Кожна справа, що потрапляє до Вищого антикорупційного суду, перебуває під постійним і пильним наглядом суспільства. Всі очікують швидкої та безкомпромісної справедливості, але чи можливо це в умовах, коли правосуддя стає об'єктом публічного тиску? Голова ВАКС Віра Михайленко пояснює, чому важливо дотримуватися принципів правосуддя навіть у складних обставинах, розповідає про важливість співпраці з міжнародними партнерами, а також про роль медіа у формуванні громадської думки про суд.
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
Про діяльність Вищого антикорупційного суду
– Які виклики постають перед суддями Вищого антикорупційного суду в умовах високого рівня публічної уваги до кожної справи та поточного стану боротьби з корупцією в Україні?
Вищий антикорупційний суд – це не просто інституція, створена для розгляду складних корупційних справ. Це частина судової системи України, де закон є одним для всіх, а справедливість стає основою суспільного життя. Але шлях до цієї мети нелегкий, і виклики, які стоять перед суддями ВАКС, є не лише професійними, а й глибоко людськими.
Сьогодні кожна справа, яка потрапляє до суддів ВАКС, перебуває під пильною увагою суспільства. Люди очікують справедливості, швидких і рішучих дій. Але ми повинні пам’ятати: правосуддя – це не про поспіх. Це про зваженість, неупередженість і виняткову відданість праву. І справжній виклик – пояснити це людям.
Суспільство вимагає прозорості – і це правильно. Публічність накладає величезний тягар відповідальності. Судді ухвалюють рішення, які часто змінюють долі людей, знаючи, що кожне їхнє слово буде проаналізоване, кожен крок – оцінений. Іноді громадськість робить висновки за суддю, не очікуючи рішення і не аналізуючи ухвалене рішення з професійної точки зору. Категоричність і звичка звинувачувати є, на жаль, основними наративами суспільства нашого часу. Фактично це один із синонімів надмірного інтересу – коли в публічність трансформується потреба в справедливому правосудді.
Справи, які розглядає ВАКС, часто мають високу суспільну значущість. Вони пов’язані з мільйонними збитками для держави, високопосадовцями та складними економічними схемами. Отже, одним із найбільших викликів є збереження незалежності. Судді ВАКС працюють у середовищі, де впливові сили нерідко намагаються завадити правосуддю, заблокувати судовий розгляд. Оскільки механізми для впливу на результат судових процесів відсутні, чиниться інформаційний тиск, маніпуляція інформацією, атаки з метою дискредитації суддів і інституції загалом. Звісно, ми поважаємо й конструктивну критику, яка стосується організаційних питань роботи суду, й свободу вираження поглядів. Але замовні інформаційні кампанії, коли суспільно важлива інформація подається в анонімних Telegram-каналах чи від імені «експертів», чия компетентність не підтверджена, – це точно не про критику судової влади і не про свободу вираження поглядів.
Істинна незалежність полягає не лише в юридичних гарантіях. Вона живе в серці кожного судді, у його здатності стояти непохитно перед будь-якими спробами тиску. Це вимагає від суддів не лише ґрунтовних знань, а й стійкості, вміння діяти в умовах тиску та брати на себе відповідальність за непрості рішення. І ми з цим справляємось.
– Чи вважаєте Ви, що ВАКС має значний вплив на політичні або соціальні зміни в країні?
Так, безперечно, опосередковано Вищий антикорупційний суд відіграє суттєву роль у формуванні політичних і соціальних змін в Україні. Його вплив помітний у кількох важливих аспектах.
Насамперед діяльність ВАКС сприяє зростанню довіри громадян до судової системи. Ми працюємо у форматі максимальної прозорості, і кожне наше рішення є сигналом суспільству: закон є однаковим для всіх, незалежно від посади чи статусу. Це критично важливо, адже довіра до правосуддя — фундамент будь-якої правової держави.
По-друге, діяльність ВАКС має вагомий стримувальний вплив на корупційні прояви.
Також важливо відзначити, що наша робота підтримує та зміцнює прогрес у розвитку України, що своєю чергою сприяє подальшій інтеграції до європейської спільноти. Суд активно залучений у процес євроінтеграції, ефективна діяльність ВАКС є однією з умов надання міжнародної допомоги України.
Крім цього, через резонансні справи ВАКС поступово змінює правову і політичну культуру. Ми демонструємо, що принципи верховенства права і рівності перед законом працюють. Суд ухвалює як обвинувальні, так і виправдувальні вироки. Це також індикатор того, що справедливе правосуддя відбувається.
