Бюро з авторських прав США 12 лютого 2025 року опублікувало звіт «Виявлення економічних наслідків штучного інтелекту для політики в галузі авторського права», підготовлену групою вчених-економістів, які обговорюють економічні питання на перетині штучного інтелекту (ШІ) та політики щодо авторського права.
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
Група провела кілька місяців предметних дискусій, консультацій із технічними експертами та досліджень, кульмінацією яких став одноденний круглий стіл. Мета групи полягала в тому, щоб визначити найбільш значущі економічні характеристики ШІ та авторського права, а також те, які фактори можуть вплинути на політичні рішення.
Дискусія за круглим столом мала на меті створити структуровану основу для розгляду економічних доказів, щоб ширше спільнота економічних дослідників могла ефективно відповісти на конкретні запитання та визначити оптимальні варіанти політики.
57-сторінковий документ, відредагований головним економістом Бюро з авторських прав США Брентом Лютесом, надає структуровану основу для оцінки того, як технології впливають на традиційні стимули авторських прав та динаміку ринку. Час виявляється особливо актуальним, оскільки моделі фундаменту продовжують розбудовувати креативні галузі. Це видання є платформою для озвучення ідей, висловлених учасниками круглого столу. Усі головні учасники подали письмові матеріали, в яких підсумовуються попередні дискусії групи з певної теми, за редакційної підтримки, наданої Офісом головного економіста.
Багато ідей і поглядів, які обговорюються в цьому проєкті, не обов’язково відображають погляди кожного учасника круглого столу чи їхніх відповідних установ. Бюро авторських прав не займає позицію щодо цих ідей для цілей цього проєкту. Ось короткий виклад звіту «Визначення економічних наслідків використання штучного інтелекту для політики в галузі авторського права: контекст та спрямування економічних досліджень» (Бюро з авторських прав США, лютий 2025 р.), здійсненого ChatGPT:
Мета та контекст
Розроблено спеціальним комітетом вчених-економістів, скликаним Бюро авторських прав США. Виник у результаті багатомісячних обговорень та круглого столу, що відбувся 23 січня 2024 року. Мета — визначити ключові економічні питання на стику ШІ та політики в галузі авторського права. Надає структуровану основу для застосування економічних доказів у політичних дебатах, а не наказує конкретних рішень. Передбачає глибоке розуміння економічних концепцій та орієнтований на спеціалізовану аудиторію.
Загальна структура та економічне обґрунтування
Економіка авторського права. Авторське право прагне збалансувати стимули для творчого виробництва із забезпеченням громадського доступу до творчих творів. Творчі твори характеризуються як невиключні та неконкурентні, що без юридичного втручання призводить до неминучих збоїв на ринку. Правовий захист (авторське право) допомагає творцям відшкодовувати високі фіксовані витрати виробництва, хоча надмірний захист може призвести до неефективності.
Динамічні міркування. У звіті наголошується на довгостроковій користі для суспільного добробуту від творчої діяльності, а не лише негайної вигоди від споживання. Політика у сфері авторського права впливає як на поточні стимули, а й у сукупний процес інновацій і розвитку.
Ключові теми, порушені у звіті
1. Вступ. Готує підґрунтя для вивчення економіки авторського права. Знайомить із технологіями генеративного штучного інтелекту (наприклад, великими мовними моделями, фундаментальними моделями), що створюють креативний контент. Визначає різницю між творами, «створеними людиною» і «створеними ШІ». Виділяє три основні групи зацікавлених сторін: Громадськість/споживачі: Отримуйте вигоду від споживання та натхнення, що надаються творчими роботами.
Розробники моделей ШІ: особливо ті, хто займається створенням великих «фундаментальних» моделей.
Правовласники: включаючи оригінальних творців-людей та тих, хто набуває прав (наприклад, звукозаписні компанії, видавці).
2. Авторське право на твори, створені за допомогою ШІ, та усунення попиту. Розглядає питання про те, чи підлягає контент, створений за допомогою ШІ, захист авторських прав. Обговорюється, як вихід творів, створених із допомогою ШІ, може витіснити попит творчі роботи, створені людиною.
3. Порушення авторських прав під час використання штучного інтелекту. Аналізує ризики створення систем ШІ результатів, які потенційно копіюють або порушують наявні матеріали, захищені авторським правом. Розв'язує проблему визначення відповідальності та захисту оригінальних робіт у контексті реплікації ШІ.
4. Комерційна експлуатація імені, зображення та образу. Розглядає, як ШІ може в комерційних цілях використовувати персональні ідентифікатори, такі як ім'я, зображення та образ. Досліджує економічні та політичні наслідки прав на публічність та індивідуальний контроль за особистою ідентичністю.
5. Вплив застосування ШІ на стимули правовласників. Досліджує, як використання захищених авторським правом творів як навчальних даних може спричинити стимули для творців. Обговорюється потенційний вплив як у кількість, так і в якість творчої продукції з часом.
6. Доступ розробників до навчальних даних. Основна увага приділяється питанням, пов'язаним із доступом розробників ШІ до великих та різноманітних наборів даних, що включають матеріали, захищені авторським правом. Наголошує на складності переговорів із прав та балансу між заохоченням інновацій та повагою авторських прав.
7. Контроль за використанням матеріалів, захищених авторським правом, у навчанні. Вивчає потенційні заходи політики регулювання включення захищених авторським правом робіт у набори даних навчання ШІ. Розглядає механізми попередніх переговорів та інші гарантії управління правами, пов'язані з даними навчання.
