1 січня 2025 року в Україні набув чинності Закон № 3985-IX Про внесення змін до Кодексу України з процедур банкрутства та деяких інших законодавчих актів України щодо імплементації Директиви Європейського парламенту та Ради Європейського Союзу 2019/1023 та запровадження процедур превентивної реструктуризації. Закон вніс суттєві зміни до Кодексу України з процедур банкрутства. Найважливішим його нововведенням стало доповнення Кодексу новою «Книгою третьою. Превентивна реструктуризація», що закріпила можливість підприємств відновлювати свою фінансову стійкість ще до настання стану неплатоспроможності.
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
Законом запроваджено нову досудову правову процедуру, що дозволяє запобігти банкрутству й має на меті допомогти бізнесу відновити стабільність без судового процесу ліквідації підприємства. Відзначимо, новий закон надає більше можливостей для врегулювання відносин між боржником та кредиторами – спочатку домовитися, а вже потім іти до суду.
У документі прописано поняття, процедурні заходи та можливі дії сторін спору, які погоджуються на превентивну реструктуризацію:
• Ранні сигнали кризи. Підприємства, які відчувають фінансові труднощі, відтепер можуть ініціювати реструктуризацію боргових зобов’язань ще до виникнення простроченої заборгованості.
• Досудова процедура. Переговори між боржником і кредиторами можуть проводитися без необхідності відкриття провадження в справі про банкрутство.
• Добровільність та конфіденційність. Боржник має право самостійно вирішити, чи розпочинати процес реструктуризації. При цьому деталі переговорів не повинні розголошуватися.
• Можливість замороження боргів. На час переговорів можливе тимчасове призупинення виконання зобов’язань боржника, що дає йому додатковий час на фінансове відновлення.
Варто зазначити, новий закон може допомогти багатьом компаніям і їхнім кредиторам вирішити фінансові проблеми й зберегти і бізнес, і інвестиції. Закон № 3985-IX справді виглядає як нова концепція вирішення проблем кредиторів при роботі з безвідповідальними боржниками. Адже, на відміну від досудової санації, боржник і кредитори, які погоджуються на реструктуризацію, вирішують проблемні питання без участі суду. Проте саме кредитори мають схвалити план превентивної реструктуризації більшістю голосів.
Що стосується боржника, то законодавець надав йому досить зрозумілі додаткові можливості уникнення ліквідації бізнесу. А саме, шанс вийти з кризової ситуації, зберегти компанію та, зрештою, продовжити працювати на економіку України.
Ключові переваги та ризики
Превентивна реструктуризація – це можливість уникнути публічних процедур банкрутства, що призводять не лише до втрати активів, але й до втрати репутації. Це особливо важливо, коли мова йде про великий бізнес, що має в своїй структурі не лише одне підприємство.
Гнучкість процесу превентивної реструктуризації, що адаптується до конкретних потреб як боржника, так і кредиторів, дозволяє одночасно захистити інтереси обох сторін.
Під час реструктуризації підприємство може отримати тимчасовий захист від вимог кредиторів. Це дозволяє зосередитися на відновленні роботи, запобігти масовим скороченням персоналу та ефективно розподілити ресурси.
Серед очевидних переваг реструктуризації – доволі стислі терміни процедури. Вона триває всього шість місяців і, на відміну від складного й тривалого судового процесу банкрутства не потребує значних коштів від бізнесу.
Проте окремі норми Закону все ж містять ряд ризиків, зокрема для кредиторів. Наприклад, Закон передбачає, що вихід учасника з юрособи-боржника може здійснюватися виключно в порядку, передбаченому планом превентивної реструктуризації. Це загрожує тим, що боржник може почати ухилятися від виконання своїх зобов'язань. Або ж бенефіціар виключить себе зі складу ТОВ, натомість призначить фіктивного управлінця та покладе на нього субсидіарну відповідальність за борговими зобов’язаннями.
«Планом превентивної реструктуризації визначаються порядок збільшення статутного капіталу боржника, розподіл часток та порядок сплати їх вартості. При цьому для прийняття відповідних рішень Закон не вимагає проведення загальних зборів акціонерів, чим можуть скористатися рейдери та захопити підприємство», – зазначає Святослав Болінський, СЕО юридичної компанії «Болінський і команда».
З юридичної точки зору, бентежить положення щодо самостійного визначення боржником критеріїв, згідно з якими кредитори залучаються до плану превентивної реструктуризації, та які також обов’язково зазначаються в плані. Це положення несе ризики для кредиторів, строк виконання вимог яких настане в майбутньому. На думку юристів компанії «Болінський і команда» затвердження плану реструктуризації судом створює повністю законну підставу для виведення коштів за кордон шляхом створення боржником великої кількості «ручних кредиторів». Адже, згідно з новим Законом, якщо зобов’язання боржника визначені в іноземній валюті, то й виконує він їх у цій валюті перед нерезидентами та в національній валюті перед резидентами.
Умови для початку превентивної реструктуризації
Щоб підприємство могло скористатися механізмом превентивної реструктуризації, повинні бути дотримані наступні умови:
- компанія справді має фінансові труднощі, через які стикається з ризиком неплатоспроможності, але ще не перебуває в стані банкрутства;
- реструктуризацію добровільно ініціює боржник (або за погодженням з кредиторами);
- рішення про початок процедури ухвалюється більшістю кредиторів;
- на момент початку процесу боржник не перебуває в процедурі банкрутства.
