На сьогодні відбувається зростання рівня кіберзлочинності. Оскільки розслідування відповідних злочинів має йти в ногу з розвитком технологій, для цього необхідна належна нормативно-правова база.
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
З метою отримання відповідей на нагальні питання щодо кіберзлочинності «Юридична газета» звернулася до заступника начальника Управління боротьби з кіберзлочинністю МВС Леоніда Тимченка.
Прокоментуйте, будь ласка, особливості такого явища, як кіберзлочинність. Які діяння, передбачені Кримінальним кодексом України, підпадають під цей вид злочинів?
Насамперед зазначимо, що категорія «кіберзлочинність» на сьогодні у нашій країні має більше доктринальний, ніж нормативно-правовий характер. На це, зокрема, вказує позиція Головного науково-експертного управління Апарату Верховної Ради України, викладена у висновку від 01.11.2012 р. на проект закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення кібернетичної безпеки України» (реєстр. № 11125 від 31.09.2012).
Для розкриття сутності зазначеного терміну в юридичній площині варто звернутися до відповідних міжнародно-правових стандартів, а саме до ратифікованої Законом України від 07.09.2005 № 2824-IV Конвенції про кіберзлочинність. У положеннях останньої кіберзлочинність описується через наведення чотирьох груп суспільно небезпечних діянь, в їх числі (1) правопорушення проти конфіденційності, цілісності та доступності комп’ютерних даних і систем; (2) правопорушення, пов’язані з комп’ютерами; (3) правопорушення, пов’язані зі змістом; (4) правопорушення, пов’язані з порушенням авторських та суміжних прав.