Технології не замінять юристів, але зроблять їх ефективнішими. Сергій ВАСИЛИШИН, адвокат, керуючий партнер ЮФ ADVANQ, ділиться думками про те, як LegalTech може перевернути традиційні підходи в праві. Як відрізнити корисну інновацію від модної ілюзії? Читайте в інтерв’ю.
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
— Сергію, з чого почалася ваша технологічна трансформація в компанії? Це була необхідність чи бачення?
— Трансформація розпочалася з усвідомлення необхідності змін. У нас був запит на підвищення ефективності. Ми розуміли, що фірма стрімко зростає, і що для того, щоб не втратити швидкість, необхідно змінити підходи. Причому зміни почалися саме зі звичайних операційних завдань. Спочатку ми мали на меті управляти прибутковістю проєктів, і так з’явилася система трекінгу часу. Згодом — побачити свої результати в цифрах в онлайн режимі, і так впровадили BI-системи та дашборди.
Паралельно ми задумалися над тим, щоб автоматизувати ведення справ, управління завданнями, і почали використовувати Case Management системи. Одночасно з впровадженням систем, у нас була можливість переглядати і переосмислювати наші внутрішні процеси та систематизувати їх. Можна сказати, що впровадження кількох технологій перевернуло з ніг на голову наші внутрішні процеси, і це дійсно була трансформація, а не просто поява нових іконок на робочому столі ноутбука.
— Які були перші сигнали, що LegalTech вам потрібен? Як команда реагувала на ідеї впровадження? Були скептики?
— Можна сказати, що ми не чекали сигналів. Щойно підбили підсумки досягнень за шість років існування фірми, підрахували, наскільки збільшилася команда, зріс портфель проєктів і фінансові показники, одразу поставили собі питання, як зберегти динаміку і водночас не втратити в якості. Найперше питання було в тому, щоб відстежувати цю динаміку, спираючись на якісні показники. Коли команда щороку зростає в кілька разів, спиратися на внутрішні відчуття вже ризиковано. Команда спершу сприймала це з пересторогою. Були й скептики. Але, коли побачили перші результати, скепсис перетворився на ініціативу.
— Які інструменти стали для ADVANQ корисними? Як ви визначаєте ефективність LegalTech-рішень у своїй практиці? Як змінилася робота юристів після впровадження технологій?
— Наразі найбільшу цінність нам дали автоматизація обліку часу, аналізу прибутковості проєктів, завантаженості команди, впровадження дашбордів. Тому далі перейдемо до Case Management систем. Ефективність ми вимірюємо за кількістю годин, що витрачають юристи на роботу над клієнтськими завданнями. Можемо оперативно реагувати на будь-яке відхилення, яке вважаємо неприйнятним. Для цього побудована система KPIs, згідно з якою ми й визначаємо, які показники є нормою, а які потребують втручання.
З цікавого — у нас зараз розробляється окрема система, яка дасть можливість робити якісну оцінку вартості проєктів, а також оцінювати ризикованість взаємодії з тим чи іншим клієнтом на основі матриці ризиків. Це дасть нам можливість обирати клієнта, спираючись на об’єктивні фактори ризиків. Адже зазвичай ми працюємо зі складними справами, і нам важливо керувати операційними ризиками.
— Як вважаєте, чому деякі LegalTech-продукти часто «вмирають» після гучного запуску?
— Найчастіше — через відсутність глибокого розуміння процесів, які вони мали б покращити, також – через намагання замінити юристів, замість того, щоб посилити їхню роботу. А ще — невміння інтегрувати технології в наявні бізнес-моделі. Хоча, щодо інтеграції є спірний момент, оскільки наш досвід показав, що впроваджуючи технології, необхідно бути досить гнучким і готовим до того, щоб переосмислювати й змінювати бізнес-модель.
— Які інструменти дійсно працюють, а які є виключно маркетингом? Як відрізнити корисну інновацію від модної ілюзії? Поділіться власним досвідом.
— Працює те, що розв’язує конкретне завдання. Якщо інструмент не економить час, не знижує ризики, не підвищує якість, то він не потрібен, незалежно від його маркетингової обгортки. У LegalTech часто зустрічаються рішення, які декларують «штучний інтелект усередині», але на практиці не дають передбачуваного, повторюваного або хоча б зрозумілого результату. Такі продукти — це радше демонстрація можливостей, ніж реальний робочий інструмент.
