Порівнюючи з періодом до початку повномасштабного вторгнення російських військ в Україну, кількість зареєстрованих кримінальних справ, пов’язаних із рейдерством, зменшилася вдвічі. Трохи понад 200 проваджень за 2024 рік (за даними Офісу Генпрокурора) проти майже 400 у 2021 році.
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
Водночас упродовж цих трьох років великої війни динаміка поступово, але системно повертається на свої місця. Так, у 2023 році було зареєстровано 147 таких проваджень, що в 1,3 раза менше, ніж у 2023.
Справи про рейдерство: звертаємося до Кримінального кодексу
Загалом справи по рейдерству відкривають за статтями про:
- підроблення документів, які подаються для проведення державної реєстрації юридичної особи та фізичних осіб - підприємців (ст. 205-1 ККУ);
- протидію законній господарській діяльності (ст. 206 ККУ);
- протиправне заволодіння майном підприємства (ст. 206-2 ККУ);
- заволодіння чужим майном або придбання права на майно шляхом обману чи зловживання довірою (шахрайство) (ст. 190 ККУ);
- привласнення, розтрата майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем (191 ККУ) тощо.
Трохи статистики
Не беручи до уваги статистику за шахрайство, адже ці провадження повʼязані не тільки з рейдерськими захопленнями, а й іншими видами порушень, найбільше до суду направляють провадження, відкриті за ст. 205-1 Кримінального кодексу — підроблення документів, які подаються для проведення державної реєстрації юридичної особи та ФОПів. З 635 відкритих проваджень до суду дійшла 381 справа. Це 60%.
Класифікатор рейдерських захоплень бізнесу
Серед правників та представників правоохоронних органів існує негласна класифікація щодо протиправних захоплень підприємств.
Умовно, це виглядає так:
«Біле» рейдерство – здійснюють методами, які не порушують чинне законодавство.
Наприклад, коли компанія перебуває в процесі банкрутства або часто змінюються керівники, що унеможливлює здійснення належного контролю за господарською діяльністю.
«Чорне» рейдерство – з порушенням законів, використовуючи шахрайські методи: заволодіння чужим майном або придбання права на майно шляхом обману чи зловживання довірою, підроблення документів, вимагання тощо.
«Сіре» рейдерство – це завуальоване заволодіння підприємством буцім-то на законних підставах, однак, як може виявитися згодом, із використанням умисної наперед продуманої шахрайської схеми.
Як діяти жертвам рейдерських атак?
1. Звернення до правоохоронних органів.
Першочергово при виявленні ознак рейдерської атаки щодо бізнесу потрібно зафіксувати цей факт, повідомивши правоохоронні органи. Зокрема, викликати представника прокуратури/поліції або Бюро економічної безпеки України та звернутися із заявою про вчинення кримінального правопорушення (злочину), долучивши підтверджувальні документи.
Не потрібно недооцінювати роботу правоохоронців і займатися самотужки документуванням злочину, втрачаючи час. У правоохоронців більше законних інструментів впливу, а отже, отримати інформацію, що підтверджує або спростовує факт злочину, вони зможуть швидше.
Водночас ви можете паралельно збирати докази. При налагодженій комунікації з правоохоронцями це допоможе швидше отримати бажаний результат – повернення активу законному власнику та притягненню винних до відповідальності.
2. Медійний розголос.
За можливості необхідно повідомити про спробу рейдерської атаки журналістів, які допоможуть привернути увагу до злочину.
Публічний резонанс – досить дієвий метод, і я б радила не нехтувати ним. Зокрема, наша команда у своїй практиці нерідко телефонувала журналістам, коли ми ставали свідками свавілля щодо клієнтів як із боку певних представників правоохоронної системи, органів державної влади, так і з боку недобросовісних опонентів/конкурентів.
Якщо контактів представників ЗМІ немає, то необхідно висвітлювати проблему на корпоративних сторінках компанії в соцмережах або особистих акаунтах її законних власників.
