19-20 червня 2025 року Асоціація правників України провела у Львові XIІ Західноукраїнський юридичний форум – головну подію правничої спільноти західного регіону, яка щороку збирає адвокатів, суддів, прокурорів, науковців, представників державних органів, а також всіх, хто формує майбутнє правової системи України.
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
У 2025 році форум охоплював кілька фокусів:
- 19 червня був день цифрових рішень та кримінального права: LegalTech, штучний інтелект, аналітичні інструменти Верховного Суду, а також глибока розмова про White-Collar Crime;
- 20 червня – стратегічний діалог про роль юристів у повоєнній відбудові, трансформацію юридичного ринку, виклики військової юстиції та ефективність виконання судових рішень.
Перший день форуму відкривали Микола Стеценко, президент Асоціації правників України, партнер AVELLUM, Іван Городиський, віцепрезидент АПУ, та Світлана Майструк, головна експертка з питань модернізації судів, компонент «Судова реформа» Проєкту ЄС «Право-Justice».
Микола Стеценко привітав учасників і висловив подяку всім, хто підтримав заяву АПУ щодо неприпустимості втручання в адвокатську діяльність та порушення права на захист: «Саме у час війни ми маємо бути ще більш принциповими у дотриманні закону, адже саме право допомагає тримати й внутрішній фронт. Ми з вами захищаємо той принцип, за який бореться наша країна – справедливість».
Іван Городиський у вітальному слові відзначив важливість спільної зустрічі правничої спільноти в умовах війни та згадав, що участь у форумі беруть військовослужбовці, ветерани, правники, які служать державі зі зброєю в руках.
«Цей форум свідчить, що життя триває – навіть попри повномасштабну агресію, яка має на меті знищити українську ідентичність, державність і інституції. Асоціація правників України – це одна з тих інституцій, які активно працюють задля утвердження правової системи, захисту прав та підтримки юридичної спільноти», – наголосив він.
Також учасників заходу привітала Світлана Майструк, яка наголосила, що співпраця з АПУ триває вже не перший рік і є важливою складовою впровадження реформ на шляху європейської інтеграції. Окремо вона підкреслила важливість єдності судової практики та спрощення доступу до правової інформації.
Далі із спецдоповіддю про цифрові інструменти Верховного Суду виступила Олеся Лукомська, начальниця управління аналітичної та правової роботи КГС Департаменту аналітичної та правової роботи Апарату ВС. Вона презентувала оновлену Бази правових позицій ВС та Supreme Observer, а також навела приклади практичного використання в різних напрямах права.
За її словами, База правових позицій ВС – це онлайн-інструмент для швидкого пошуку правових позицій у рішеннях Верховного Суду та доступу до рішень ЄСПЛ. Олеся Лукомська вказала, що база сприяє єдності судової практики, допомагає посилювати аргументацію та прогнозувати результати справ. Інструмент доступний всім правникам.
Вона також вказала, що перевагами Бази є інноваційність, оцінка перспектив (допомога у прогнозуванні результату справи), штучний інтелект (ШІ; швидкий і точний пошук), економія часу (стислий висновок замість десятків рішень), релевантність (практика ВС та ЄСПЛ в один клік), а також інтерактивність (простий інтерфейс, без додаткового навчання). Базу можна використовувати під час підготовки процесуальних документів, для оцінки перспектив оскарження, аналізу сталої судової практики, в навчанні та дослідницькій роботі, для перевірки узгодженості з позиціями Верховного Суду тощо.
Під час роботи з Базою можна вибрати спосіб пошуку:
- за ключовими словами – потрібно ввести фразу, норму чи фрагмент тексту;
- за посиланням із ЄДРСР – вставити лінк на судове рішення, а система надасть відповідні правові позиції;
- за текстовим файлом – завантажити документ, а система запропонує релевантну судову практику;
- за класифікатором – вибрати юрисдикцію та категорію справи.
Окремо Олеся Лукомська презентувала Supreme Observer – онлайн-портал сучасного права, щоб допомогти юридичній спільноті завжди бути в курсі найважливіших новин, аналітики та судової практики. На порталі можна знайти:
- актуальні новини щодо роботи судової системи;
- дайджести та огляди практики Верховного Суду та рішення ЄСПЛ;
- презентації суддів, відеоархів заходів за участю представників судової влади;
- ексклюзивні інтерв’ю з суддями та іншими представниками правничої спільноти;
- аналітичні та науково-практичні статті в розділі «Авторські колонки», авторами яких є судді, науковці та співробітники Верховного Суду.
