Прийнятий Верховною Радою Закон України «Про судоустрій і статус суддів» від 7 липня 2010 року, що став першим етапом у реформуванні українського судочинства, закріпив статус Вищої кваліфікаційної комісії суддів України як постійно діючого органу в системі судоустрою України. До цього часу Комісія діяла на громадських засадах. Визначений правовий статус Комісії створив умови для забезпечення стабільного, своєчасного та якісного наповнення судів професійними кадрами, ефективного й об’єктивного розгляду питань про дисциплінарну відповідальність суддів.
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
Відповідно до Закону ВККСУ було наділено повноваженнями добору суддів, спеціальної підготовки суддів та дисциплінарного провадження щодо них. Організацію спеціальної підготовки кандидатів на посаду судді, підготовку суддів, підвищення їхньої кваліфікації, проведення науково-дослідної роботи тощо покладено на Національну школу суддів, що була утворена при ВККСУ. Інформацією про діяльність Комісії, здобутки, напрацювання та існуючі проблеми з читачами «Юридичної газети» поділився Голова ВККС Ігор Самсін.
Ігорю Леоновичу, чим, на Вашу думку, можна пояснити недовіру та невдоволеність українців діяльністю судової системи України, що спостерігалася до судової реформи?
Загальновідомим є той факт, що Україні судова система фактично дісталася в спадок від Радянського Союзу, і звісно ж, невдоволеність діяльністю суду пояснювалася насамперед тим, що, по суті, він був породжений адміністративно-командною системою.
Самі основи правосуддя вже не відповідали потребам суспільства, до того ж відбувалися системні зміни й у державі в цілому, мало місце затяжне недофінансування судової системи, що, у свою чергу, не могло не відобразитися на якості діяльності судів, і відповідно люди втратили довіру до суду. Тому метою судової реформи на сучасному історичному етапі стало створення незалежної судової влади, здатної надійно захищати передусім права людини і громадянського суспільства.