Ми завжди тестуємо продукт на реальних завданнях команди. Це означає не презентацію від розробника, а залучення юристів, які перевіряють, як саме рішення працює в контексті поточного завдання. Скажу більше: перш ніж передати продукт команді, я особисто занурююсь, щоб оцінити, наскільки нам може бути корисним запропоноване рішення і чи готові ми витратити час на його тестування. Також ми залучаємо зовнішніх технологічних консультантів — не як розробників, а як фасилітаторів. Це прискорює адаптацію нових рішень, адже ці люди вже мають досвід впровадження подібних рішень в інших компаніях і знайомі із типовими помилками.
Дуже важливо не захоплюватися «модним» функціоналом. Наприклад, деякі системи пропонують дашборди з аналітикою, які виглядають ефектно на презентаціях, але не відповідають запитам юристів. Ми навчилися перевіряти: якщо аналітична панель не дає можливості прийняти рішення або змінити дію, то це просто графіка, а не аналітика. Тому найнадійніший фільтр — це практика, тобто тестування в реальних умовах.
— Які помилки роблять юркомпанії, впроваджуючи LegalTech без підготовки? Яку пораду ви дали б юрфірмам, які лише починають цей шлях?
— Найбільша і найпоширеніша помилка — автоматизувати хаос. Це трапляється тоді, коли компанія намагається «оцифрувати» процеси, які кожного разу виконуються по-різному. У результаті юридична фірма лише фіксує в електронному вигляді свої неефективності, а нова технологія стає ще одним ускладненням, замість інструменту покращення.
Я б радив починати з трьох простих речей:
1. Визначити завдання, які потрібно розв’язати, й результати, що очікуються від впровадження технології.
2. Починати з малого. Ми обрали точкові рішення, які давали швидкий і відчутний результат.
3. Готувати команду. Технології самі собою не розв’язують проблем. Потрібна культура змін, тобто готовність колег переосмислити свої робочі підходи. Без навчання й регулярного зворотного зв’язку система або ігнорується, або використовується неправильно.
Порада юридичним фірмам, які лише починають цей шлях: не бійтеся рухатися маленькими кроками, але робіть це системно. Оберіть одну-дві реальні проблеми, що турбують команду вже зараз, і протестуйте доступні рішення. Не забувайте, що LegalTech — це не про модні інструменти, а про постійне вдосконалення роботи. І найголовніше — пам’ятайте: технології без культури мертві. Лише коли команда розуміє НАВІЩО, вона буде готова до ЯК.
— Яке місце займає ШІ у вашій роботі? Коли ШІ в юридичній роботі — небезпека, а коли — порятунок?
— Сьогодні штучний інтелект (ШІ) — не щось футуристичне, а практичний інструмент, який ми активно використовуємо в роботі. Проте його роль ми розуміємо як допоміжну. У нашій практиці ШІ добре працює там, де йдеться про роботу з великими масивами даних. Наприклад, виокремлення ключової інформації з великих обсягів документів. У деяких кейсах моделі здатні швидко виокремити дати, імена, що суттєво економить час аналітика. Завдяки таким рішенням юрист витрачає менше часу на механічну роботу й може зосередитися на суті справи та формуванні стратегії. ШІ може бути справжнім рятівником і в деяких складних завданнях, допомагаючи обробляти, наприклад, масив фінансових операцій і підсвічувати інсайти щодо нетипових операцій, групувати аналітику і робити крос-чеки між показниками фінансової звітності.
Однак ми дуже чітко обмежуємо сферу застосування — ШІ не ухвалює рішень. Він не замінює фахове тлумачення закону, не веде комунікацію з клієнтом, не формує позицію в суді. І не повинен. Зона ризику при використанні — кібербезпека та конфіденційність. Юридичні фірми працюють із надзвичайно чутливими даними — комерційною таємницею, персональними даними, внутрішніми документами клієнтів, які є адвокатською таємницею. Передача таких даних у сторонній сервіс без гарантій безпеки — прямий шлях до витоку інформації. Тому ми впроваджуємо лише ті інструменти, які пройшли перевірку на відповідність вимогам безпеки: як технічну (шифрування, локальне зберігання), так і юридичну (умови використання, політики конфіденційності). Наша стратегія роботи з ШІ — це баланс: технологія має допомагати людині, а не підміняти її.
— Що буде з юристами та їхніми компаніями, які ігнорують технології? Чи з’явиться, на вашу думку, нова професія Technology Lawyer?