Портал буде корисний усім правникам для оперативного ознайомлення з судовою практикою й актуальними правовими позиціями; адвокатам і прокурорам – для професійної підготовки до судових процесів; суддям – для обміну досвідом та узагальнення практики; науковцям і студентам – для дослідження розвитку правових концепцій і доктрин.
Цифровізація та питання ШІ
Остап Подвірний, керівник відділу ЗЕД супроводження та міжнародних арбітражів МХП, модерував першу сесію «LegalTech & Автоматизація & AI: Як змінюється юридична професія в цифрову епоху». Зокрема, учасники сесії обговорили питання, де ШІ вже працює в юридичній практиці, а де ще ні; як юристи стають операторами процесів, а не просто «юристами»; чи готові суди, клієнти, державні органи до legaltech-рішень тощо.
Богдан Крикливенко, керівник апарату Вищого антикорупційного суду, нагадав, що ВАКС впровадив засади використання ШІ, де окремо вказано, що використання ШІ в діяльності ВАКС не може вважатися результатом роботи працівника ВАКС і не замінює інтелектуальну складову людського капіталу ВАКС, а може слугувати виключно як допоміжний інструмент.
Як вказувалося в засадах, ШІ, зокрема, може використовуватися працівниками ВАКС для аналізу та узагальнення великих обсягів даних; автоматизації повторюваних робочих процесів; оформлення й візуалізації робочих звітів, графіків, діаграм тощо; пошуку нових ідей і підходів до організації робочих процесів; створення контенту та/або автоматизації ведення вебсторінок ВАКС у соціальних мережах тощо.
За словами пана Крикливенка, використання ШІ є безпечним, оскільки він дуже допомагає під час аналізу та узагальнення великих обсягів даних; в автоматизації повторюваних робочих процесів; в оформленні й візуалізації робочих звітів, графіків, діаграм тощо; в пошуку нових ідей і підходів до організації робочих процесів; створення контенту, чат-ботів для забезпечення зворотного зв'язку від відвідувачів та учасників судових процесів тощо. Однак є й небезпеки в його використанні, пов’язані із:
- завантаженням захищеної законом інформації (захист персональних даних тощо);
- ухваленням рішення;
- прогнозуванням результатів судового розгляду;
- проєктуванням документів (судових рішень).
Богдан Крикливенко зазначив, що штучний інтелект не замінить людину на ринку праці, але людину, яка не має навичок використання ШІ, замінить інша людина, яка вміє використовувати ШІ.
«Штучний інтелект нормально працює лише тоді, коли ви знаєте, що робите», – вказав Андрій Удовиченко, CPO Bot&Partners, додавши, що жодна технологія, навіть найсучасніша, не працює, якщо відсутній базовий опис юридичних процесів. На його думку, ШІ справляється з менш структурованими даними, але важливо знати, хто й що робить у компанії, які завдання виконує, оскільки якщо немає організованості в роботі, то й не буде автоматизації.
Адвокат, арбітражний керуючий, legal engineer Opendatabot Денис Попов, зокрема, презентував швидкий пошук судових рішень та справ в ЄДРСР та розповів, які рішення є сьогодні без ШІ у правовій сфері:
- пошук судових рішень, правових позицій, аналіз рішень за категоріями судових справ;
- аналіз судових процесів;
- судові та виконавчі сервіси: формування бази справ (проваджень), сповіщення про зміни (засідання, стан справи, судові рішення (документи));
- реєстраційні дані клієнтів для СРМ та документів.
За його словами, АІ не є «чарівною паличкою», а лише допоміжним інструментом. Під час роботи з ним важливі системний підхід і робота з даними.
Читайте також: «Опендатабот створив AI-інструмент для аналізу судових рішень».
Також на сесії виступили Наталка Маріна, засновниця платформи для голосувань AGREED, яка закликала правників не боятися впроваджувати нові інструменти й шукати можливості змінювати звичні процеси. Перевагами платформи, за її словами, є автоматизація (відсутність помилок при підрахунках та отримання результатів одразу по завершенню голосування), економія грошей та часу (жодних витрат на організацію: оренда, друк, харчування тощо), конфіденційність та безпека (верифікація учасників голосування, безпека голосування), Аl помічник, який допоможе зробити свідомий вибір до та під час голосування.