Отже, діяльність ВАКС – це не лише про судочинство. Це про зміни в суспільстві, про формування України, де справжніми цінностями є верховенство права і справедливість.
– Як Ви оцінюєте тенденцію, коли значна частина вироків Вищого антикорупційного суду скасовується Верховним Судом? Чи є це нормою? Як можна покращити цю ситуацію, на Вашу думку?
Скасування вироків Вищого антикорупційного суду Верховним Судом – це складне питання, яке потрібно аналізувати всебічно. Одне можна сказати впевнено: значна частина вироків ВАКС набирає законної сили після проходження апеляційного і касаційного оскарження. Про це говорять статистичні дані. Так, з вересня 2019 року до грудня 2024 року ВАКС ухвалено 232 вироки, з них 25 – виправдувальні, а 207 – обвинувальні. 90 з-поміж обвинувальних є вироками, ухваленими на підставі угод про визнання винуватості.
Упродовж вересня 2019 – листопада 2024 рр. на розгляд до Верховного Суду направлено 67 кримінальних проваджень, в яких ВАКС або АП ВАКС ухвалено вироки, 14 із цих справ ще перебувають на розгляді касаційного суду.
За результатами касаційного перегляду Верховний Суд скасував 6 вироків, з яких 4 були ухвалені ВАКС як судом першої інстанції, 2 – вироки АП ВАКС. Загальний показник скасованих вироків складає 2,6% з-поміж ухвалених судом вироків.
Аналіз змісту скасованих вироків засвідчує, що 5 із 6 зазначених вироків (4 вироки ВАКС та 1 вирок АП ВАКС) скасовані Верховним Судом із закриттям кримінальних проваджень. Зокрема:
- 2 кримінальні провадження закрито у зв`язку з декриміналізацією діяння (стаття 366-1 КК України),
- 2 кримінальні провадження закрито через закінчення строку досудового розслідування, визначеного статтею 219 КПК України, після повідомлення особі про підозру (обвинувальні акти у кримінальному провадженні було направлено прокурором до суду поза межами строку досудового розслідування), умовою для закриття є неналежність інкримінованих кримінальних правопорушень до категорій тяжких чи особливо тяжких злочинів проти життя та здоров`я особи (це були справи за статтями 368 та 369-2 КК України),
- 1 кримінальне провадження було закрито у зв`язку зі встановленою Верховним Судом відсутністю складу злочину в діях обвинуваченої особи (стаття 364 КК України).
Я допускаю, що вироки можуть бути скасовані через розбіжності у правозастосуванні між ВАКС і Верховним Судом. Це природний етап становлення судової практики, особливо в новій сфері, як-от антикорупційне правосуддя.
Антикорупційні справи, які розглядає ВАКС, часто є технічно складними, зокрема через обсяги доказової інформації, кількість учасників, блокування судових розглядів, недосконалість законодавства тощо. Верховний Суд має функцію формування усталеної судової практики. У процесі аналізу окремих вироків він може знаходити моменти, які потребують виправлення, уточнення чи тлумачення з огляду на актуальні умови правового регулювання.
На етапі становлення нової інституції певна кількість скасованих вироків може вважатися нормальною практикою. ВАКС є відносно новим органом, який працює у складній сфері, а формування судової практики є тривалим процесом.
Звісно, за кожним обвинувальним чи виправдувальним вироком (зокрема, скасованим) стоять долі людей, тому було б ідеально, якщо кожне ухвалене рішення було єдино правильним. Однак якщо сфокусуватися на долі скасованих вироків, то 3% – це точно не про значну частину.
– Чи є випадки, коли Верховний Суд скасовує вироки через відсутність доказової бази? Яка роль ВАКС у забезпеченні цього аспекту?
Хоча ВАКС не займається збиранням доказів, його функції безпосередньо пов’язані з їх оцінкою та забезпеченням законності всього судового процесу. Слідчі судді ВАКС, ухвалюючи рішення на етапі досудового розслідування (про дозвіл на обшук, арешт майна, тимчасовий доступ до речей і документів, дозвіл на проведення негласних слідчих (розшукових) дій), забезпечують «процесуальну коректність», що впливає на подальше використання доказів у суді.
Під час судового розгляду судді ВАКС ретельно аналізують кожен доказ, наданий стороною обвинувачення, щоб переконатися, що він відповідає вимогам процесуального законодавства. Суд першої інстанції оцінює не лише достатність доказів, а й їхню належність, допустимість і достовірність відповідно до кримінально-процесуального законодавства. Будь-які порушення у цьому аспекті можуть стати підставою для скасування вироку. ВАКС ухвалює обвинувальний вирок лише тоді, коли впевнений у тому, що зібрана доказова база доводить вину обвинуваченого поза розумним сумнівом.
