Втрата контролю над бізнесом, ризики рейдерського захоплення, неможливість вести операційну діяльність та загроза репресій — це те, з чим стикаються власники бізнесів, які залишилися на тимчасово окупованих територіях. Однак навіть у таких умовах можна і потрібно діяти: намагатися захистити активи, зберегти команду, переорієнтувати роботу або евакуювати бізнес на підконтрольну Україні територію.
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
Які є юридичні механізми захисту та як адаптуватися до нових реалій? Розберімося.
Підприємницька діяльність на ТОТ: що каже Кримінальний кодекс
Відповідальність
Відповідно до частини 4 статті 111-1 КК України «Колабораційна діяльність», здійснення господарської діяльності у взаємодії з державою-агресором кваліфікується як кримінальне правопорушення. За вчинення таких дій передбачена кримінальна відповідальність. Під час воєнного стану вона особливо посилена.
Суди не на боці підприємців
Суди при розгляді обвинувачень за цією статтею також не відрізняються особливою лояльністю до обвинувачених, навіть якщо підприємець забезпечує жителів окупованих територій життєво необхідними послугами, продуктами тощо. Наприклад, у справі №761/18386/23 від 25 серпня 2023 року був засуджений громадян України, уродженець м. Херсон, який під час окупації надавав жителям міста послуги пасажирських перевезень. Сам обвинувачений зазначав, що жителі мали запит та потребу на перевезення, зокрема з метою переїзду з окупованого на той час Херсону в більш безпечні місця, які розташовані на території, підконтрольній Україні. За його словами, відсутність узгодження перевезень з окупаційною владою фактично їх унеможливлювали. Суд кваліфікував ці діяння як такі, що носять суспільну небезпеку та міститимуть негативні наслідки. Водночас суд не конкретизував, який саме суспільно небезпечний характер носили такі дії обвинуваченого. Так чи інакше, чоловіка було визнано винним та призначено покарання у вигляді позбавлення волі строком на 3 роки, з позбавленням права обіймати визначені вироком посади строком на 10 років, без конфіскації майна. Однак засуджений звільнений від основного покарання з випробуванням з іспитовим строком 2 роки. Обвинувачений перебував під вартою з листопада 2022 року до 25 серпня 2023 року.
З березня 2022 року до травня 2024 було винесено 88 обвинувальних актів судів першої інстанції за ч. 4 ст. 111-1 КК України. Майже всі ці рішення стосуються господарської діяльності у взаємодії з окупаційною владою чи напряму з рф.
Отже, бачимо, що українські суди демонструють не найпоблажливіший підхід до підприємців, які продовжують свою діяльність на окупованій території, навіть якщо вона спрямована на забезпечення базових потреб населення.
Що робити?
Але що робити, якщо бізнес залишився на окупованій території?
Звісно, перший варіант, який спадає на думку та несе найменше негативних наслідків в контексті Кримінального кодексу України, – релокація, тобто перевезення потужностей виробництва на безпечнішу територію, яка перебуває під контролем України.
У березні 2022 року Рада бізнес-омбудсмена (РБО) видала інформаційний продукт, в якому зібрані рекомендації щодо можливих дій та кроків у разі перебування бізнесу під окупацією. РБО першочергово рекомендує фактичну релокацію бізнесу за допомогою державних програм, які здійснювалися за рахунок потужностей АТ «Укрзалізниця» та АТ «Укрпошта», де остання відповідала за підвезення обладнання до залізничної станції, або виступала в ролі оператора, який забезпечував оперативне проходження блокпостів, оформлював транспортні накладні та інші документи, за допомогою яких підприємець міг компенсувати витрати на транспортування. Отже, з лютого 2022 року, станом на лютий 2024 року було евакуйовано до безпечніших регіонів 840 підприємств.
Проте, на жаль, не всі підприємства мають можливість релокації разом із потужностями з різних причин. У такому випадку РБО рекомендує розглянути можливість перереєстрації бізнесу на підконтрольну Україні територію. Якщо це особа, що оформлена як ФОП та має електронно-цифровий підпис, є можливість зміни адреси проживання чи реєстрації онлайн через портал Дія. Якщо ж у юридичної особи чи ФОП з якихось причин недоступний портал та неможливо скористатися відповідними послугами, порядок зміни місця реєстрації передбачає здійснення реєстраційних дій за особистої присутності на територіях, які НЕ входять до Переліку адміністративно-територіальних одиниць, в межах яких припиняється доступ користувачів до єдиних та державних реєстрів, держателем яких є Міністерство юстиції України, в умовах воєнного стану.
Звісно, зміна місця реєстрації передбачає повідомлення податкового органу про зміну податкової адреси платника податків, тож необхідно подати відповідну заяву. Ба більше, вищевказана зміна набере законної сили рішенням РНБО про визначення нового переліку тимчасово-окупованих територій. Крім цього, за таких дій Рада наполегливо рекомендує оцифрувати та знищити фізичні варіанти документів, які можуть містити відомості щодо державної таємниці або ті, які мають обмежений доступ.
Success story
Чи пам’ятаєте ви, як на початку повномасштабного вторгнення з поличок супермаркетів неочікувано для всіх зникли соуси та томатні пасти відомого бренду «Чумак»? Проте вже у 2023 році (так само неочікувано) з’явилися знову. Насправді це історія про один з найуспішніших, а відтак і найвідоміших прикладів релокації підприємств, що не лише надало друге дихання бізнесу, а й забезпечило робочими місцями працівників та повернуло улюблені продукти на полички супермаркетів.
