Шановні колеги. Ми ж у першу чергу колеги? А потім вже адвокати, прокурори, судді. І, звісно, повинні з повагою ставитися до думки кожного юриста. Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини.
Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! Читайте також: «Ілійков проти Апеляційної палати ВАКС (частина 1)» Тому з усією повагою хочу разом поміркувати над деякими тезами ухвали у справі 991/4761/22 від 17.11.22 Апеляційної палати ВАКС. На мій погляд, шановні колеги прийшли до деяких спірних думок. Я навіть створив рубрику: «Ілійков проти Апеляційної палати ВАКС», де планую висвітлювати спірні думки колег для обговорення між юристами. Сьогодні ми торкнемося дискреції. Читайте також: «Летельє проти апеляційної палати ВАКС (частина 2)» Спірна цитата з ухвали При цьому слідчим суддею враховано, що встановлені досудовим розслідуванням обставини та характер вчиненого кримінального правопорушення свідчать про високий рівень підготовки до вчинення інкримінованих дій, що підтверджує схильність та здатність підозрюваного приховувати та маскувати свої ймовірні дії всіма доступними йому силами та засобами. Читайте також: «ЦКУ проти апеляційної палати ВАКС (частина 3)» Аналіз Звісно, що рішення, постанови, ухвали суду приймаються з урахуванням певної дискреції, наданої суду законом. І це логічно, бо інакше непотрібен був би суд, справу вів би комп’ютер. Але у дискреційних повноважень є певна межа, і це закон. Чи входить спірна цитата у межи дискреційних повноважень суду (є законним оціночним поняттям), або вийшло за межі закону? Спробуємо проаналізувати. Читайте також: «Рunzelt проти Апеляційної палати ВАКС (частина 4)» І так, на погляд Апеляційної палати ВАКС слідчим суддею вірно враховано, що досудовим розслідуванням встановлені обставини та характер вчиненого кримінального правопорушення. А це взагалі можливо? Можливо не після обвинувального вироку суду, а саме на досудовому розслідуванні стверджувати про встановлені обставини та характер вчиненого кримінального правопорушення? Читайте також: «КПК проти Антикорупційної палати ВАКС (частина 5)» Згідно з п. 5 ч. 1 ст. 3 КПК України «досудове розслідування - стадія кримінального провадження, яка починається з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань і закінчується закриттям кримінального провадження або направленням до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, клопотання про звільнення особи від кримінальної відповідальності». Згідно з п. 18 ч. 1 ст. 3 КПК України «слідчий суддя - суддя суду першої інстанції, до повноважень якого належить здійснення у порядку, передбаченому цим Кодексом, судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні». Читайте також: «Мангурас проти Апеляційної палати ВАКС (частина 6)» Судовий контроль у кримінальному провадженні являє собою окремий напрямок діяльності суду, яка здійснюється під час досудового розслідування слідчим суддею. Його сутність полягає у здійсненні слідчим суддею контролю за законністю та обґрунтованістю рішень та дій (бездіяльності) слідчого і прокурора; обмеження при проведенні досудового розслідування конституційних прав людини шляхом застосування заходів забезпечення кримінального провадження, дозволом та контролем за проведенням окремих слідчих (розшукових) та негласних слідчих (розшукових) дій та за рішеннями органів досудового розслідування. І слідчий суддя під час досудового контролю в ухвалі зазначає про встановлені обставини та характер вчиненого кримінального правопорушення. Читайте також: «Ризики проти Апеляційної палати ВАКС (частина 7)» Встановлені ким? Слідчим суддею? А як же ст. 374 КПК України «Зміст вироку»? А як же ст. 17 КПК України: «Особа вважається невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено у порядку, передбаченому цим Кодексом, і встановлено обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили». А в нашому випадку слідча суддя не тільки врахувала (та Апеляційна палата ВАКС погодилася) встановлені досудовим розслідуванням обставини та характер вчиненого кримінального правопорушення, а ще й зазначає про високий рівень підготовки до вчинення інкримінованих дій! Десь, можливо, до етапу досудового слідства був обвинувальний вирок суду, який таки визначив, що особа вчинила інкриміновані дії? Читайте також: «Роз’яснення проти Апеляційної палати ВАКС (частина 8)» Так-от, встановлені досудовим розслідуванням обставини та характер вчиненого кримінального правопорушення (тобто є доведеність обставин та характеру кримінального правопорушення) свідчать про високий рівень підготовки до вчинення інкримінованих дій (тобто є обвинувальний вирок суду, що дозволяє стверджувати про саме вчинення інкримінованих дій певною особою), що підтверджує схильність та здатність підозрюваного маскувати свої ймовірні дії всіма доступними йому силами та засобами. Я таки заплутався. Йдеться про ймовірні дії? Дії, яких, можливо, не було!?! Як можна стверджувати про схильність та здатність підозрюваного приховувати та маскувати дії всіма доступними йому силами та засобами, яких, можливо, не було? Як можна стверджувати про встановлені досудовим розслідуванням обставини та характер вчиненого кримінального правопорушення, якщо йдеться про ймовірні дії? Як можна стверджувати про високий рівень підготовки до вчинення інкримінованих дій, якщо це ймовірні дії; дії, яких, можливо, не було?
08 грудня 2022, 16:34