Процедури банкрутства є комплексними, багатоаспектними та складними, а поспіх у таких питаннях може лише зашкодити. Саме такого принципу дотримується законодавець, враховуючи вплив війни на процедури банкрутства та вносячи відповідні зміни до Кодексу України з процедур банкрутства (далі – КУзПБ). Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини.
Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! Нагадаємо, що на розгляді Верховної Ради перебуває декілька законопроєктів, метою яких є хоча б часткове узгодження положень КУзПБ із воєнними реаліями, серед них можна виділити: проєкт Закону №7442 «Про внесення змін до КУзПБ щодо застосування процедур банкрутства у період дії воєнного стану», який наразі очікує на друге читання. проєкт Закону №8231 «Про внесення змін до КУзПБ щодо недопущення зловживань у сфері банкрутства на період воєнного стану», що передбачає так званий мораторій на банкрутство під час війни, та який з листопада 2022 року перебуває на опрацюванні в комітеті. Не можна забувати, що нещодавно у світі банкрутства все ж таки сталась значна законотворча подія, 15.04.2023 набрав чинності Закон України 2971-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України», 99% якого стосуються саме змін у КУзПБ. Водночас законопроєкт (№4409), на основі якого прийнято згаданий закон, розглядався з листопада 2020 року. Тож цілком закономірно, що зміни, внесені у КУзПБ Законом 2971-IX, не врахували вплив, якого процедури банкрутства зазнали через вторгнення рф, але без перебільшення подія є вагомою, сталась вона під час дії воєнного стану, а зміни внесені у КУзПБ стосуються і процедур відновлення платоспроможності фізичних осіб. Серед змін до книги IV КУзПБ (книги, яка регулює процедури відновлення платоспроможності фізичних осіб), можливо виділити наступні: Змінено редакцію ст. 114 КУзПБ, особливо привертає увагу нова редакція ч. 2 ст. 114 КУзПБ, яка встановлює обов'язки арбітражного керуючого у справі про неплатоспроможність фізичної особи; Виключено п.1 ч. 2 ст. 115 КУзПБ – тепер відсутня вимога щодо мінімального розміру прострочених зобов’язань (у попередній редакції було встановлено не менше 30 розмірів мінзарплати), у разі існування яких боржник-фізична особа має право звернутися до господарського суду з відповідною заявою; П. 3 ч. 2 ст. 115 КУзПБ викладено у новій редакції, а саме однією з обов'язкових підстав для ініціювання фізичною особою процедури власного банкрутства визначено відсутність майна, на яке може бути звернено стягнення у межах виконавчого провадження та безрезультатність заходів вчинених виконавцем щодо розшуку такого майна; У новій редакції викладено абзац 1 ч. 5 ст. 116 КУзПБ, до існуючого обов'язку додати до заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство декларації про майновий стан за три роки, що передували року подання до суду заяви додали новий обов'язок подання декларації про майновий стан за рік, в якому подається заява станом на перше число місяця, що передує місяцю подання заяви до суду; Змінено редакцію п. 8 ч. 3 ст. 116 КУзПБ, щодо відомостей, які фізична особа повинна додати до заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство, а саме розширено їх перелік до відомостей про рахунки/електронні гаманці в банках та інших фінансово-кредитних установах, небанківських надавачах платіжних послуг, емітентах електронних грошей; Змінено п. 11 ч. 5 ст. 119 КУзПБ, щодо необхідності вказувати про зобов’язання банків, небанківських надавачів платіжних послуг, емітентів електронних грошей надання інформацію про кошти на рахунках/електронних гаманцях боржника; Розширено визначений у п. 2 ч. 7 ст. 119 КУзПБ, перелік установ до яких надсилається копія ухвали про вжиття заходів забезпечення вимог кредиторів, у разі якщо такі заходи вживались; У ч. 1 ст. 121 КУзПБ виключено положення про строк, на який вводиться мораторій на задоволення вимог кредиторів, у попередній редакції КУзПБ такий мораторій вводився строком на 120 днів; Ч. 2 ст. 124 КУзПБ доповнено п. 8, який передбачає необхідність вказувати у плані реструктуризації боргів фізичної особи-боржника, відомості про розмір суми, яка щомісяця виділятиметься для погашення наявних у боржника обов’язкових періодичних зобов’язань (виплата аліментів тощо); Зміни до ч. 4 ст. 127 КУзПБ, які розширюють обов’язки фізичних осіб-боржників щодо звітування про виконання плану реструктуризації. Говорячи про висновки Верховного Суду у справах про банкрутство фізичних осіб, необхідно відмітити досить непогану тенденцію, що з початку війни судом касаційної інстанції ухвалено постанови у більш як 15 справах про відновлення платоспроможності фізичних осіб. Зважаючи на касаційні фільтри, тимчасові обмеження роботи суду через атаки рф та враховуючи кількість висновків ВС, викладених упродовж цього ж періоду у справах про банкрутство юридичних осіб, це є досить пристойним показником. 