29 листопада 2022, 13:13

Мангурас проти Апеляційної палати ВАКС (частина 6)

Семен Ханін
Семен Ханін «АМБЕР, ЮК» керуючий партнер, адвокат, к.е.н., заслужений юрист України, член Правління ААУ

Шановні колеги! Ми ж передусім колеги? А потім вже адвокати, прокурори, судді. І, звісно, повинні шанобливо ставитися до думки кожного юриста.


Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час!


Тому з усією повагою хочу разом поміркувати над деякими тезами ухвали у справі 991/4761/22 від 17.11.2022 Апеляційної палати ВАКС. На мій погляд, шановні колеги дійшли подекуди спірних думок. Я навіть створив рубрику: «Ілійков проти Апеляційної палати ВАКС», де планую висвітлювати спірні думки колег для обговорення з юристами. 

Сьогодні ми розглянемо рішення ЄСПЛ у справі «Мангурас проти Іспанії».

Читайте також: "Ілійков проти Апеляційної палати ВАКС (частина 1)"

Спірна цитата з ухвали: «У рішенні «Мангурас проти Іспанії» від 20.11.2010 ЄСПЛ зазначив, що гарантії, передбачені п. 3 ст. 5 Конвенції, покликані забезпечити не компенсацію втрат, а, зокрема, явку обвинуваченого на судове засідання. Таким чином, сума (застави) повинна бути оцінена, враховуючи самого обвинуваченого, його активи та його взаємовідносини з особами, які мають забезпечить його безпеку, іншими словами, розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри (впевненості), при якому перспектива втрати застави, у випадку відсутності на суді, буде достатнім стримуючим засобом, щоб унеможливити перешкоджання особою встановленню істини у кримінальному провадженні. При цьому має бути враховано наявність грошових коштів у обвинуваченого».

Читайте також: "Летельє проти апеляційної палати ВАКС (частина 2)"

Аналіз. Іноді висмикнуте речення з рішення ЄСПЛ може докорінно змінити його зміст. Наслідком цього є нівелювання завдань правосуддя, на жаль. Бо суд керується вже не законом, а доцільністю. Дозвольте навести цитати з самого рішення ЄСПЛ у справі «Мангурас проти Іспанії»:

78. Суд повторює, що гарантія, передбачена п.3 ст.5 Конвенції, покликана забезпечити не відшкодування збитків, а, зокрема, явку обвинуваченого на слухання. Тому його суму необхідно оцінювати головним чином «з огляду на [обвинуваченого], його активи та його стосунки з особами, які мають надати забезпечення, іншими словами, залежно від можливого ступеня впевненості в тому, що перспектива втрати забезпечення або дії проти поручителів у разі його неявки на судовий розгляд буде діяти як достатній стримуючий фактор, щоб розвіяти будь-яке бажання з його боку сховатися» …

Читайте також: "ЦКУ проти апеляційної палати ВАКС (частина 3)"

79. У будь-якому випадку зі структури ст. 5 загалом і третього абзацу зокрема зрозуміло, що застава може вимагатися лише до тих пір, поки існують причини, які виправдовують тримання під вартою… Якщо ризику втечі можна уникнути шляхом внесення застави чи інших гарантій, обвинуваченого слід звільнити, пам’ятаючи про те, що там, де можна очікувати більш м’якого покарання, слід брати до уваги зменшення стимулу для обвинуваченого переховуватися… органи влади повинні бути настільки ж уважними при призначенні відповідної застави, як і при вирішенні питання про те, чи є необхідним продовження тримання обвинуваченого під вартою

Читайте також: "Рunzelt проти Апеляційної палати ВАКС (частина 4)"

80. Крім того, розмір застави має бути належним чином обґрунтований у рішенні про встановлення застави… і повинен враховуватися матеріальний стан обвинуваченого… у цьому зв’язку неспроможність національних судів оцінити змогу заявника сплатити необхідну суму була однією з причин, чому суд визнав порушення у рішенні у справі «Тошев проти Болгарії» (№ 56308/00, §§ 68 і наступні. , 10 серпня 2006 р.).

83. Суд усвідомлює той факт, що сума застави була високою, і готовий визнати, що вона перевищувала власну платоспроможність заявника. Однак із вищевикладеного стає очевидним, що при встановленні суми національні суди прагнули взяти до уваги, окрім особистої ситуації заявника, серйозність злочину, у якому його звинувачували, а також його «професійне оточення», обставини, які, на думку суддів? судів, надали справі «виняткового» характеру. Таким чином, Суд повинен з’ясувати, чи такий підхід був сумісний із пунктом 3 статті 5.

Читайте також: "КПК проти Антикорупційної палати ВАКС (частина 5)"

84. У зв’язку з цим Суд зазначає, що, починаючи з рішення у справі Ноймайстера (цитованого вище), він постійно постановляв, що «стосунки [обвинуваченого] з особами, які мають надати безпеку», є одним із критеріїв, який слід використовувати при оцінці розміру застави (див. пункт 78 вище).