Етапи процесу
Згідно із Законом, процедура превентивної реструктуризації може бути загальною або спрощеною.
За загальною процедурою боржник звертається до суду із заявою про відкриття процедури превентивної реструктуризації і відповідно до Кодексу України з процедур банкрутства, має пройти шлях від початку розробки плану реструктуризації до заключного судового засідання.
У випадку спрощеної процедури боржник звертається до суду вже маючи готовий план реструктуризації, що погоджений кредиторами та відповідає всім критеріям визначеними частиною 1 статті 33-15 КУзПБ.
Який би вид процедури превентивної реструктуризації не обрав боржник, його шлях скрадатиметься з наступних етапів:
1. Розробка плану реструктуризації.
На цьому етапі боржник готує план відновлення платоспроможності, який може включати: перегляд графіка виплат за боргами (відтермінування, зниження ставок, списання частини боргу), реорганізацію бізнесу (скорочення витрат, продаж активів, зміна стратегії) та/або залучення інвесторів чи додаткового фінансування.
2. Голосування кредиторів.
Готовий план реструктуризації подається на розгляд кредиторам, які мають ухвалити його більшістю голосів. Якщо план схвалено, він набирає чинності.
3. Захисний період (мораторій).
Щоб компанія могла працювати без ризику примусового стягнення активів, на період переговорів між кредиторами та боржником може бути застосовано тимчасовий захист останнього, наприклад, у вигляді мораторію на стягнення боргів. Зокрема, забороняється будь-яке відчуження та розпорядження майном боржника, окрім розпорядження ним у межах звичайної господарської діяльності.
4. Виконання плану реструктуризації.
Після схвалення плану більшістю кредиторів боржник починає його реалізацію: виплачує реструктуризовані борги, змінює бізнес-модель роботи підприємства або здійснює інші заплановані заходи щодо відновлення платоспроможності. Контроль за виконанням плану може здійснювати незалежний фінансовий радник або арбітражний керуючий.
5. Завершення реструктуризації.
Після успішного виконання всіх умов реструктуризації компанія відновлює фінансову стабільність і продовжує роботу без ризику банкрутства.
Міжнародні вимоги та досвід імплементації
Основним стандартом для превентивної реструктуризації в Європі є Директива Європейського парламенту та Ради Європейського Союзу 2019/1023, що була прийнята в червні 2019 року. Європейські країни застосовують процедуру реструктуризації вже декілька років і мали не одну нагоду довести її ефективність у запобіганні численних банкрутств компаній.
Німеччина імплементувала європейську Директиву та запровадила досудову процедуру реструктуризації в 2021 році. Для цього в країні ухвалили закон про стабілізацію та реструктуризацію підприємств (StaRUG). Наразі, процедура активно використовується серед малого та середнього бізнесу Німеччини.
Франція сьогодні має дві основні процедури превентивної реструктуризації: сonciliation (консиліація), що передбачає неформальні переговори боржника з кредиторами за участі судового посередника, та рrocédure de sauvegarde (процедура захисту) – офіційний судовий механізм реструктуризації, що надає боржнику захист від стягнення. Особливістю французької моделі є активна роль судових адміністраторів, які допомагають сторонам дійти згоди, та держави, яка підтримує реструктуризацію через гарантії для компаній, що проходять через процедуру захисту.
Своєю чергою Іспанія реформувала своє банкрутне законодавство в 2022 році (Reforma Concursal 2022). У країні дозволили прискорену процедуру реструктуризації, що передбачає схвалення її плану кредиторами без судового розгляду. Суд підтверджує план лише в разі, якщо він зачіпає права міноритарних кредиторів або передбачає значне скорочення боргу. Як показала практика, особливо ефективною ця модель виявилася для збереження великих стратегічних підприємств.
Велика Британія впровадила новий механізм реструктуризації в 2020 році (Corporate Insolvency and Governance Act 2020). Він, зокрема, передбачає схему реструктуризації (Restructuring Plan), що дозволяє суду змусити міноритарних кредиторів погодитися з більшістю. Це одна з найсучасніших моделей у світі. Вона дозволяє боржнику швидко укласти угоду з кредиторами та уникнути банкрутства.
США вже багато років використовують модель превентивної реструктуризації через процедуру Chapter 11, що дозволяє бізнесу пройти через фінансову кризу без ліквідації. Серед іншого, ця модель передбачає замороження судом боргів, щоб компанія змогла реорганізувати свої фінанси; можливість списання боргів, конвертації їх у капітал чи зміну структури власності тощо.
Наразі ця модель широко використовується в США великими корпораціями, такими як General Motors, United Airlines, і навіть стартапами. Але, не дивлячись на свою ефективність, вона дорога й тривала. Тому американці шукають варіанти її спрощення для малого бізнесу.
Чи запрацює процедура превентивної реструктуризації в Україні та як саме запрацює ми побачимо лише з часом. Але, в будь-якому випадку, треба розуміти, що законодавство про банкрутство змінюється в усіх прогресивних країнах. Україна вимушена буде встигати за цими змінами.
«Болінський і команда»
Юридичну підтримку бізнесу здійснюємо вже сьогодні: +38 067 746 95 87
bolinskyi.com