Корупційні злочини часто мають складну структуру: залучення офшорних юрисдикцій, приховані схеми фінансових операцій, використання підставних осіб тощо. Це ускладнює збір доказів на етапі досудового розслідування і, відповідно, їх дослідження, оцінку і аналіз під час судового розгляду.
Якщо перша інстанція безпосередньо «торкається» доказів, то Верховний Суд як суд права має трохи інші завдання. Він перевіряє рішення на відповідність процесуальним і матеріальним нормам, а не здійснює первісну оцінку доказів для тих чи інших висновків. Наразі 1 вирок скасовано через істотне порушення вимог кримінального процесуального закону та неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, у зв`язку з чим вирок скасовано із призначенням нового розгляду у суді.
Загалом ВАКС формує судову практику, яка слугує орієнтиром для органів досудового розслідування. Інші суди також вивчають і застосовують нашу практику. Роль ВАКС полягає в тому, щоб бути не лише арбітром, а й рушійною силою для підвищення якості розслідувань і формування нових стандартів правозастосування.
Конкурс на посади суддів у ВАКС
– Наразі ще триває конкурс на посади суддів у ВАКС. Яких кандидатів Ви б хотіли бачити в складі Вищого антикорупційного суду й чому? Які якості є найбільш важливими для суддів, які будуть працювати з Вами в одній команді?
Для роботи у Вищому антикорупційному суді дуже важливо залучити суддів, які мають не лише високий рівень професійної підготовки, а й певні особисті якості. Адже робота в нашій інституції пов’язана з великим навантаженням, високим рівнем відповідальності та публічної уваги. Кого хотілося б бачити серед суддів ВАКС? Професіоналів із високою юридичною кваліфікацією і одночасно особистостей із міцною ціннісною основою. Кандидати мають демонструвати глибокі знання у сфері права і процесу, а також здатність працювати зі складними справами. Суддя ВАКС повинен бути взірцем доброчесності. Це означає не лише дотримання закону, а й непохитну стійкість перед зовнішнім тиском, зокрема суспільним. Ми працюємо в умовах, коли будь-яке рішення суду ретельно аналізується і часто піддається публічній критиці. Тому важливо, щоб суддя вмів відстоювати свою позицію, спираючись виключно на право і принципи правосуддя. Кандидати повинні бути готові працювати в умовах стресу, не втрачаючи об’єктивності та концентрації.
Попри те, що кожен суддя ухвалює рішення незалежно, робота у ВАКС вимагає постійної взаємодії з колегами. Це особливо актуально під час колегіального розгляду справ. Важливо, щоб кандидати розуміли цінність командної роботи й вміли конструктивно співпрацювати.
Справи, які розглядає ВАКС, часто стосуються топпосадовців, великих фінансових ресурсів і складних корупційних схем. Судді працюють під пильною увагою ЗМІ, громадянського суспільства й міжнародних партнерів. У такому середовищі саме поєднання професіоналізму, доброчесності, стійкості й готовності до змін є запорукою успішної роботи суду.
Наша команда – це люди, об’єднані спільними цінностями: верховенство права, справедливість і непохитна віра в те, що ми робимо. Нові судді мають стати частиною цієї культури, щоб ми разом могли досягти ще більшого успіху.
– Чи варто, на Вашу думку, збільшити кількість суддів із досвідом роботи в антикорупційних та правоохоронних органах? Як оцінюєте важливість змішаного складу – суддів, адвокатів і науковців – для забезпечення високої професійності?
Я вважаю, що в роботі Вищого антикорупційного суду надзвичайно важливий баланс між різними професійним досвідом суддів, представників адвокатури, академічного середовища. Різноманітність у формуванні суддівського корпусу у Вищому антикорупційному суді є оптимальною моделлю. Так, «кар’єрні» судді мають неоціненний досвід у здійсненні правосуддя, а судді, які раніше працювали в адвокатурі, мають не менш цінний досвід захисту прав людини, що дозволяє забезпечити баланс між позиціями обвинувачення та захисту. Водночас науковці привносять стратегічне мислення, системний аналіз та інноваційний підхід до застосування права.
ВАКС розглядає справи, які часто виходять за межі класичних кримінальних процесів, охоплюючи фінансові махінації, корпоративні злочини чи міжнародні корупційні схеми. Змішаний склад суддів забезпечує необхідний спектр експертизи і сприяє більш об’єктивному й збалансованому підходу до розв’язання справ.
Досвід роботи та зміни в законодавстві
– Що складніше: бути слідчим суддею ВАКС чи суддею по суті?