Крім цього, зокрема, виступили Назар Мужик, керуючий партнер, адвокат Auxillium, який наголосив на важливості автоматизації кейсів із тисяч справ, що є щоденною практикою, а також відсутності інтеграції з електронним судом, та Владислав Козлов, студент Українського католицького університету, який представив інноваційну систему, яка дозволяє сортувати документи за ролями та категоріями.
Питання WCC
Другу сесію «White-Collar Crime Legal Talk» модерував Денис Бугай, партнер-засновник, керівник практики White-Collar Crime VB PARTNERS, голова Секції адвокатів АПУ.
Анастасія Діденко, радниця практики кримінального права Юридичної групи LCF, наголосила, що в сучасному світі тренди змінюються дуже швидко, а кримінальні адвокати мають встигати адаптуватися (зокрема, потрібно звикнути до того, що юристи можуть не працювати індивідуально, а в кримінальному напрямі є командна робота та спільні кейси з податковими й енергетичними практиками).
Окремо вона вказала, що клієнти очікують, що юристи виступатимуть юридичними радниками (детально знатимуть бізнес клієнта, його контрагентів тощо), а також виконуватимуть роботу психолога та піарника: «Коли виникає проблема, то клієнт очікує від нас швидкого результату, як «погасити пожежу» в ЗМІ, що йому сказати, яке інтерв’ю давати тощо… Він очікує, що ми перестаємо бути адвокатами й розуміємо його бізнес. Однак тут є й позитивне: клієнт залишатиметься з нами надовго, тому що ми знаємо його процеси й розуміємо, що він робить».
Назарій Гарасимчук, адвокат АО «Матвіїв і Партнери», назвав ключові тренди у практиці WCC, серед яких – використання технологій як інструментів у злочинах, розслідуванні та захисті, вплив анонімних Telegram-каналів на справи, а також зростання ризиків для самих адвокатів.
Він відмітив, що наразі збільшилася кількість клієнтів, які вникають у процеси справи, хочуть зрозуміти позицію адвокатів, надсилають статті зі ЗМІ, де описані схожі ситуації або виникає нова судова практика: «Людина не лише переживає емоційно, а й намагається включатися, наприклад, у розробку стратегії, не хоче бути осторонь. Чим більший у неї статус, тим більше вона хоче бути в курсі всього».
Сергій Бойко, радник VB PARTNERS, назвав, на його думку, три наразі ключові тренди у WCC: підвищення очікувань клієнтів до результативності роботи, потреба у великих командах для комплексного закриття кейсів і надання результату, а також зростання міжнародного виміру у практиці.
Він зазначив, що дедалі більше справ мають транскордонні елементи, що вимагає знання іноземних юрисдикцій та англійської мови. Окремо в клієнтів є великий попит на збереження репутації: «Є кримінальне провадження на початковій стадії, але вже клієнт каже: «Ні, нам підозра не потрібна, давайте в тихій обстановці»… Також усім клієнтам без виключення заходить, коли максимально прописано погляд згори на кейс, потрібна змістовна позиція».
Партнер MORIS, співкерівник практики WCC та захисту бізнесу Станіслав Пелюк наголосив на зростальній вимогливості клієнтів. За його словами, швидкість реагування та ефективність правової допомоги стали визначальними.
Василь Тимошук, керуючий АБ «Тимошук і партнери», вказав, що в практиці WCC недостатньо бути просто хорошим адвокатом – це дуже важливо, коли в таких кейсах потрібно максимально близько працювати з клієнтом і розуміти всі процеси: «Ти маєш додатково бути його піарником і передбачати ризики, які є для його бізнесу та репутації, щоб не нашкодити. Ти маєш бути хорошим аналітиком та вміти працювати в команді, оскільки кримінальні кейси стають складнішими».
Другий день форуму відкривали Микола Стеценко, президент АПУ, партнер AVELLUM, Андрій Садовий, міський голова Львова, Наталія Галецька, голова Відділення АПУ у Львівській області, та Сергій Матвіїв, керуючий партнер АО «Матвіїв і Партнери», адвокат.