1) Постанова КГС ВС від 26.05.2022 у справі №923/984/21, висновок про підстави та умови застосування щодо боржника процедури реструктуризації боргів з урахуванням особливостей визначених п. 5 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» КУзПБ, порядок розгляду та затвердження плану реструктуризації заборгованості фізичної особи з урахуванням згаданих особливостей, можливості повторного звернення та меж судового контролю при перевірці наявності підстав. 2) Постанова КГС ВС від 26.05.2022 у справі №922/1426/21, висновок про те, що підстави для закриття провадження у справі про банкрутство передбачені ст. 90 КУзПБ (за винятком підстав визначених п. 1, 2) застосовується щодо фізичних осіб (фізичних осіб-підприємців) з урахуванням Книги IV КУзПБ. 3) Постанова судової палати з розгляду справ про банкрутство КГС ВС від 26.05.2022 у справі №903/806/20 у якій Верховним Судом проаналізовано приписи ст. 116, 119, 123, 125, 126, 128 КузПБ та визначено вплив статусу добросовісності боржника на можливість реалізації права на звільнення від боргів та відновлення платоспроможності; проаналізовано співвідношення спеціальних підстав для закриття провадження у справі про банкрутство фізичної особи, визначених ч.7 ст. 123 КУзПБ та/або ч.11 ст. 126 КУзПБ та загальних підстав для закриття провадження у справі про банкрутство, передбачених ст. 90 КУзПБ (тією чи іншою мірою, якою вони стосуються фізичної особи). 4) Постанова КГС ВС від 02.06.2022 у справі №917/1384/20, викладає висновок важливий для фізичних осіб, які є боржниками за кредитом в іноземній валюті, що забезпечений іпотекою квартири або житлового будинку, що є єдиним місцем проживання сім’ї боржника. У разі відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи в загальному порядку, визначеному Книгою IV КУзПБ, під час розгляду судом грошових вимог кредитора до боржника приписи п. 5 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» КУзПБ (які передбачають особливості валютного кредитування) не застосовуються. 5) Постанова КГС ВС від 21.06.2022 у справі №903/264/21, висновок про обов'язковість дотримання вимог КУзПБ щодо відомостей, які повинні бути вказані при зверненні до суду із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство та про практичне значення дотримання таких вимог. Відсутність або неповнота відомостей, що особа повинна зазначити в порядку ст. 116 КУзПБ при зверненні до суду, фактично позбавляє суд можливості вчинити дії, обов’язкові при відкритті провадження у справі про банкрутство, передбачені п. 9, 10 ч. 5 ст. 119 КУзПБ. 6) Постанова КГС ВС від 07.07.2022 у справі №916/1456/21, висновок про те, у якому разі основна винагорода приватного виконавця, передбачена ст. 31 ЗУ «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів», підпадає під поняття грошового зобов`язання в розумінні абз. 5 ст. 1 КУзПБ; 7) Постанова КГС ВС від 22.09.2022 у справі №916/2372/20, висновок про практичне значення добросовісності боржника. КУзПБ встановлює до боржника-фізичної особи спеціальні вимоги щодо його добросовісності як запоруку досягнення компромісу між сторонами стосовно погашення боргів, що має ґрунтуватися на поступках кредиторів та сумлінних діях боржника. У правовідносинах, що склались між учасниками справи, боржник при зверненні до суду не вказав про наявність у нього об’єкту самочинного будівництва, чим порушив принцип добросовісності, що так само є підставою для закриття провадження; 8) Постанова судової палати для розгляду справ про банкрутство КГС ВС від 05.10.2022 у справі 921/39/21, судова палата для розгляду справ про банкрутство уточнила раніше викладені висновки КГС ВС про можливість закриття провадження у справі, якщо після оприлюднення офіційного оголошення до боржника не висунуто вимог, а саме: відсутність заявлених у визначений законом строк вимог конкурсних кредиторів не є підставою для закриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи-боржника та не спростовує наявність ознак неплатоспроможності такої особи чи загрози її неплатоспроможності; у