Сьогодні в рубриці «Ілійков проти Апеляційної палати ВАКС» ми торкнемося питання роз’яснення судових рішень. Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини.
Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! Читайте також: «Ілійков проти Апеляційної палати ВАКС (частина 1)» Спірна цитата з ухвали: «Слідчим суддею також встановлено відсутність стійких соціальних зав’язків Особа_1 за місцем проживання у м. Києві, оскільки троє неповнолітніх дітей Особа_1 проживають за межами України, а його дружина на момент розгляду клопотання теж виїжджала з України. Колегія суддів вважає обґрунтованим такий висновок слідчого судді та відхиляє доводи захисту про наявність у Особа_1 стійких соціальних зав’язків за місцем проживання у зв’язку з поверненням його дружини на територію України». Читайте також: «Летельє проти апеляційної палати ВАКС (частина 2)» Аналіз: текст ухвали, написаний навіть гарною українською мовою, інколи є незрозумілим для сторони кримінального провадження. І ось яскравий приклад такого нерозуміння. Зараз саме час звернутися за роз’ясненням судового рішення. Але найчастіше суди відмовляють у роз’яснені мотивувальної частини рішення, посилаючись на спірну судову практику. Ми вирішили боротися з практикою таких відмов. Читайте також: «ЦКУ проти апеляційної палати ВАКС (частина 3)» Згідно з ч. 1 ст. 380 КПК України «якщо судове рішення є незрозумілим, суд, який його ухвалив, за заявою учасника судового провадження чи органу виконання судового рішення, приватного виконавця ухвалою роз’яснює своє рішення, не змінюючи при цьому його зміст». Читайте також: «Рunzelt проти Апеляційної палати ВАКС (частина 4)» На сьогодні суди, розглядаючи кримінальні справи, помилково застосовують висновок з постанови Великої Палати Верховного Суду від 08 серпня 2019 року у справі 202/4467/14-к, де зазначено: «роз`яснення судового рішення має значення не саме по собі, а в контексті його правильного виконання з урахуванням змісту рішення і волі суду, який його ухвалив. Метою роз`яснення судового рішення є його удосконалення для правильного розуміння учасниками судового провадження, органом виконання судового рішення. Роз`яснення судового рішення спрямоване на усунення незрозумілості, що ускладнює його реалізацію. Суть роз`яснення судового рішення полягає не в роз`ясненні мотивів, які покладені в основу рішення, а в роз`ясненні рішення з метою наступного його виконання». Читайте також: «КПК проти Антикорупційної палати ВАКС (частина 5)» Постановляючи ухвалу від 08 серпня 2019 року, Велика Палата зазначила, що рішення суду може бути роз'яснено у разі, якщо без такого роз`яснення його важко виконати, оскільки існує значна ймовірність неправильного його виконання внаслідок неясності резолютивної частини рішення (такий висновок зроблений в ухвалі Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України від 13 липня 2016 року у провадженні № 21-452іп16, справа № 826/16796/14, про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, стягнення коштів). Читайте також: «Мангурас проти Апеляційної палати ВАКС (частина 6)» Однак правова позиція, на яку посилається Велика Палата, не є релевантною у випадку, що є предметом розгляду, адже захист просить роз’яснити ухвалу Апеляційної палати ВАКС у межах кримінального провадження. А Велика Палата у згаданій постанові керувалась нормами КАСУ, а не нормами КПК України. Також необхідно враховувати, що право особи на доступ до правосуддя гарантовано ст. 55 Основного Закону, положення якого є нормами прямої дії. Відповідно до ст. 124 Конституції України правосуддя здійснюється виключно судами, юрисдикція яких поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі. Судам підвідомчі всі спори про захист прав і свобод громадян. Суд не вправі відмовити особі в прийнятті позовної заяви чи скарги лише з тієї підстави, що її вимоги можуть бути розглянуті в передбаченому законом досудовому порядку. Згідно з ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. До того ж ЄСПЛ у своїх рішеннях зазначає, що право на справедливий судовий розгляд (ст. 6 Конвенції), одним з аспектів якого є право доступу до суду (див. Golder v. the United Kingdom, рішення від 21 лютого 1975 року, параграф 36; Перетяка та Шереметьєв проти України, рішення від 20 червня 2011 року, параграф 33), не є абсолютним; воно може бути обмеженим, особливо щодо умов прийнятності скарги. А втім, право доступу до суду не може бути обмежено таким чином або у такій мірі, що буде порушена сама його сутність. Ці обмеження повинні мати законну мету та бути пропорційними між використаними засобами та досягнутими цілями (див. the Guerin v. France, рішення від 29 липня 1998 року, параграф 37). Роз`яснення рішення - це викладення рішення у більш ясній і зрозумілій формі. Гарантією доступу до правосуддя, в тому числі, є і реальна можливість зрозуміти судове рішення і за необхідності отримати його роз`яснення від суду, який постановив таке судове рішення. Читайте також: «Ризики проти Апеляційної палати ВАКС (частина 7)» Кримінальний процесуальний закон не містить жодних критеріїв, за якими право на звернення до суду щодо роз`яснення судового рішення може бути обмежено. Навпаки, положення ст.