«Ми говоритимемо про участь юристів у повоєнній відбудові, трансформацію юридичного ринку, юридичний бізнес як екосистему, виклики військової юстиції та виконання судових рішень. Це ті зміни, яких потребує ринок – і професійно, і структурно, і ціннісно», – сказав Микола Стеценко.
Андрій Садовий нагадав у своєму зверненні про суспільний вимір професії: «Сьогодні кожен із нас відчуває особливу відповідальність. У нас є потужний внутрішній потенціал, але його часто ускладнює корупція. На жаль, буває, що юристи самі несуть гроші в суди. Це не має бути нормою». Крім цього, він розповів про визначні проєкти Львова, вказавши, що місто перераховує 20% бюджету на підтримку Сил оборони.
«Кожен правник є суспільним діячем. Ми творимо образ правника в суспільстві й образ держави назовні. І сьогодні це образ недосконалої та корумпованої держави. Ми можемо і повинні його змінити», – сказала Наталія Галецька.
Далі відбулася розмова «Роль правника у розбудові сучасної (повоєнної) України» за участю Миколи Стеценка та Мирослава Мариновича, члена-засновника Української Гельсінської групи, дисидента і політв'язня часів СРСР, засновника та голови амністійного руху в Україні.
Зокрема, Микола Стеценко зазначив, що юрист має бути моральним орієнтиром – допомагати відрізняти добро від зла, навіть коли межі розмиті. Пан Маринович підкреслив, що завдання правника – не дозволити сильним скористатися слабкістю інших. Він звернув увагу на те, що незалежність судової системи має поєднуватися з моральною відповідальністю суддів, а інакше – незалежність сама по собі не гарантує справедливості. Серед іншого, в діалозі прозвучала ідея про те, що місія правника у воєнний і повоєнний час – не лише професійна, а й світоглядна.
Далі відбувся Smart talk «Сучасний стандарт юридичної освіти: відкриття факультету права УКУ», який також модерував Микола Стеценко. У розмові брали участь Андрій Костюк, керуючий партнер KPLT, і Світлана Хилюк, декан факультету права УКУ, к.ю.н., доцентка, завідувачка кафедри теорії права та прав людини.
Зокрема, пані Хилюк вказала, що відкриття факультету є логічним завершенням багаторічного шляху й не лише структурним рішенням, а й визнанням зрілості школи й кроком до більшої суб'єктності УКУ на національному та міжнародному рівнях. Це дає можливість університету впливати на формування суспільного порядку денного.
Юридичний бізнес
Третю сесію «Юридичний бізнес як екосистема: нові сенси і нові ролі» модерував Денис Бугай, партнер-засновник, керівник практики White-Collar Crime VB PARTNERS, голова Секції адвокатів АПУ. Він розповів, що у VB PARTNERS зробили аналіз динаміки виручки юридичного ринку на 2021-2024 рр., використовуючи дані Опендатабот щодо 77 провідних брендів юрринку.
Дані наступні: у 2021-му виручка сягала 4,5 млрд грн, 2022-му – 3,97 млрд грн, 2023-му – 4,5 млрд грн, 2024-му – 4,98 млрд грн. Водночас якщо говорити про євро, то цифра інша: у 2021-му виручка сягала 149,5 млн євро, 2022-му – 103,5 млн євро, 2023-му – 115,2 млн євро, 2024-му – 114 млн євро.
У фокусі сесії були такі питання:
- клієнтський запит, що з попитом? Гонорарна політика, ваші відчуття та тренди;
- які практики генерують дохід, що робити з «аутсайдерами»? Мілтех, хайп чи майбутня cash cow?
- що робити з дефіцитом людей? Боротьба за таланти. Чи обґрунтований поточний рівень з/п? Чи підготовлений молодий юрист до роботи (роль освіти)?
- корпоративна культура, «прозорість» черговий тренд/хайп, чи важливий елемент HR бренду?
- трансформація компаній. Що очікуємо на ринку? тренд на укрупнення чи зменшення та спеціалізацію. Нове покоління партнерів-лідерів, час на оновлення? Коли будуть нові обличчя?
- «державна, оборонна економіка», як впливає це впливає на ринок?
- цифровізація, штучний інтелект, LegalTech. Модний тренд чи є приклади ефективного провадження?
