Справедливий суд — це не абстрактна ідея, а щит, що захищає кожного громадянина від свавілля та безкарності.
![]() |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
11 лютого Інформаційно-аналітичний центр Міжнародного товариства прав людини (IAC ISHR) презентував щорічний Звіт щодо дотримання права на справедливий суд в Україні за 2024 рік.
Звіт підготовлено за результатами моніторингу спостерігачами IAC ISHR понад 90 судових засідань у кримінальних справах. Дотримання права на справедливий суд перевірялося в судах різних юрисдикцій та інстанцій. Одним із фокусів моніторингу стало забезпечення права на справедливий суд суддями Вищого антикорупційного суду та Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду.
Аналіз спрямований на підвищення усвідомлення громадськістю наявних проблем у судовій системі, сприяння її вдосконаленню відповідно до міжнародних стандартів та впровадження сучасних практик у судочинство.
Експерти моніторингової місії IAC ISHR дослідили, які порушення мають місце найчастіше. Це дозволило їм визначити та сформувати негативні тенденції. Кожне порушення прав – це не просто статистика, а реальна людська доля, що потребує захисту. Байдужість до несправедливості фактично означає її прийняття.
5 ключових тенденцій, які стали предметом особливої уваги спостерігачів IAC ISHR:
1. Порушення права на захист (зафіксовано у 43% засідань).
Найчастіше проявлялось у несвоєчасному наданні стороні захисту матеріалів справи для ознайомлення, а також у непропорційному обмеженні часу сторони захисту для ознайомлення зі справою. Крім цього, зафіксовано факти втручання правоохоронних органів у конфіденційне спілкування адвоката з клієнтом, а потім використання цих матеріалів як доказів. Наприклад, у справі ексголови Фонду держмайна суд надав захисту фактично два робочі дні для ознайомлення з більш ніж 1000 сторінками матеріалів справи.
2. Автоматичне продовження тримання під вартою (зафіксовано у 28% засідань).
Проблема формального підходу до оцінки ризиків при продовженні тримання під вартою ставить під сумнів дотримання основних прав підозрюваних/обвинувачених. За результатами моніторингу виявлено численні випадки, коли рішення про продовження тримання під вартою не обґрунтовувалися належним чином. Спостерігачами IAC ISHR навіть було зафіксовано випадок в одній зі справ, коли суддя, виходячи в нарадчу кімнату для прийняття рішення по запобіжному заходу, не взяв із собою всі матеріали по справі.
3. Недотримання рівності та змагальності сторін судового процесу (зафіксовано у 28% засідань).
Це порушення не є панівним, але викликає серйозне занепокоєння. Часто судді трактують використання сторонами захисту своїх прав як зловживання ними, особливо коли захист подає «незручні» для суду заяви про відвід. Інший негативний момент – судові засідання, що проводяться без участі адвокатів, що порушує принцип рівності сторін. У справі одного з українських бізнесменів спостерігачі IAC ISHR зафіксували випадок, коли слідчий суддя задовольнив клопотання захисників про допит свідка, проте сторона обвинувачення відмовилася виконувати ухвалу.
4. Упередженість суду (зафіксовано у 13% засідань).
Найбільшим викликом для справедливості є упередженість суддів. Одним із виявів такої упередженості є конфлікт інтересів, тобто коли суддя має особисту або професійну зацікавленість у результаті справі, що підриває його безсторонність та об’єктивність. За результатом моніторингу зафіксовано приклад такого конфлікту у справі ВАКС за обвинуваченням топменеджерів ПриватБанку – суддя, який розглядає справу, має родинні зв’язки з одним із керівників адвокатського об’єднання, що надавало правову допомогу потерпілій стороні у цій справі.
5. Доступ до суду (зафіксовано у 12% засідань).
Порушення доступу до правосуддя проявляється в затягуванні розгляду справ упродовж розумного строку та неефективності апеляційного оскарження, що є серйозною проблемою для правосуддя в Україні. Спостерігачі IAC ISHR неодноразово фіксували розгляд в апеляційній інстанції оскаржуваних рішень після закінчення строку їх дії.
Висновок
Моніторинг – це не пасивне спостереження, а дієвий механізм виявлення порушень та вдосконалення системи. Його результати свідчать про нагальну потребу в глибоких і практичних реформах судової сфери для гарантування справедливості та захисту прав людини в Україні.
Необхідно запровадити ефективні механізми для вдосконалення судової практики, забезпечення неупередженості суддів, дотримання принципу рівності сторін та безумовної поваги до прав людини на всіх рівнях судочинства. Судова реформа має бути не декларативною, а змістовною, наповненою реальними гарантіями захисту прав людини. Аналізуючи виклики сьогодення, ми закладаємо фундамент для майбутнього суспільства, заснованого на принципах рівності, справедливості та верховенства права.
Про організацію
Інформаційно-аналітичний центр Міжнародного товариства прав людини – підрозділ міжнародної неурядової правозахисної організації, що об’єднує близько 30 000 членів в 38 країнах світу. Організація має консультативний статус при Економічній і соціальній раді ООН, Раді Європи, статус спостерігача при Організації Африканських Держав.
Пріоритетними напрямками роботи є: інформування громадськості про порушення прав людини; просвітницька діяльність у сфері прав людини; підтримка окремих осіб або груп, які зазнають переслідувань, тюремного ув’язнення та/або дискримінації; гуманітарна допомога; сприяння дотриманню права на справедливий суд та впровадженню нових, сучасних практик у судочинство.