В окупованій Каховці Херсонської області донині розташований завод, де переробляли томати та виготовляли макаронні вироби та соуси. Проте «Чумак» зупинив роботу в перший же день повномасштабного вторгнення (24 лютого), побоюючись тиску з боку окупантів. Завод не постраждав від бойових дій, транспортні шляхи були перекриті, а склади із сировиною – пограбовані, тож компанії не вдалося вивезти з нього обладнання. Чи варто розповідати про те, скільки продукції залишилося на території заводу, доступ до яких не мав ніхто, крім окупаційної влади?
Проте в кінці 2022 року «Чумак» почав повертатися не лише на український ринок, а й відновлював потужності та виробництво продукції. Соус «Чумак Херсонський» почав виготовлятися на заводі в Луцьку, майонези нині виготовляються на запорізьких потужностях, які також були релоковані до Тернополя, соуси – на столичному заводі, а макаронні вироби та частину томатної пасти – на заводах в Туреччині та Італії.
Отже, керівництво «Чумак» змогло вдало та ефективно відновити виробництво своєї продукції на потужностях «конкурентів» і до сьогодні обіймає значну частину ринку, забезпечуючи робочі місця для громадян, які також втратили роботу у зв’язку з вимушеним переїздом, підтримуючи економіку воюючої країни.
Приклад компанії «Чумак» демонструє, що навіть у найскладніших умовах можна не лише зберегти бізнес, а й адаптувати його до нових реалій. Тому своєчасні дії та правильне стратегічне планування є ключовими факторами збереження підприємства і, відповідно, прибутку в умовах війни.
У нашій практиці є схожа історія. Наш клієнт – велике промислове підприємство – релокувався з окупованої частини Запорізької області і наразі успішно веде бізнес-діяльність у безпечнішому регіоні України. Проте значна частина активів цього підприємства була конфіскована окупаційною владою. Наразі ми ініціювали звернення СБУ до РНБОУ щодо внесення російських компаній, які захопили завод та використовують його потужності у власних комерційних цілях, експортуючи продукцію до рф, рб, Казахстану та інших країн, а також ремонтуючи військову техніку російської окупаційної армії. Крім цього, ми плануємо позиватися проти рф до Європейського суду з прав людини.
Якщо окупанти пошкодили/зіпсували/зруйнували/викрали майно
Під час тимчасової окупації майно підприємства може стати ціллю протиправних дій із боку окупаційної влади та інших суб’єктів. Насамперед, якщо такі обставини дійсно мали місце і вам стало про них достеменно відомо, необхідно всіма доступними методами забезпечити фіксацію таких збитків із метою подальшого покарання та відшкодування завданої шкоди.
Для цього існує єдиний портал для фіксації воєнних злочинів російської федерації, створений Офісом Генерального прокурора.
Рада бізнес-омбудсмена спільно з проєктом ЄС «Право-Justice» створили пам’ятку щодо фіксації збитків, завданих внаслідок збройної агресії рф, що перебуває у відкритому доступі.
Водночас необхідно вживати відповідних заходів ще до можливого пошкодження чи втрати майна внаслідок окупації. Наприклад, варто подбати про збереження правовстановлюючих документів, що посвідчують правовий зв’язок конкретного майна із суб’єктом господарювання, а також документацію на майно.
Щоб не прийняли за злочинця
РБО надано «чек-лист» щодо заборони певних дій, які надалі можуть становити небезпеку для власника бізнесу у вигляді інкримінування йому колабораційної діяльності в контексті КК України. До таких заборон відносять:
- провадження господарської діяльності ДО зміни податкової адреси на ту, яка буде перебувати на підконтрольній Україні території;
- переказ коштів між окупованою територією та тією, яка підконтрольна Україні;
- переміщення товарів, робіт чи послуг із комерційною метою з окупованої території на територію України (та навпаки) усіма видами транспорту;
- посвідчення договорів на окупованій території, особливо таких, які підлягають обов’язковому нотаріальному посвідченню, оскільки надалі вони визнаватимуться нікчемними;
- укладання договорів щодо нерухомого майна, яке перебуває в окупації;
- відкриття рахунків в банках, які перебувають під юрисдикцією російської федерації або республіки білорусь, а також під контролем окупаційної влади.
Очевидним є той факт, що ведення бізнесу на тимчасово окупованих територіях України є складним викликом, що супроводжується високими юридичними ризиками та економічними втратами. Українське законодавство чітко регламентує відповідальність за співпрацю з окупаційною владою, що підтверджується судовою практикою. Судові рішення свідчать про жорстку позицію правосуддя щодо господарської діяльності в умовах окупації, навіть якщо вона спрямована на забезпечення базових потреб населення.
Оптимальними стратегіями для підприємців залишаються релокація бізнесу або його юридична перереєстрація на підконтрольній території. Водночас у разі неможливості перевезти та евакуювати підприємство на підконтрольну Україні територію важливо дотримуватися рекомендацій щодо мінімізації ризиків, збереження документації та уникнення дій, що можуть кваліфікуватися як колабораціонізм.