а відкриті провадження – підлягають припиненню, крім тих, що ліквідуються за рішенням власника.
Без сумніву, враховуючи вимоги МВФ, ухвалення вказаного Закону про приватизацію було лише питанням часу, водночас чи стане нормативно-правовий акт дійсно дієвим і прозорим механізмом в питанні приватизації державного та комунального майна – зможемо переконатись лише з часом.