разі не подання конкурсними кредиторами заяв з грошовими вимогами суд (1) зобов`язує керуючого реструктуризацією боргів боржника письмово повідомити кредиторів щодо правових наслідків не подання ними вимог та (2) призначає судове засідання для вирішення питання про перехід до наступної судової процедури; залежно від конкретних обставин суд має право прийняти рішення про визнання фізичної особи-боржника банкрутом; 9) Постанова КГС ВС від 01.11.2022 у справі №904/6042/20, зосереджує увагу на тому, що значення має не тільки добросовісність боржника, а і поведінка кредиторів. Приписи ч. 11 ст. 126 та ч. 1 ст. 130 КУзПБ у їх системному зв`язку є послідовністю процесуальних засобів, де дискреція господарського суду у вирішенні питання про перехід до наступної судової процедури чи закриття провадження у справі за ч. 11 ст. 126 КУзПБ є основним процесуальним інструментом, що застосовується крізь призму судового контролю та відповідно до мети провадження про неплатоспроможність фізичної особи, а ч. 1 ст. 130 КУзПБ формалізує початок судової процедури погашення боргів боржника та є спеціальною процесуальною гарантією для добросовісного боржника у разі зволікання зборів кредиторів із прийняттям рішення щодо плану реструктуризації його боргів; 10) Постанова КГС ВС від 17.11.2022 у справі №916/2372/20, підтверджує раніше викладений Верховним Судом висновок про те, що у разі закриття/припинення провадження в справі про банкрутство, розгляд спорів, стороною в яких є боржник, у межах справи про банкрутство завершується їх розглядом по суті суддею, з ухваленням відповідного судового рішення, що узгоджується з принципом «незмінності складу суду», задля недопущення створення для сторін перешкод у реалізації права на судовий захист і загрози сутності права сторін на доступ до суду; 11) Постанова КГС ВС від 24.11.2022 у справі №908/3334/21, містить висновок щодо застосувань п. 5 «Прикінцевих та перехідних положень» КУзПБ, а саме про підстави та особливості щомісячного нарахування відсоткової ставки на залишок реструктуризованого зобов'язання боржника, що відповідає усталеному порядку застосування відсотків (процентів) у цивільному/господарському обороті та забезпечує збереження балансу інтересів обох сторін. 12) Постанова судової палати для розгляду справ про банкрутство КГС ВС від 08.12.2022 у справі №921/542/20, де проаналізовано підстави застосування п. 5 «Прикінцевих та перехідних положень» КУзПБ та зазначено, що вирішення судом спору та ухвалення рішення про стягнення заборгованості в гривнях за валютним кредитом не змінює підстав виникнення і природи відповідного боргу: виникнення його за договором кредиту в іноземній валюті. 13) Постанова КГС ВС від 22.12.2022 у справі №916/1482/21, містить висновок щодо підстав для закриття провадження у справі про банкрутство фізичної особи та значення інформації, яка міститься в державних реєстрах прав на нерухоме майно, рухоме майно тощо для перевірки повноти та достовірності відомостей, повідомлених фізичною особою-боржником, та для усунення сумнівів у наявності прихованих активів; 14) Постанова КГС ВС від 19.01.2023 у справі №918/56/20, викладає висновок про особливості обрахунку та випадки, за яких виконавчий збір та витрати виконавчого провадження можуть бути визнані як грошове зобов'язання в розумінні ст. 1 КУзП; 15) Постанова судової палати для розгляду справ про банкрутство КГС ВС від 01.03.2023 у справі №902/221/22 – висновок щодо особливостей розгляду заяв фізичних осіб-кредиторів з вимогами до фізичних осіб- боржників, у разі якщо підставою виникнення вимог є договір позики, факт укладення якого та факт отримання грошових коштів за яким підтверджується розпискою фізичної особи-боржника за умови, що фізичною особою-кредитором не надано доказів щодо походження у нього коштів переданих у позику; Підсумовуючи, варто зазначити, що особливості банкрутства фізичних осіб, як і процедури банкрутства загалом, на законодавчому рівні продовжують існувати без урахування впливу війни. Проте врахування певних конкретних обставин справи, як, наприклад, вплив воєнного стану на становище боржника або кредитора, належить до дискреційних повноважень суду. Тож формування висновків щодо існування та функціонування процедур банкрутства, формування орієнтовного переліку доказової бази впливу війни на стан учасників справи про банкрутство та значення такого впливу на процедуру насамперед залежать від юридичної спільноти.
08 червня 2023, 15:09