8. Потенційні соціально-економічні упередження політики ШІ. Розглядає ширші соціально-економічні наслідки та потенційні ненавмисні упередження у політиці в галузі авторських прав, пов'язаної з ШІ. Наголошує на важливості розробки справедливої політики, яка враховує різні впливи на всі групи зацікавлених сторін.
Основні теми та майбутні напрямки
У звіті наголошується на необхідності детального підходу до політики в галузі авторських прав в епоху ШІ. Наголошує, що зміни, зумовлені технологіями (наприклад, розвиток генеративного ШІ), потребують оновленого економічного аналізу та політичних рамок. Вимагає подальших емпіричних та теоретичних досліджень для кращого розуміння та вимірювання економічного впливу ШІ на креативні індустрії. Визнає, що політичні рішення в цій галузі взаємопов'язані: зміни в одному аспекті (наприклад, можливість захисту авторських прав або доступу до даних навчання) можуть вплинути на інші (наприклад, ринкову конкуренцію, стимули для інновацій).
У звіті визначено кілька критичних галузей, які потребують цілеспрямованих економічних досліджень. Серед них — вплив створених ШІ робіт на стимули творців-людей, проблеми, пов'язані з доступом до даних для навчання, та потенційні соціально-економічні упередження, що виникають через різні підходи до політики.
Ключовий висновок підкреслює, як ШІ може кардинально змінити економіку творчого виробництва. Згідно зі звітом, хоча ШІ може знизити виробничі витрати для людей-творців, він одночасно ризикує знизити їхню здатність отримувати цінність зі своїх робіт, особливо якщо контент, створений ШІ, служить ринковим замінником.
Аналіз досліджує кілька сценаріїв політики, починаючи від необмеженого доступу до ШІ та захищених авторським правом навчальних матеріалів до суворих рамок відповідальності. Кожен підхід несе в собі різні наслідки для інновацій, ринкової конкуренції та творчих стимулів. Зокрема, у звіті розглядається, як різні нормативні межі можуть по-різному впливати на різні групи зацікавлених сторін. Найбільші фірми з істотними ресурсами даних можуть отримати переваги перед дрібнішими гравцями при певних режимах політики, що може вплинути на динаміку ринкової конкуренції.
У документі також порушуються питання щодо ненавмисних наслідків. На думку авторів, політика, що обмежує доступ до даних навчання, може ненавмисно зміщувати системи ШІ у бік старих робіт, які перебувають у суспільному надбанні, потенційно впроваджуючи застарілі громадські норми у результати ШІ. У звіті наголошується, що транзакційні витрати є найважливішим чинником розробки політики. Високі витрати, пов'язані з індивідуальними переговорами щодо ліцензування, можуть зробити деякі теоретичні рішення непрактичними в масштабі, що вимагатиме ретельного розгляду колективних підходів до управління.
Уникаючи конкретних рекомендацій щодо політики, аналіз надає докладні критерії оцінки для оцінки різних підходів. Вони включають підтримку цілісності системи авторських прав, збереження людських творчих стимулів, управління витратами юридичної двозначності та розрізнення справжнього створення вартості від простої передачі вартості.
За словами Лютеса, публікація спрямована на прискорення та координацію економічних досліджень у цій галузі. "Розвиток технології ШІ має суттєві наслідки для економічних рамок політики авторського права, і економісти тільки почали їх вивчати", — зазначив він у звіті.
Звіт є колективною думкою вчених-економістів із провідних інститутів, включаючи Гарвардську школу бізнесу, Массачусетський технологічний інститут та Університет Торонто, хоча їхні погляди не обов'язково відображають офіційну позицію Бюро з авторських прав.
Цей розвиток відбувається в той час, коли політики у всьому світі намагаються регулювати вплив ШІ на креативні індустрії. Аналіз забезпечує сувору економічну основу для оцінки варіантів політики, попри те, що технологічні можливості продовжують швидко розвиватися.
Час публікації цього звіту, 12 лютого 2025 року, відображає зростаючу важливість та терміновість у питанні створення відповідних структур управління для систем ШІ, які взаємодіють із захищеними авторським правом матеріалами. В міру того, як базові моделі стають дедалі складнішими, економічні питання, що розглядаються в цьому аналізі, ймовірно, ставатимуть дедалі важливішими для дискусій про політику в галузі авторського права.
Повний звіт доступний на вебсайті Бюро з авторських прав США. У ньому докладно розглядаються економічні міркування, які потрібно враховувати під час ухвалення майбутніх політичних рішень у цій сфері, що швидко розвивається.
Використані джерела
Identifying the Economic Implications of Artificial Intelligence for Copyright Policy Context and Direction for Economic Research Edited by Brent Lutes, Chief Economist, United States Copyright Office February 2025. https://www.copyright.gov/economic-research/economic-implications-of-ai/Identifying-the-Economic-Implications-of-Artificial-Intelligence-for-Copyright-Policy-FINAL.pdf
US Copyright Office issues Report on Economic Implications of AI for Copyright Policy February 12, 2025. https://chatgptiseatingtheworld.com/2025/02/12/us-copyright-office-issues-report-on-economic-implications-of-ai-for-copyright-policy/
Luís Rijo US Copyright Office explores economic effects of AI on creative works https://ppc.land/us-copyright-office-explores-economic-effects-of-ai-on-creative-works/