У 2024 році бізнес в Україні зіткнувся з численними викликами, що вплинули на його захист і взаємодію з державними органами. Посилення контролю, нові ініціативи влади та зміни у методах роботи правоохоронців суттєво змінили підходи до юридичного супроводу підприємців. Експерти розповіли, які саме тренди стали визначальними у сфері захисту бізнесу та чи стали запропоновані урядом інструменти справжньою підтримкою.
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
Олександр Лук’яненко, партнер VB Partners
— Які нові ризики виникли для бізнесу внаслідок змін у кримінальному законодавстві?
— Зміни, що відбулися цього року, вимагають адаптації та підвищення уваги до комплаєнсу й управління ризиками. Ось основні з них:
1. Санкційний комплаєнс. Нові стандарти фінансового моніторингу стали викликом для компаній, особливо тих, які займаються міжнародними транзакціями. Бізнес змушений адаптувати внутрішні процедури до цих норм. Необхідно бути уважним до ідентифікації осіб, пов’язаних з агресором, щоб уникнути репутаційних і правових ризиків.
2. Тендерні закупівлі. Зросла увага до дій, пов’язаних із держзакупівлями та бюджетними коштами. Особливо це стосується компаній, що працюють за державними контрактами. Відсутність належної звітності або навіть дрібні недоліки можуть розглядатися як спроба шахрайства чи недобросовісної поведінки.
3. Ризики у сфері Anti-Corruption. Активізація роботи антикорупційних органів призвела до збільшення кількості кримінальних проваджень за статтями, пов’язаними зі зловживанням владою, розтратами та хабарництвом. Бізнес, який взаємодіє з державними установами або отримує державне фінансування, автоматично потрапляє в зону ризику, навіть якщо такі взаємовідносини були цілком законними.
— Які основні зміни вплинули на практику захисту бізнесу цього року?
— Практика захисту бізнесу в цьому році зазнала змін, що пов’язані з низкою чинників. Основні з них — це посилення державного контролю та збільшення тиску з боку правоохоронних органів.
По-перше, посилилися перевірки підприємців. Зросла увага до питань, пов’язаних із cash flow, податками, тендерними закупівлями. Це змусило підприємців зосереджувати більше ресурсів на внутрішніх аудиторських перевірках і комплаєнс-програмах. Більше компаній стали звертатися до юридичних фірм за консультаціями щодо адаптації бізнес-процесів для можливої нейтралізації ризиків.
По-друге, змінилися і методи роботи правоохоронців. На жаль, багато з них зосередилися на кількісних показниках, що часто супроводжується необґрунтованими обшуками, арештами активів і відкриттям справ із сумнівною доказовою базою. Водночас фокус правоохоронців змістився на міжнародні аспекти діяльності компаній, що створює нові виклики для підприємців, які працюють з іноземними партнерами.
З боку клієнтів також помітно зросли очікування до юридичних послуг. Бізнес прагне отримати не лише базовий юридичний супровід, але й комплексні стратегії, які враховують довгострокові перспективи, можливі економічні зміни та ризики. Попит на превентивні заходи зріс — компанії все частіше звертаються до нас для проведення правового аудиту, аналізу слабких місць у бізнес-процесах і розробки плану дій у випадку уваги з боку державних органів.
Цей рік чітко продемонстрував, що захист бізнесу стає більш багатогранним. Успішні кейси дедалі частіше базуються на гнучкому підході, глибокому розумінні економічного контексту та технологічній інноваційності.
Сергій Гребенюк, партнер, керівник практики кримінального права ЮФ Asters
— Які тенденції в розвитку захисту бізнесу можна визначити?
— У 2024 році влада запровадила низку ініціатив, щоб зменшити необґрунтований тиск на бізнес. У січні Президент ввів у дію рішення із рекомендаціями для правоохоронних органів утриматися від процесуальних дій, що можуть блокувати господарську діяльність, та провести так звану ревізію процесуальних заходів, вжитих відносно бізнесу, й визначити доцільність їх подальшого застосування.
Також у січні Президент створив Раду з питань підтримки підприємництва в умовах воєнного стану, одним із напрямів роботи якої стала боротьба із необґрунтованим тиском на бізнес. За участі представників Ради влітку 2024 року був також презентований аналітичний інструмент Офісу Генерального прокурора — Дашборд, у якому окремо ідентифікуються кримінальні провадження, що стосуються бізнесу. З його допомогою Офіс Генерального прокурора зможе контролювати динаміку розслідування таких кейсів для можливості боротьби із надмірним тиском у їхніх межах.
За нашим досвідом, січневі рекомендації для правоохоронців так і залишилися на рівні рекомендацій — жодного реального гальмування тиску на бізнес або ж аудиту вже застосованих (і часто необґрунтованих) процесуальних заходів ми не спостерігали. Натомість створена Президентом Рада вже має успішні кейси, хоча поки й не стала в один ряд із найбільш потужними інструментами для захисту бізнесу. Ми також із цікавістю спостерігаємо за розробкою Дашборду, який хоч і не дасть змоги адвокатам ідентифікувати конкретний кейс, але має перспективи стати гарним елементом контролю над тиском на бізнес, адже, за нашим досвідом, робота з цією проблемою зсередини (зокрема з боку Департаменту захисту інвестицій Офісу Генпрокурора) може бути одним із найбільш ефективних інструментів захисту від тиску правоохоронців.