- практики соціальної відповідальності: підтримка мобілізованих, їх родин, повернення ветеранів на роботу
Зокрема, більшість учасників на сесії погодилися з думкою про те, що наразі кримінальна практика перебуває в топі. Сергій Матвіїв, керуючий партнер АО «Матвіїв і Партнери», адвокат, відзначив, що ця практика є лідером за прибутковістю, судова є «стабільно сумною», але банкрутство «витягує» її на пристойний рівень.
Маркіян Мальський, керуючий партнер Arzinger, вказав, що аутсайдером є наразі full-service компанії: «Для мене це вже відтінок, що, ага, в тебе 5-7 практик є збитковими й вони перекриваються іншими».
Щодо того, чи мають юридичні компанії нестачу молодих юристів, Оксана Кобрин, партнерка, керівниця західноукраїнського офісу MORIS, наголосила, що компанія хотіла б бачити зацікавлених у роботі людей: «Хотіли б бачити кращу юридичну підготовку. Ми завжди беремо на стажування молодих студентів. Університети дають певну юридичну підготовку, але нуль практичних навичок. Підготовка елементарного листа, будь-якого процесуального документа для них становить величезну проблему. Всі користуються ШІ, але це виглядає ще більш сумно».
З нею не погодилася Наталія Василечко, адвокат, партнер АО «Дексіс партнерс», яка розповіла про свій досвід роботи зі студентами. Вона зазначила, що приблизно рік тому в компанії оновилася переважна більшість команди: «Знайти людей було важко – важче, ніж це було раніше. З іншого боку, ми були приємно вражені якраз підготовкою молодих юристів, які до нас прийшли. Їхніх практичних навичок, самоорганізацією, пошуку та розв’язання проблем. Ми задоволені».
Окремо вона наголосила, що теми консалтингу, податків, персональних даних й благодійності є новими точками росту. Такі практики, за її словами, дозволяють не лише генерувати дохід, а й ефективно розподіляти навантаження всередині команди.
Окремо експерти торкнулися питання ШІ та цифровізації. Юліан Хорунжий, старший партнер Ario Law Firm, адвокат, вказав, що в компанії активно використовують ШІ на рівні політик, зокрема під час аналізу правових позицій, позицій опонентів, великого набору даних. За його словами, наразі в компанії завершується робота над п’ятьма асистентами по деяких практиках (зокрема, кримінальна та банкрутство), в які передана інформація з дайджестів Верховного Суду з 2019 року.
Маркіян Мальський висловив думку, що вірить не у прогрес ШІ в юридичній сфері, а в структуризацію внутрішніх процесів. ШІ в юридичній професії, за його словами, є замінником інтелектуального пошуку.
Війна та правосуддя
Четверту сесію на тему військової юстиції модерував Іван Городиський, віцепрезидент АПУ. У фокусі сесії були такі питання:
- чи потрібна Україні військова юстиція?
- баланс між правом і військовими реаліями;
- адаптація правосуддя до обставин війни;
- міжнародні стандарти й досвід НАТО.
«Коли ми судимо людину, яка щойно повернулася з передової, то маємо розуміти: це не той самий громадянин, що був до мобілізації. Його досвід інший, і правосуддя має це враховувати», – вказав Олександр Кіпчарський, суддя Золочівського районного суду Львівської області, ветеран.
Він висловив думку, що рішення, ухвалені на війні (зокрема, управлінські), можуть бути правильними, неправильними або навіть фатальними, тягнучи за собою кримінальну відповідальність: «Я не хотів би (бувши суддею), щоб мене судили цивільні суди. Не в тому сенсі, що я їм не довіряю, а в тому, що вони з такими питаннями не стикалися. Мало відправити людину в якийсь навчальний заклад – до такого не готують ніде. Через це потрібно пройти, це потрібно побачити».
Христина Ковцун, адвокатка, керівниця Юридичної клініки Школи права УКУ, членкиня правління Асоціації юридичних клінік України, керівниця медичного напрямку правової допомоги ветеранам громадської організації «Юридична сотня», розповіла, що найбільше звернень до правозахисників надходить від військовослужбовців, які проходять лікування або звільняються за станом здоров’я: «Ці люди повертаються з війни без підтримки, з відчуттям, що держава про них забула. Це створює глибоку недовіру».
Начальник головного управління військової юстиції Олексій Муравйов вказав, що в сьогоднішніх реаліях військова юстиція є системою органів, які мають забезпечити правопорядок у ЗСУ. Її основною метою, серед іншого, є захист прав військових.