87. … Таким чином, не можна виключати, що в ситуації, подібній до цієї у цій справі, професійне середовище, яке формує умови для відповідної діяльності, слід брати до уваги при визначенні розміру застави, щоб забезпечити, щоб захід зберігав свою ефективність.

90. У цій справі встановлено, що застава була сплачена компанією, яка застрахувала власника судна, капітаном якого був заявник… сам факт того, що оплата була здійснена страховиком судновласника, підтверджує, що іспанські суди, коли вони, посилаючись на «професійне середовище» заявника, були праві? правильні, коли встановили – імпліцитно – що між заявником та особами, які мали надати безпеку, існували стосунки.

91. …І в той час як заявник і представник третьої сторони, що вступили в справу, наголошували, що судновласник і страховик не були пов’язані будь-якими зобов’язаннями щодо застави, чи то в силу звичаїв і практики, чи за договором, заявник визнав, що правило 9.28 Конвенції «Лондонські правила P&I» слугували юридичною підставою для виплати. У будь-якому випадку Суд зазначає, що справді страхувальники роботодавця заявника, тобто лондонська асоціація взаємного страхування власників пароплавів, сплатили забезпечення.

92. За цих обставин суд вважає, що національні суди, визначаючи розмір застави, достатньою мірою врахували особисту ситуацію заявника, зокрема його статус як працівника судновласника, його професійні стосунки з особами, які були, щоб забезпечити безпеку, його громадянство та місце постійного проживання, а також відсутність у нього зв'язків з Іспанією та його вік. З огляду на особливий контекст справи та катастрофічні екологічні та економічні наслідки розливу нафти, суди мали право брати до уваги серйозність правопорушень, про які йдеться, та суму збитків, приписуваних заявникові.

93. Отже, порушення п. 3 ст. 5 Конвенції не було.

Апеляційна палата ВАКС вирвала з контексту рішення п.78. 

Ай молодці!!! 

Шановні колеги лише забули зазначити про певні деталі, притаманні цій справі. А саме:

  • заявник не мав жодних зв’язків з Іспанією та був громадянином іншої країни;

  • катастрофічні екологічні та економічні наслідки розливу нафти;

  • особиста ситуація заявника, зокрема його статус як працівника судновласника. страхувальники роботодавця заявника, тобто лондонська асоціація взаємного страхування власників пароплавів, сплатили забезпечення;

  • «стосунки [обвинуваченого] з особами, які мають надати безпеку», є одним із критеріїв, який слід використовувати при оцінці розміру застави.

Тобто у даному випадку ЄСПЛ погодився з пропорційністю застави у 3 000 000 євро, оскільки заявник був працівником судновласника, за якого страховик мав сплатити заставу. ЄСПЛ зазначає, що справді страхувальники роботодавця заявника, тобто лондонська асоціація взаємного страхування власників пароплавів, сплатили забезпечення. Тобто національні суди достатньою мірою врахували особисту ситуацію заявника, зокрема його статус як працівника судновласника, його професійні стосунки з особами, які були, щоб забезпечити безпеку.

Так про що це рішення:

  1. Гарантія, передбачена пунктом 3 статті 5 конвенції, покликана забезпечити не відшкодування збитків, а, зокрема, явку обвинуваченого на слухання;
  2. Органи влади повинні бути настільки ж уважними при призначенні відповідної застави, як і при вирішенні питання про те, чи є необхідним продовження тримання обвинуваченого під вартою;
  3. Неспроможність національних судів оцінити можливість заявника сплатити необхідну суму була однією з причин, чому суд визнав порушення у рішенні у справі «Тошев проти Болгарії» (№ 56308/00, §§ 68 і наступні , 10 серпня 2006 р.);
  4. Професійне середовище, яке формує умови для відповідної діяльності, слід брати до уваги при визначенні розміру застави, щоб забезпечити, щоб захід зберігав свою ефективність.

Тобто саме ці чотири висновки є узагальнюючими у цій справі ЄСПЛ. 

А вирваний з контексту п. 78 рішення ЄСПЛ – це лише вирваний з контексту пункт. Адже у цій справі саме особиста ситуація заявника, а саме наявність страховика та його обов’язок сплатити заставу, була вирішальним чинником.

Але шановні колеги забувають про всі додаткові обставини, про чотири узагальнюючі висновки з цієї справи та вважають, що якщо стосовно якоїсь конкретної особи було прийнято певне рішення, то це дає змогу без розбору його ж прийняти і до будь-якої іншої особи. Чим і спотворюють рішення ЄСПЛ «Мангурас проти Іспанії».

0
0

Додати коментар

Відмінити Опублікувати