— Які тенденції в розвитку корпоративного захисту бізнесу можна визначити?
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
— У 2024 році в Україні спостерігаються значні тенденції у сфері корпоративного захисту бізнесу, зумовлені як законодавчими змінами, так і практикою підприємств. Ці тенденції відображають адаптацію бізнес-середовища до сучасних викликів і прагнення до інтеграції з міжнародними стандартами.
1. Впровадження принципів корпоративного управління ОЕСР. Україна активно працює над впровадженням системи корпоративного управління у державних підприємствах відповідно до принципів і рекомендацій Організації економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР). Її метою є корпоратизація стратегічних підприємств через перетворення їх із державних підприємств на акціонерні товариства або товариства з обмеженою відповідальністю та запровадження в них принципів корпоративного управління ОЕСР.
2. Посилення вимог до прозорості та етичних стандартів. Компанії в Україні стають більш зацікавленими в інтеграції етичних і стійких практик у свою діяльність. Це передбачає впровадження політик корпоративної соціальної відповідальності (ESG), дотримання екологічних стандартів і забезпечення прозорості у веденні бізнесу. Такі зміни сприяють підвищенню довіри з боку інвесторів і партнерів, а також покращують репутацію компаній на міжнародному ринку.
3. Актуалізація установчих документів і внутрішніх політик. Зміни в законодавстві вимагають від компаній регулярного оновлення установчих документів і внутрішніх політик. Корпоративні юристи повинні слідкувати за актуальністю статутів, положень та інших документів, щоб уникнути конфліктів та забезпечити відповідність чинному законодавству.
4. Підвищення уваги до кібербезпеки та захисту інформації. В умовах зростаючих кіберзагроз компанії приділяють більше уваги захисту конфіденційної інформації та персональних даних. Цього року зареєстровано новий проєкт закону про захист персональних даних, який детально та максимально наближено відображає положення європейського GDPR. Разом це передбачає впровадження політик обробки даних, використання ліцензованого програмного забезпечення та залучення фахівців з інформаційної безпеки. Такі заходи допомагають мінімізувати ризики витоку інформації та забезпечують безпеку бізнес-процесів.
5. Адаптація до змін у податковому та трудовому законодавстві. З початку війни податково-митне законодавство зазнало значних змін. Компанії повинні адаптувати свої внутрішні процедури до нових вимог, забезпечувати правильність ведення податкового обліку та документування господарських операцій, а також своєчасно оформлювати трудові відносини відповідно до чинного законодавства. Це допомагає уникнути потенційних ризиків і конфліктів, пов’язаних із працівниками та контролюючими органами. З нашої практики, серед послуг аутсорсингу все більшої потреби набуває послуга ведення військового обліку на підприємстві.
6. Розвиток судової практики щодо форс-мажорних обставин. В умовах війни зросла кількість судових справ, пов’язаних із форс-мажорними обставинами. Суди детально аналізують наявність і вплив форс-мажору на виконання договірних зобов’язань, що вимагає від компаній уважного підходу до документування та доведення таких обставин у суді. Зокрема, сертифікат Торгово-промислової палати про наявність форс-мажорних обставин не завжди є беззаперечним доказом їх існування і має оцінюватися судом у сукупності з іншими доказами.
7. Інтеграція нових технологій у корпоративне управління. Зростає використання цифрових платформ для проведення угод з нерухомістю та управління корпоративними процесами. Це вимагає від юристів розуміння нових технологій і їх правового регулювання, а також адаптації до змін у способах взаємодії з власниками бізнесу та партнерами.
Отже, у 2024 році корпоративний захист бізнесу в Україні характеризується впровадженням міжнародних стандартів управління, посиленням етичних і прозорих практик, адаптацією до законодавчих змін та інтеграцією новітніх технологій. Ці тенденції сприяють підвищенню стійкості та конкурентоспроможності українських підприємств на внутрішньому та міжнародному ринках.
— Як зміни в антикорупційному законодавстві України вплинули на захист бізнесу?
— У 2024 році в Україні відбулися суттєві зміни в антикорупційному законодавстві, які безпосередньо вплинули на захист бізнесу. Ці нововведення спрямовані на підвищення прозорості, відповідальності та дотримання етичних стандартів у корпоративному середовищі.
1. Оновлення Типової антикорупційної програми юридичної особи. Протягом року Національне агентство з питань запобігання корупції (НАЗК) декілька разів оновлювало, затверджувало, а потім скасовувало нову редакцію Типової антикорупційної програми юридичної особи, яка встановлює вимоги до внутрішніх політик компаній щодо запобігання корупції. Однак восени листом НАЗК було наголошено, що Типова антикорупційна програма юридичної особи від 2021 року залишається чинною. Проте документ є актуальним і визначає обов’язкові елементи антикорупційної програми, зокрема:
–– оцінка корупційних ризиків у діяльності організації та розробка заходів для їх мінімізації;
–– навчання персоналу з питань антикорупційної політики та етики;
–– процедури моніторингу та контролю за виконанням антикорупційних заходів.
Впровадження цих вимог сприяє підвищенню рівня корпоративної культури та зменшенню ризиків, пов’язаних із корупційними проявами.
2. Запровадження «клубу білого бізнесу». Президент України 24 липня 2024 року підписав закон, який вводить поняття «клуб білого бізнесу». Цей закон передбачає створення переліку платників податків із високим рівнем добровільного дотримання податкового законодавства, які отримують низку переваг, зокрема:
–– зменшення кількості перевірок з боку контролюючих органів;
–– прискорене отримання податкових консультацій і відшкодувань;
–– призначення комплаєнс-менеджера від податкової служби для підтримки платника.
Ця ініціатива стимулює бізнес дотримуватися податкової дисципліни та підвищує рівень довіри між державою і підприємцями. 19 грудня опубліковано перший реєстр платників податків «клубу білого бізнесу».
3. Посилення відповідальності за порушення антикорупційного законодавства. Зміни в законодавстві передбачають підвищення штрафних санкцій і відповідальності за корупційні правопорушення. Зокрема, за неподання або несвоєчасне подання звітності про контрольовані іноземні компанії (КІК) встановлені значні штрафи, які можуть сягати сотень тисяч гривень. Однак на період дії воєнного стану та шести місяців після його завершення законодавство передбачає тимчасове звільнення від штрафних санкцій за порушення, пов’язані з КІК.
4. Впровадження автоматичного обміну інформацією (CRS). Україна приєдналася до стандарту автоматичного обміну інформацією, що зобов’язує фінансові установи надавати інформацію про рахунки нерезидентів. Це підвищує прозорість та ускладнює ухилення від оподаткування через іноземні компанії.
5. Підвищення вимог до прозорості в офшорних юрисдикціях. У 2024 році продовжується міжнародний тиск на офшорні юрисдикції для забезпечення більшої прозорості та боротьби з відмиванням коштів. Це проявилося у впровадженні реєстрів бенефіціарних власників, підвищенні вимог до розкриття інформації про кінцевих власників офшорних компаній, а також вимог до ведення бухгалтерського обліку та зберігання документації.
Отже, зміни в антикорупційному законодавстві мають декілька ключових наслідків для бізнесу:
–– підвищення рівня прозорості, що має на меті підвищити довіру з боку інвесторів і партнерів, що, відповідно, може сприяти залученню інвестицій;
–– водночас відбулося зростання адміністративного навантаження через необхідність впровадження нових політик, процедур і звітності;
–– покращення репутації компаній, які дотримуються нових вимог, на національному та міжнародному рівнях.