Тетяна Андріанова, керуюча партнерка аутсорсингової компанії Nota Group
Штучний інтелект і його використання у питаннях корпоративної безпеки та захисту бізнесу.
З одного боку, ШІ — це інструмент, який посилює захист бізнесу, наприклад, дає змогу швидко оброблювати й аналізувати дані, інциденти та моніторити ризики. З іншого — це й нова загроза для бізнесу, яку вже зараз активно використовують для кібератак.
— Які тенденції в розвитку корпоративного захисту бізнесу можна визначити?
— АІ-загрози та кібератаки.
Непередбачувані зміни законодавства.
Високий рівень шахрайства тощо.
Це все говорить про те, що на нас чекає новий ландшафт ризиків та загроз, тому для якісного захисту бізнесу потрібна максимальна гнучкість, швидкість у прийнятті рішень та стратегічна адаптація в мінливих умовах. Також обов’язкове впровадження та посилення стандартів з комплаєнс-функції.
Катерина Гупало, партнерка АО Arzinger
— Які стратегії та заходи найефективніші для захисту бізнесу від кримінальних справ, зокрема щодо ухилення від сплати податків і фінансових махінацій?
— Тут важливо звернути увагу на таку відмінність. Раніше, назвемо умовно, в епоху до створення Бюро економічної безпеки, був поширений підхід, коли кримінальне провадження щодо ухилення від сплати податків реєструвалося за наслідками податкової перевірки та відповідного акта із податковими донарахуваннями. Згодом між бізнесом і правоохоронцями було досягнуто певного консенсусу, і внутрішнім наказом ще тоді ДФС був закріплений підхід, згідно із яким податковий спір перетворювався у кримінальне провадження фактично лише у випадку програшу податкового спору.
Наразі ситуація суттєво змінилася. БЕБ не чекає, допоки податковий орган вийде на перевірку й оформить її результати, а самостійно реєструє кримінальне провадження на підставі своїх власних аналітичних довідок. Найчастіше має місце парадоксальна з погляду платника податків ситуація, коли у податкової як органу, відповідального за контроль за повнотою та вчасністю сплати податків, претензій до платника податків немає, але кримінальне провадження щодо ухилення від сплати податків є.
Стандартним і важливим елементом доказування в таких справах є експертизи. Водночас варто звернути увагу й на інші напрями. Так, важливою, але поки повністю ігнорованою стороною обвинувачення складовою захисту є питання відсутності умислу щодо ухилення від сплати податків. У своїй постанові від 20 листопада 2024 року у справі №201/9734/21 Верховний Суд підкреслив, що сама собою несплата податку не є достатньою підставою для визнання особи винуватою за ст. 212 Кримінального кодексу України.
Павло Теслюк, адвокат з кримінальних справ АО AVER LEX
— Як зміни в антикорупційному законодавстві цього року позначилися на практиці захисту бізнесу?
— Закон України «Про внесення змін до Кримінального кодексу України та Кримінального процесуального кодексу України щодо вдосконалення регулювання угод про визнання винуватості у кримінальних провадженнях щодо корупційних кримінальних правопорушень та кримінальних правопорушень, пов’язаних з корупцією», який суттєво трансформує правозастосовну практику у сфері кримінального судочинства, набув чинності 1 листопада 2024 року. Ключові новели законодавчих змін полягають у наданні додаткових процесуальних можливостей сторонам кримінального провадження щодо укладення угод про визнання винуватості, зокрема у справах щодо корупційних кримінальних правопорушень.
Цим Законом визначені основні умови щодо укладання угод: повне або часткове відшкодування заподіяної шкоди та сприяння у викритті інших учасників і організаторів корупційного кримінального правопорушення. Крім того, відповідно до нових змін стало можливим укладення угод про визнання винуватості зі звільненням від відбування покарання з випробуванням (тобто умовно) у разі визначення сторонами покарання у вигляді позбавлення волі строком більше восьми років.
Отже, було підвищено поріг визначення покарання для укладення угод, чим розширено перелік тяжких та особливо тяжких корупційних кримінальних правопорушень, у яких можливо укладення угод.
З практики нашої команди можу зазначити, що правоохоронні органи демонструють різну стратегію при розслідуванні корупційних злочинів щодо посадових осіб, які займають посади в органах та підприємствах публічного права і приватного сектору. Щодо публічного сектору, то антикорупційні органи дотримуються принципової позиції про реальне притягнення та відбування такими посадовими особами покарання. Щодо приватного сектору, то правоохоронці більше зацікавлені у відшкодуванні матеріальної шкоди, яка була завдана державі або потерпілим, і притягненні посадових осіб приватних підприємств до кримінальної відповідальності з можливим процесуальним компромісом у вигляді угоди про визнання винуватості та звільнення від відбування покарання з випробуванням.
Загалом новий правовий механізм, найімовірніше, буде реалізовуватися щодо приватних підприємств, де основним інструментом впливу стане матеріальна відповідальність.
Підсумовуючи все зазначене вище, можна з певністю сказати, що така практика вплине на швидкість розгляду кримінальних справ у Вищому антикорупційному суді та в інших судах щодо розгляду кримінальних проваджень цієї категорії. Отже, законодавчі зміни сформують новий підхід до розслідування та судового розгляду корупційних правопорушень, орієнтований на економічну ефективність і відновлення порушених прав.