Станом на 2024 рік було винесено рішення щодо 78 991 особи, з них виправдано лише 782 особи, тобто лише 0,99%.
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
Як особа, яка практикує в кримінальній юстиції понад 16 років, з них адвокатом – понад 13 (та має в активі три виправдувальні вироки), вбачається, що причини такій невтішній статистиці можуть ховатись у сукупності наступної низки обставин.
1. Відсутність суду присяжних. Після повномасштабного вторгнення законодавець вніс неконституційні зміни до КПК України, відповідно до яких на період воєнного стану не застосовується суд присяжних у кримінальних справах (при цьому у цивільних продовжує застосовуватись). Присяжні традиційно більш рішуче виносять виправдувальні вироки у справах, де «професійні» судді з різних причин не бажають «псувати відносини» зі стороною обвинувачення.
2. Кадровий колапс у судах. Низька кількість суддів та працівників апарату призводить до значного навантаження, що має наслідком меншу кількість розглянутих справ.
3. Якісне наповнення судів. Оновлення судової системи, зокрема розбавлення судового корпусу представниками адвокатури та науковцями (як один зі способів боротьби із традиційними радянськими підходами у судочинстві) проходить повільно. Таке оновлення відбулось повноцінно лише у Верховному Суді у 2016-2017 роках (і вже назріла необхідність повторного конкурсу). ВРП, ВККС, КДКП на разі не мають своїх представників, яких мав би призначити з’їзд адвокатів через не проведення такого з’їзду (при цьому науковці, прокурори, судді відповідні конференції та зʼїзди проводять). Наприклад, 21.02.2025, в один із днів проведення іспиту в межах конкурсу на апеляційні загальні суди кримінальної спеціалізації конкурсантам запропоновано розв'язати дві задачі, де правильними відповідями були б: скасування виправдувального вироку та зміна ухвали, якою закрито кримінальне провадження у звʼязку із примиренням без стягнення судових витрат на таку саму зі стягненням судових витрат.
4. Маскування потенційних виправдувальних вироків процесуальними компромісами (закриття з інших підстав – по строках (давності та порушення строків досудового розслідування), через примирення, дійове каяття, зміною обстановки, угоди із застосуванням ст.ст. 69, 75 КК України тощо).
5. Порушення або недостатність наявних гарантій адвокатської діяльності. Прослуховування та спостереження за адвокатами, обшуки в адвокатів, застосування сили, відсутність бронювання від мобілізації на час розгляду справи (на відміну від слідчих, прокурорів, суддів), що не забезпечує дотримання принципу незмінності захисту на час всього провадження.
6. Відсутність можливості проведення криміналістичних експертиз приватними експертами. Надто широке віднесення видів експертиз до криміналістичних (на разі внаслідок цього приватним експертам заборонено проведення, наприклад, почеркознавчих та, навіть, лінгвістичних експертиз).
7. Брак інституційної незалежності суддів та судових експертів.