3. Комунікація з реєстратором/нотаріусом.
Наприклад, відбулося заволодіння майном підприємства шляхом здійснення певних реєстраційних дій.
З практики можу зазначити, що коли претензія висувається про вчинення незаконної реєстраційної дії до реєстратора, то зазвичай керуються тим, що державний реєстратор не зобов’язаний перевіряти достовірність документів. Але це не так: відповідно до Порядку «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», затвердженого постановою Кабміну від 23.12.2015 за № 1127, реєстратор повинен перевіряти інформацію з державних реєстрів, а саме Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об’єкта нерухомого майна щодо суб’єкта.
Спробуйте встановити контакт із нотаріусом/реєстратором. Іноді зловмисникам вдається втрутитися у систему навіть без відома суб'єкта держреєстрації (наприклад, якщо їм до рук якось потрапить особистий ключ ЕЦП). Письмові пояснення та участь нотаріуса/ реєстратора в засіданні стануть у пригоді.
Якщо зв'язатися не вдається, то план мінімум – знайти будь-яку інформацію про цю особу (в ЗМІ, реєстрах тощо) та долучити до скарги. Так звані «чорні» нотаріуси/реєстратори зазвичай мають певний «шлейф» у вигляді резонансних розслідувань або публікацій, що вказують на їх репутацію.
4. Звернення до суду.
Це тривалий процес, який може зайняти роки, поки справедливість переможе і майно витребують із чужого незаконного володіння. Але звертатися до суду за захистом у будь-якому разі необхідно!
Водночас на початку рекомендую просити суд вжити заходів забезпечення позову шляхом заборони вчинення реєстраційних дій чи накладення арешту на майно до вирішення справи по суті, що дозволить вберегти майно від майбутніх маніпуляцій.
5. Звернення до Комісії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації.
Для швидшого поновлення своїх прав на бізнес та нерухоме майно, а також без сплати адміністративного збору можна звернутися до Комісії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації, що була створена при Мін’юсті та управліннях юстиції в областях. Комісія з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації (Комісія) зазвичай упродовж 2-3 тижнів ухвалює рішення про скасування незаконної реєстраційної дії (максимальний термін – 45 днів) та поновлює законні права власників бізнесу та нерухомого майна.
Важливо! Потрібно вибрати один із двох видів оскарження: або звернення до суду, або до Комісії, адже наявність судового спору є підставою для відмови в розгляді скарги комісією Мін’юсту.
6. Звернення до Ради бізнес-омбудсмена.
Ця інституція розглядає скарги про можливе вчинення корупційних діянь або інших порушень законних інтересів суб'єктів підприємництва внаслідок дій або бездіяльності, (включаючи рішення) з боку органів державної влади та органів місцевого самоврядування, суб'єктів господарювання, що перебувають у сфері їх управління і їх посадових осіб.
Отже, можна зробити висновок, що, навіть коли відбулося рейдерське захоплення суб’єкта господарювання, боротися і долати наслідки неправомірних дій недобросовісних ділків можливо.
Попередити рейдерство
- важливо регулярно перевіряти всі установчі документи та відомості в реєстрах;
- необхідно постійно моніторити зміни в державних реєстрах майнових прав;
- під час укладення угод важливо перевіряти надійність партнерів та історію їхньої діяльності;
- необхідно регулярно перевіряти стан прав власності на ваше майно;
- потрібно оформити страхування на випадок рейдерських атак, яке зможе забезпечити компенсацію збитків;
- необхідно регулярно проводити аудит установчих документів;
- потрібно перевіряти стан реєстрації прав власності;
- важливо регулярно перевіряти законність та актуальність установчих документів і ліцензій;
- необхідно забезпечити надійне зберігання оригіналів договорів, ліцензій та інших важливих документів, зокрема, в електронному вигляді з використанням цифрових підписів.