ст. 380, 441 КПК чітко визначають право особи на звернення до суду із заявою про роз`яснення будь-якого судового рішення, постановленого цим судом, і врегульовують порядок розгляду такої заяви шляхом проведення судового засідання із повідомленням учасників судового провадження. Відтак рішення суду (ухвали, постанови тощо) у кримінальних провадженнях за необхідності мають бути роз’яснені судом щодо змісту як резолютивної, так і мотивувальної частин. В ухвалі Апеляційної палати ВАКС від 17 листопада 2022 року у справі 991/4761/22 колегія суддів на сторінці 15 зазначила: «Слідчим суддею також встановлено відсутність стійких соціальних зав’язків Особа_1 за місцем проживання у м. Києві, оскільки троє неповнолітніх дітей Особа_1 проживають за межами України, а його дружина на момент розгляду клопотання теж виїжджала з України. Колегія суддів вважає обґрунтованим такий висновок слідчого судді та відхиляє доводи захисту про наявність у Особа_1 стійких соціальних зав’язків за місцем проживання у зв’язку з поверненням його дружини на територію України». У той же час, слідча суддя, на ухвалу від 31 жовтня 2022 року у справі 991/4761/22 якої була подана апеляційна скарга, в оскаржуваній ухвалі на сторінці 20, 21 зазначала наступне: «Разом з цим, дружина та троє неповнолітніх дітей Особа_1 19.02.2022 виїхали з України, де перебувають і наразі, що свідчить про відсутність стійких соціальних зав’язків підозрюваного із місцем проживання у м. Києві та відсутність будь-яких обмежень у перетині державного кордону у період воєнного стану». Щодо ухвали Апеляційної палати ВАКС від 17 листопада 2022 року у справі 991/4761/22 потребує роз’яснення наступне: під час розгляду справи у слідчого судді захист надавав документи на підтвердження перебування дружини особи_1 на території України, та зауважував, що сторона обвинувачення не надала доказів відсутності дружини особи_1 на території України. Але слідча суддя проігнорувала згадане підтвердження та брак доказів відсутності дружини особи_1 на території України та зазначила про її відсутність на території України з 19.02.22. Оскаржуючи ухвалу слідчого судді, захист звернувся до колегії суддів Апеляційної палати ВАКС з проханням встановити особу дружини особа_1, яка була присутня під час засідання як вільний слухач, та судом її особа була встановлена. Жодних нових доказів або пояснень щодо відсутності дружини особи_1 протягом засідання стороною обвинувачення не надавалось. У ч.1 ст. 26 КПК «України» зазначено: «Сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом», та у ч.3 ст. 26 КПК України: «Слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом». У ч. 4 ст. 17 КПК України зазначено: «Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на користь такої особи». У ч.1 ст. 22 КПК України зазначено: «Кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом», а у ч.2 ст. 22 КПК України: «Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом». У ч.1 ст. 8 КПК України зазначено: «Кримінальне провадження здійснюється з додержанням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави». Отже потребує роз’яснення теза з ухвали «у зв’язку з поверненням його дружини на територію України» та теза з ухвали «його дружина на момент розгляду клопотання теж виїжджала з України». Громадяни України перебувають на території України, користуючись правом відвідування країн за кордоном та навіть перебування за кордоном на постійному місці проживання. У матеріалах справи відсутні відомості, що дружина особи_1 перебувала на постійному місці проживання за кордоном. Тому у даному випадку незрозумілим є термін «поверненням його дружини на територію України». У матеріалах справи відсутні відомості, коли саме після 19.02.22 дружина особи_1 повернулась на територію України та про її наступні виїзди за кордон. Чи ототожнюється в ухвалі Апеляційної палати ВАКС термін «поверненням його дружини на територію України» та термін «перебування дружини на території України»? Також незрозуміла та потребує роз’яснення теза, що «його дружина на момент розгляду клопотання теж виїжджала з України», особливо з огляду на те, що захист неодноразово зустрічався з дружиною особи_1 у межах часу розгляду справи у слідчого судді. Колегія суддів встановила факт відсутності дружини особи_1 в Україні під час розгляду справи слідчим суддею, зважаючи на докази у матеріалах справи? Щодо ухвали Апеляційної палати ВАКС від 17 листопада 2022 року у справі 991/4761/22 потребує роз’яснення наступне. Згідно з ст. 2 КПК України: «Завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і, щоб до кожного учасника кримінального провадження, була застосована належна правова процедура». З огляду на ст. 2 КПК України захист намагається довести стійкі соціальні зв’язки підозрюваного із місцем проживання у м. Києві з урахуванням проживання дружини підозрюваного за місцем проживання у м. Києві. Визначення дружини особи_1 як такої, що «повернулася на територію України» замість «перебуває на території України», незрозуміле та робить завдання кримінального провадження неможливим. Звісно, про всі новини та наші успіхи в питанні роз’яснення судового рішення, будемо повідомляли.
05 грудня 2022, 10:43