— Такі компанії стануть повільнішими, а значить, менш конкурентоспроможними. А професія Technology Lawyer вже з’являється — це фахівець, який однаково добре орієнтується в праві, ІТ та управлінні змінами. Однак у складних і нетипових кейсах, проєктах із викликом, ШІ неможливо ефективно використовувати без глибокої експертизи, якісного вивчення обставин конкретної справи, інтелектуальної складової, досвіду та критичного мислення.
— Які функції з аналітики ви плануєте автоматизувати найперше?
— Одним із ключових напрямів аналітики, який ми автоматизуємо зараз, є опрацювання окремих доказів у корупційних кримінальних провадженнях. У деяких таких кейсах захисту вже недостатньо оперувати лише нормативною базою або судовою практикою — потрібно заглиблюватися в первинні фінансові документи, трансакції, структуру власності, а також аналізувати поведінкові аномалії в операційних процесах. Саме тому ми інвестуємо в автоматизацію аналітики, що дає змогу працювати з великими масивами фінансових і трансакційних даних. Наразі ми співпрацюємо з консультантами з «великої четвірки» над автоматизацією таких аналітичних даних:
1. Виявлення нетипових трансакцій або таких, що потенційно можуть тлумачитися як фіктивні.
Ми впроваджуємо інструменти, що:
- сканують фінансові дані компанії за період, що досліджується (з бухгалтерських систем і виписок із банківських рахунків);
- ідентифікують нетипові трансакції за критеріями: нехарактерний контрагент, трансакція без договірної основи, розрив логіки постачання/ оплати, дроблення сум тощо;
- виділяють циклічні перекази коштів між пов’язаними особами;
- формують звіти, де кожна трансакція ранжується за ступенем ризику з поясненням причин (наприклад, «високий ризик — трансакція з компанією, що може мати ознаки фіктивності»). Це дає змогу швидко надати об’єктивну комплексну оцінку діям клієнта, які виглядають ризикованими і потребують додаткових пояснень або обґрунтування.
2. Побудова цифрових карт фінансових потоків. Ми автоматизуємо створення візуалізацій схем фінансового руху коштів, які часто слугують як елемент захисту (пояснення логіки руху коштів). Наприклад, в одному з резонансних кримінальних проваджень ми побудували карту, яка продемонструвала законне походження коштів, що дало змогу забезпечити скасування арешту, накладеного з метою спецконфіскації з активів, придбаних за такі кошти.
3. Виявлення бенефіціарних зв’язків. Автоматизація містить інструменти, що:
- на основі відкритих і структурованих внутрішніх даних, ідентифікують приховані зв’язки між юридичними та фізичними особами, банківськими рахунками;
- дають змогу встановити наявність або відсутність прихованих відносин контролю, що може бути використано у схемах виведення активів або розподілу прибутку поза межами основної структури.
Це важливо, тому що сторона обвинувачення має доступ до інструментів, які ще донедавна були недосяжними. Тому захист неможливий без глибокої аналітики нетипової фінансової поведінки.
Автоматизація цієї аналітики дає змогу:
- зменшити час і вартість дослідження;
- сфокусуватися на дійсно проблемних епізодах;
- сформувати якісну доказову базу для захисту.
— Чи спостерігаєте ви, що юридична професія втрачає інтелектуальну глибину, передаючи все більше завдань у системну аналітику?
— Навпаки ми бачимо, що інтелектуальна глибина юридичної професії зростає. Автоматизація рутинних процесів не знецінює професію, а підвищує вимоги до кваліфікації юриста. Звільнившись від операційної рутини, фахівець отримує простір для глибокого аналізу, стратегічного мислення, передбачення ризиків і формування позицій у складних, неоднозначних справах.
Так, щодня юристи опосередковано «тренують» штучний інтелект, наповнюючи бази знань, готуючи пояснення, формуючи практику. Це означає, що кожен день технології стають трохи розумнішими. ШІ може підказати, але не приймає рішення. Він не розуміє контексту в широкому сенсі — бізнесового, людського, культурного. Саме тут і зберігається унікальність юриста.
Загроза — не технологія, а застій. Ризик втратити інтелектуальну глибину виникає не через ШІ чи LegalTech, а через небажання адаптуватися, розвиватися, виходити за межі типових рішень. У цьому сенсі LegalTech є викликом, який змушує професію змінюватися, ставати гнучкішою, стратегічнішою і технологічно грамотнішою. Інтелект юриста у XXI столітті — це не тільки про знання норм, а й про здатність керувати знаннями, адаптуватися до змін і залишатися лідером у середовищі, де змінюється сама природа правової роботи.