 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
Сьогодні ми торкнемося належності доказів.
Читайте також: «Ілійков проти Апеляційної палати ВАКС (частина 1)»
Спірна цитата з ухвали
Оцінюючи доводи захисту щодо неналежності певних окремо взятих документів, так як вони не підтверджують викладених у повідомленні про підозру обставин, слід зазначити, що саме сукупність наявних у матеріалах провадження доказів свідчить про обґрунтованість повідомленої особа_1 підозри та формують внутрішнє переконання причетності підозрюваного до вчинення зазначеного кримінального правопорушення. Доказування досить часто ґрунтується не на одному чи кількох доказах, а на аналізі саме сукупності всіх доказів, які вказують на характер дій підозрюваного; спосіб вчинення небезпечного діяння; обстановку, у якій діяла відповідно особа; поведінку, що передувала події та інші обставини вчинення кримінального правопорушення.
Читайте також: «Летельє проти апеляційної палати ВАКС (частина 2)»
Аналіз
Внутрішнє переконання – дуже цінна річ. Але внутрішнє переконання звичайної людини та внутрішнє переконання правника – це велика різниця. Що каже про це КПК України?
Читайте також: «ЦКУ проти апеляційної палати ВАКС (частина 3)»
Пункт 14 ч. 1 ст. 3 КПК України: «Притягнення до кримінальної відповідальності – стадія кримінального провадження, яка починається з моменту повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінального правопорушення». Окрім процесуального порядку складення та вручення підозри, слідчій суддя перевіряє склад кримінального правопорушення та наявність достатніх доказів.
Читайте також: «Рunzelt проти Апеляційної палати ВАКС (частина 4)»
Так, ч. 1 ст. 2 КК України: «Підставою кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно небезпечного діяння, яке містить склад кримінального правопорушення, передбаченого цим Кодексом». Пункт 3 ч. 1 ст. 276 КПК зазначає, що повідомлення про підозру здійснюється у випадку: «наявності достатніх доказів для підозри особи у вчиненні кримінального правопорушення».
Читайте також: «КПК проти Антикорупційної палати ВАКС (частина 5)»
Згідно з п. 1 ст. 84 КПК: «Доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню». Саме достатність доказів згадується в п. 1 ст. 94 КПК: «Слідчий, прокурор, слідчий суддя, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюють кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв’язку для прийняття відповідного процесуального рішення».
Читайте також: «Мангурас проти Апеляційної палати ВАКС (частина 6)»
Тобто слідчий суддя повинен перевірити для початку належність, допустимість та достовірність доказів, а сукупність належних, допустимих, достовірних доказів – з точки зору достатності. Для повідомлення особи про підозру має бути склад кримінального правопорушення та достовірні, належні, допустимі, а в сукупності достатні докази для повідомлення особи про підозру.
Читайте також: «Ризики проти Апеляційної палати ВАКС (частина 7)»
Для повідомлення особи про підозру, як мінімум, треба мати в наявності: суб’єктивну сторону злочину, суб’єкт злочину, об’єктивну сторону злочину, об’єкт злочину та достатні докази для підтвердження наявності цих елементів складу злочину! Факт того, що згідно ст.368 КПК України ті ж самі питання ще раз досліджуються під час ухвалення вироку, ніяк не змінюють зміст ч. 1 ст. 2 КК України, п. 3 ч. 1 ст. 276 КПК України, п. 1 ст. 84 КПК України, п. 1 ст. 94 КПК України.
Читайте також: «Роз’яснення проти Апеляційної палати ВАКС (частина 8)»
Згідно із ст. 85 КПК України: «Належними є докази, які прямо чи непрямо підтверджують існування чи відсутність обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, та інших обставин, які мають значення для кримінального провадження, а також достовірність чи недостовірність, можливість чи неможливість використання інших доказів».
Читайте також: «Дискреція проти Антикорупційної палати ВАКС (частина 9)»
Так-от, згідно п. 1 ст. 94 КПК України до сукупності доказів не попадають неналежні докази. Сукупність доказів, яка мала б бути оцінена слідчим суддею та Апеляційною палатою ВАКС за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, мала б бути сформована за виключенням усіх неналежних доказів, а саме доказів, які не підтверджують викладених у повідомленні про підозру обставин, але справляють враження, що невідомо хто ймовірно вчиняв ймовірно незаконні дії, які не співпадають зі складом кримінального правопорушення, у якому особі повідомлено про підозру, але створюють загальне відчуття, що щось незаконне відбулося.
До того ж критерієм достатності доказів як раз і є спроможність відокремити конкретну особу (осіб), яку слід повідомити про підозру, від інших, що також могли б вчините згадане кримінальне правопорушення. Та, якщо, таке відокремлення на разі неможливо, а зібрані докази є належними для кола осіб, то відповідно суд, слідчий суддя, повинні прийти до висновку про недостатність доказів, та як наслідок про необґрунтованість повідомлення про підозру.