Він зазначив, що наразі проблемою є відсутність системних підходів, щоб розв’язати проблеми в цьому напрямі: «В будь-якому процесі має відбутися етап накопичення й через розв’язання персональних кейсів можна вийти на якісь системні явища. Наприклад, моє управління безпосередньо займається, зокрема, супроводженням судових спорів від імені міністерства. Наразі за результатами звернення військового за скаргою на одну з ситуацій, пов’язану із захистом його соціальних прав, ми побачили помилкову судову практику. За результатами цього конкретного кейсу було здійснено аналіз – наразі готується звернення до Верховного Суду, щоб були надані методичні роз’яснення».
На його думку, захистом прав військових має надалі займатися військова поліція – це буде адміністративним важелем, яким можуть скористатися військові. Водночас пан Муравйов торкнувся теми військових судів, зазначивши, що дискусії щодо таких судів тривають, однак військові хочуть їх мати.
Масі Найєм, член правління АПУ, військовослужбовець, співзасновник ГО «Принцип», засновник ЮК «Міллер», заявив, що питання військової юстиції не стоїть гостро перед суспільством, як, наприклад, питання проблем військових, термінів служби тощо: «Однак для всіх військових, кого я знаю, це гостро, тому що ти завжди перебуваєш під впливом. Ти під страхом, що якщо щось скажеш, то на тебе є вплив».
На його думку, судді та прокурори мають звертати увагу на оцінку доказів в умовах бойових дій, захист потерпілих військових і захист прав обвинувачених. Також важливим є захист слідчих і свідків.
Судові рішення
П’яту сесію «Виконання судових рішень в Україні: виклики часу та пошук ефективних рішень» модерувала Ірина Кобець, партнерка, керівниця судової практики LCF Law Group.
Оксана Русецька, приватна виконавиця виконавчого округу Дніпропетровської області, голова Асоціації приватних виконавців України, торкнулася питання законопроєкту №9363 щодо цифровізації виконавчого провадження, вказавши, що документ виявився набагато конфліктнішим, ніж задумувався: «Над ним було проведено багато роботи – як мінімум 3-4 комітети Верховної Ради, 3-4 підкомітети, а також, звісно, внутрішня робота, яка, зокрема, проводилася з Мін’юстом. Ми маємо декілька позицій щодо нього, але наразі в стінах ВРУ немає однозначної позиції щодо цього законопроєкту».
За її словами, законопроєкт є комплексним і спрямованим на розширення функціонала автоматизованої системи, зокрема взаємодії виконавців із державними органами, банками, іншими фінустановами тощо: «Є також нова можливість формування довідки про наявність або відсутність запису відомостей про особу в Єдиному державному реєстрі боржників, зокрема з можливістю накладання на цю довідку ЕЦП адміністратора тощо».
Зорян Маковецький, приватний виконавець виконавчого округу Львівської області, член Дисциплінарної комісії приватних виконавців України при Міністерстві юстиції України, секретар Ради приватних виконавців виконавчого округу Львівської області, наголосив, що Єдиний реєстр боржників є умовним реєстром, який для нотаріуса містить лише запис: «Накладення арешту має бути як загальним, так і точковим. Реєстр боржників працює довгий час, але існує багато думок, чи він є справедливим. Мені незрозуміло, як особа, яка має 30 нерухомих об’єктів і 152 машини, не може заплатити штраф за паркування. Заплатіть – і все буде розблоковано, все буде добре».
Також на сесії виступили Олег Чичва, арбітражний керуючий, адвокат, член Дисциплінарної комісії арбітражних керуючих, сертифікований торговець фінансовими інструментами, член Ради Відділення АПУ в Дніпропетровській області, Юрій Пилипенко, голова відділення Нотаріальної палати України у Львівській області, член Ради НПУ, приватний нотаріус, та Володимир Павлів, суддя Миколаївського районного суду Львівської області. Участники, зокрема, обговорили такі питання:
- дискусійні питання виконавчого провадження. Виконання рішень, боржником за якими є держава;
- проблемні питання виконання судових рішень у сфері державної реєстрації;
- участь суду в процесі виконання судових рішень: чи необхідні зміни;
- банкрутство & виконавче провадження: який спосіб повернення проблемної заборгованості ефективніше?