14 лютого 2022, 17:43

Чи стануть обіцянки про привабливість NCTS для бізнесу черговим приводом для «закручування гайок» суб’єктам ЗЕД?

Роберт Зелді
Роберт Зелді адвокат, партнер АО Delta International Law, члена групи компаній Delta International Services

Нещодавно Міністерство фінансів України опублікувало проєкт постанови про внесення змін до порядку надання забезпечення митних платежів щодо товарів, які переміщуються територією України транзитом. Ці зміни стосуються всіх (окрім дуже обмежених винятків) імпортерів і певної категорії експортерів товарів та призведуть до фінансових наслідків, які навряд чи можна назвати сприятливими для бізнесу, особливо для дрібних компаній.


Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час!


Якщо коротко, то у разі імпорту приблизно 250 товарних позицій з понад тисячі, за якими кодуються товари для митних цілей, у процесі переміщення від кордону до митниці, де планувалося розмитнення, необхідно надавати забезпечення митних платежів у розмірі всіх податків, що сплачуватимуться під час імпорту (тобто мито, акциз, ПДВ). Станом на сьогодні ці товарні позиції включають, зокрема, харчові продукти, продукти рослинного і тваринного походження, алкогольні напої та тютюнові вироби, нафту і газ та супутні продукти, фармацевтичні товари, косметичні засоби й товари для особистої гігієни, деяку продукцію хімічної та лісопереробної промисловості, одяг, побутову техніку, автомобілі тощо. Забезпечення можна надавати шляхом авансової оплати суми податків на рахунок митниці або придбавши гарантію фінансового посередника, яка коштує в середньому до 0,5% від суми митних платежів.

Мінфін наразі пропонує розширити цей перелік, охопивши 100% товарних позицій, тобто всі товари, які переміщуються внутрішнім транзитом територією України. Це означатиме, що імпортери таких товарів (наприклад, вироби з чорних і кольорових металів, з гуми та скла, іграшки, інструменти й вимірювальні прилади) будуть зобов’язані перед ввезенням товарів подбати про забезпечення митних платежів, сплативши авансовий платіж або оформивши фінансову гарантію у посередника. Також це торкнеться переробників давальницької сировини, адже відповідно до Митного кодексу, забезпечення митних платежів стосується усього внутрішнього транзиту, а реекспорт товарів після переробки вважається внутрішнім транзитом від митниці оформлення до пункту пропуску, де товари виїжджають за межі України.

Таким чином, всі суб’єкти ЗЕД зіштовхнуться з необхідністю розміщувати авансові платежі на митниці наперед або платити додаткові 0,5% за гарантії. Питання викликає спроможність наявних посередників впоратися з припливом нової клієнтури, оскільки наразі в Україні налічується 10 таких фінансових гарантів. Якщо взяти до уваги, що за 2021 р. Держмитслужба зібрала 403 млрд грн митних платежів, тобто понад 1,1 млрд грн щодня, критичною є фінансова стабільність кожного фінансового гаранта, адже з огляду на офіційну статистику, щодня необхідно буде покривати гарантіями сотні мільйонів чи навіть мільярди гривень.

Загалом, питання певного посилення контролю за транзитними переміщеннями можна назвати позитивним з позиції запобігання порушенням, тому що на практиці дійсно трапляються випадки, коли товари, на які не надавалося забезпечення, зникають по дорозі до розмитнення (наприклад, є епічна історія з вантажними напівпричепами, які імпортер продавав з коліс одразу, як тільки виїхав з пункту пропуску). Однак постає питання щодо співмірності заходів, які пропонує Мінфін, та чи взагалі є правильним механізм реагування, коли через поодиноких порушників вартість ведення зовнішньоекономічного бізнесу зростає на рівному місці.

До чого ж тут NCTS, запитає уважний читач? А до того, що наміри Мінфіну можуть мати дещо інше пояснення, ніж просто бажання посилити контроль за транзитом товарів.

В кінці листопада 2021 р. Україну відвідала попередня оціночна місія щодо приєднання України до Конвенції про процедуру спільного транзиту та NCTS. Точні деталі звіту місії невідомі, але повзуть чутки, що з боку європейських партнерів пролунала питання щодо надзвичайно низького залучення бізнесу до етапу Національного застосування. Згідно з даними Мінфіну, з 17.03.2021 р. до кінця року в системі NCTS було подано 1300 транзитних декларацій, що становить трохи більше ніж 5 декларацій на день. Місяцем раніше, тобто в листопаді, Держмитслужба звітувала лише про 450 транзитних декларацій.

Такий приріст активності викликає неабиякі підозри щодо панічного бажання забезпечити зростання кількості учасників системи, а відповідно – несподівану зацікавленість Мінфіну у створенні для NCTS переваг у порівнянні зі звичайним транзитом. Нагадаємо, що NCTS передбачає можливість зменшення розміру забезпечення аж на 70% від початкової суми гарантії. Таке спрощення, за обіцянками Держмитслужби, можна отримати навіть до того, як Україна почне міжнародне застосування NCTS, лише після подання 50 транзитних декларацій в системі.

Погодьтеся, складається враження, що Мінфін хоче зацікавити український бізнес використанням NCTS шляхом «закручування гайок» для інших можливостей. До того ж Мінфін і раніше був помічений у використанні подібних методів. Зокрема, завдяки баченню інституту «авторизованих економічних операторів» у виконанні Мінфіну, можливість подання попередніх декларацій типу ЕА, що надавали хоча б примарну можливість розмитнення «з коліс», з листопада 2022 р. стане недосяжною для всіх суб’єктів ЗЕД, окрім АЕО, а їх в Україні з літа 2020 р. аж одна компанія. Проте АЕО та його перспективи – предмет детального аналізу окремої статті.

Наостанок варто зупинитися на практичному питанні про те, що ж робити далі звичайним суб’єктам ЗЕД? Звичайно, проєкт постанови ще не прийнятий, тому до нього можна подавати свої зауваження, самостійно або через профільні асоціації, у (марних) сподіваннях, що Мінфін візьме до уваги думки бізнесу. Також можна вже зараз зареєструватися на Порталі трейдера і почати опановувати всі премудрощі подання транзитних декларацій Т1UA (спойлер – процедура поки що складніша, ніж звичайні «ПП-шки»/»ПД-шки»). Як альтернативний варіант, ви також можете подумати про перенесення митного оформлення в пункт пропуску, адже згідно з чинними положеннями Митного кодексу, суб’єкт має право самостійно обрати митний орган для митного оформлення своїх товарів, а у разі оформлення в пункті пропуску (які працюють 24/7) – відсутній транзит, а отже, не потрібно ніякого забезпечення митних платежів. Однак цей варіант складно назвати панацеєю, враховуючи, що стан інфраструктури для митного оформлення товарів у більшості пунктів пропуску Держмитслужби заслуговує на окреме загальнодержавне «Велике будівництво».

0
0

Додати коментар

Відмінити Опублікувати