У відкритому доступі на сайті Спілки мертвих юристів опубліковано протокол спеціального пленарного засідання Конституційного Суду України від 14 травня 2019 року щодо звільнення голови КСУ Станіслава Шевчука з посади судді КСУ з підстав вчинення ним істотного дисциплінарного проступку.
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
Читайте також: «Станіслав Шевчук: «Попереду дуже довгий і складний шлях повернення довіри до КСУ»».
Публікація стала можливою завдяки наполегливості юриста Микити Євстіфеєва з Axon Partners, який майже три роки витратив на отримання цього протоколу та завдяки ухвалі Київського адміністративного окружного суду від 26 вересня 2023 року, на підставі якої КСУ зняв гриф ДСК.
Ми слідкуємо за цією справою від самого початку, тому проаналізували текст стенограми, щоб зрозуміти, які події розгорталися у той час навколо посади голови КСУ. Хочу звернути увагу лише на юридичні аспекти цих подій, оскільки вперше в історії української конституційної юстиції своїми колегами був звільнений голова КСУ у порядку дисциплінарного провадження.
Що ж ми бачимо у протоколі? Чи була дотримана суддями КСУ встановлена процедура при звільненні колеги?
1. Теорія «плодів отруєного дерева». Найголовнішим у будь-якому юридичному процесі, особливо у тому, де людині загрожує притягнення до відповідальності із санкціями суворого характеру (позбавлення волі, велика сума штрафу, конфіскація майна, звільнення з посади тощо), є дотримання процедури. Як ще писав класик конституціоналізму Д. Локк, ніхто не може бути позбавлений життя, свободи та власності без належної правової процедури. Отже, судді КСУ мають бути зразком для усіх при її дотриманні. Оприлюднена стенограма доводить, що ця процедура була грубо порушена. Для того, щоб почався процес притягнення до дисциплінарної відповідальності, необхідно, аби КСУ на спеціальному пленарному засіданні розглянув звернення тих, хто ініціює цей процес та ухвалив постанову як акт КСУ, на підставі якої Постійна комісія з питань регламенту та етики почала б свою роботу. Про це йдеться у п. 1 пар. 13 Регламенту КСУ. Але Комісія проігнорувала вимоги Регламенту КСУ і без спеціального уповноваження КСУ почала загальне обговорення діяльності голови КСУ, не конкретизуючи, що саме є порушенням. Як зазначає в цій стенограмі голова Комісії Василь Лемак, на засіданні Комісії загалом не обговорювалося питання дисциплінарної відповідальності судді Станіслава Шевчука, немає нічого щодо цього і в порядку денному Комісії. Якщо процедура почалася з грубого порушення, то результати вже не мають ніякого юридичного значення, вони нікчемні. Але йдемо далі.
2. Згідно зі ст. 33 Закону України «Про Конституційний Суд України», заступник голови КСУ може скликати спеціальне пленарне засідання КСУ у разі відсутності голови КСУ. Як чітко видно на С. 1–2 цієї стенограми, голова КСУ був у своєму робочому кабінеті на дев’ятому поверсі адмінбудівлі КСУ, тобто не був відсутнім. Заступник голови КСУ Олександр Тупицький не мав повноважень видавати розпорядження про таке засідання, тобто, ймовірно, порушив закон.
3. Звернення суддів Миколи Мельника, Сергія Саса та Ігоря Сліденка, опубліковане у газеті «Дзеркало тижня» 14 березня 2019 року, стосувалося критики діяльності голови КСУ, а не дисциплінарної відповідальності судді Станіслава Шевчука. Сама критика більше нагадує політичні висловлювання, ніж визначення того, які саме обов’язки судді порушив Станіслав Шевчук. І що з того, що Шевчук в інтерв’ю на «Радіо Свобода» підтримав внесення змін до Конституції щодо членства в ЄС та НАТО або під час візиту посла США до КСУ дав вказівку підняти прапор США перед будівлею суду. Як ми бачимо, суддя Василь Лемак у стенограмі також зазначає, що у зверненні трьох суддів немає нічого про дисциплінарну відповідальність судді Шевчука, а лише критика його управлінської діяльності як голови суду, що має загальний характер, або, як каже суддя Віктор Колісник: «всі претензії на 30 сторінках стосуються голови». Троє суддів закликають голову КСУ у пресі до добровільної відставки з посади голови, але нічого у цьому зверненні немає щодо дисциплінарних порушень судді Станіслава Шевчука.
Отже, звернення трьох суддів також не можуть вважатися зверненням належного суб’єкта, на підставі якого починається дисциплінарне провадження.
4. Як зазначає голова Комісії Василь Лемак, ухвалення висновку на засіданні Комісії 17 квітня 2019 року відбувалося поспіхом. Саме засідання Комісії призначив Олександр Тупицький. На засіданні був розданий висновок і проголосований без обговорення та за відсутності Станіслава Шевчука. Зміст цього висновку, на думку Василя Лемака, не був встановлений на засіданні Комісії, сам Станіслав Шевчук не розумів, що проти нього розпочалося дисциплінарне провадження щодо його звільнення.
5. Станіслав Шевчук був відсутній під час його звільнення на Великій Палаті КС 14 травня 2019 року, йому не надано право висловити свої заперечення та зауваження щодо висновку та скористатися послугами адвоката. Тобто грубо порушені процесуальні гарантії ст. 6 ЄКПЛ.
Отже, ані висновок, ані Постанова КСУ від 14 травня 2019 року не містять мотивації, а також згадки про позицію Станіслава Шевчука щодо змісту обвинувачень. Ці документи, ймовірно, ухвалювалися поспіхом, нашвидкуруч.
Читайте також: «Конституційне право в Україні перетворилось на розмови про політику».
7. У документах немає нічого щодо кваліфікації дій Станіслава Шевчука за ознаками істотного дисциплінарного проступку або грубого систематичного нехтування своїми обов’язками — саме ці ознаки містяться у Конституції України та Законі «Про Конституційний Суд України». Щоб притягнути до дисциплінарної відповідальності суддю Шевчука, у КСУ мали обґрунтувати наявність цих ознак та складу дисциплінарного проступку, а також наявність його вини. Цього не було зроблено на засіданні Комісії та Великій Палаті КСУ.
8. Як ми бачимо зі стенограми, предметом спеціального пленарного засідання 14 травня було звернення суддів Мельника, Саса та Сліденка. Вони взяли участь і в голосуванні. Порушено стандарт неупередженості судді за ст. 6 Конвенції — вони висувають звинувачення судді Шевчуку і вони ж голосують за його звільнення.
Нагадаємо, як відбувалося звільнення пана Шевчука та що про це писала «Юридична Газета»:
Ексголова КСУ Шевчук прокоментував скасування наказу про призначення О. Тупицького суддею КСУ
ЄСПЛ залучив АПУ третьою стороною у справі "Шевчук проти України"
"Шевчук проти України": чому ЄСПЛ залучив АПУ третьою стороною