Кожна з цих ролей у Вищому антикорупційному суді є важливою і має свої унікальні виклики. Слідчий суддя виконує ключову роль на етапі розслідування, тоді як суддя по суті приймає остаточне рішення, яке стає фінальною крапкою в справі. Проте їх не варто порівнювати за принципом «складніше чи легше», оскільки ці функції виконують різні завдання в системі правосуддя, і кожна з них має свою специфіку.
Слідчий суддя забезпечує дотримання прав учасників кримінального провадження. Це відповідальна робота, яка передбачає кілька складних аспектів: швидкість прийняття рішень, обмеженість доступної інформації, забезпечення балансу між інтересами сторони обвинувачення, яка потребує оперативних дій для розслідування, і захистом прав підозрюваних і інших осіб. Своєю чергою суддя, який розглядає справи по суті, працює на етапі, коли всі зібрані докази вже представлені сторонами. Однак ця роль також має свої особливості: аналіз великого обсягу доказів, складність справ, ухвалення остаточного рішення, високий рівень публічної уваги, колегіальність у прийнятті рішень.
До цього необхідно додати, що лише слідчі судді першої каденції, які розпочали свої повноваження з початком процесуальної діяльності суду, не розглядали одночасно судові справи по суті. Наразі судді, які обираються слідчими суддями, поєднують судовий контроль із розглядом по суті справ, отриманих раніше.
– Яка ваша думка щодо ідеї скасування строків притягнення до кримінальної відповідальності за корупційні злочини?
Скасування строків давності для корупційних злочинів – це ідея, яка має як свої переваги, так і ризики. У теорії такий крок може сприяти невідворотності покарання за корупційні дії, але його реалізація потребує ретельного аналізу й балансу між принципами верховенства права, справедливості та прав людини. Якщо говорити про гіпотетичні переваги, то скасування строків давності дозволило б притягнути до відповідальності винних, навіть якщо їхні злочини були вчинені давно і вони вживали заходи для ухилення від досудового розслідування і суду. Стороні захисту не було б сенсу вигадувати різні способи для блокування судових процесів. Такий крок може стати сигналом про принципову нетерпимість до вчинення корупційних кримінальних правопорушень. Він підкреслить, що уникнення покарання за такі дії з часом є неможливим.
З іншого боку одним із ключових принципів кримінального права є те, що особа повинна знати, впродовж якого періоду вона може бути притягнута до відповідальності. Скасування строків давності може створити правову невизначеність, що суперечить фундаментальним засадам справедливості. Ба більше, через тривалий час після вчинення злочину докази можуть втратити свою достовірність або бути знищеними. Крім цього, корупційні справи можуть бути використані як інструмент політичного тиску навіть через тривалий строк, а скасування строків давності підвищує ризик маніпуляцій. І нарешті, строки давності виконують функцію стабілізації правових відносин. Вони стимулюють швидке розслідування злочинів і дозволяють суспільству й особі «рухатися далі». Їхнє скасування може порушити цей баланс.
Тому, на мою думку, не потрібно говорити про абсолютне скасування строків давності. Можна опрацювати якісь альтернативні моделі, наприклад, визначення їх до моменту направлення до суду обвинувального акту.
– Чи позитивно вплинули на роботу ВАКС зміни до законодавства щодо можливості одноособового розгляду справ? Чи розвантажило це суддів? Чи є ризик негативних наслідків для якості розгляду справ?
Однозначно. Завдяки змінам до законодавства судді отримали можливість розглядати окремі справи одноособово, без участі колег із колегії. Це особливо актуально для справ, які не мають високої суспільної складності або значного резонансу. Такий підхід сприяє швидшому розгляду справ і зниженню навантаження на суддівський корпус. Одноособовий розгляд дозволяє уникнути затримок, пов’язаних із координацією між членами колегії, особливо з огляду на високу кількість справ, які перебувають у провадженні. Це також підвищує ефективність судового процесу, особливо у випадках менш масштабних правопорушень, які не потребують колегіального підходу. Менша кількість суддів, залучених до розгляду справи, дозволяє суду раціонально розподіляти часові і організаційні ресурси.
Наразі ми продовжуємо артикулювати поширення концепції одноособового розгляду також у цивільних і адміністративних справах.
Резонансні справи та міжнародний досвід
– Які з найважливіших резонансних справ, які були розглянуті у ВАКС, мали найбільший вплив на репутацію суду? Як Ви бачите роль таких справ у формуванні довіри до судової системи в Україні?
У нас практично всі справи резонансні, в багатьох із них вироки вже набрали законної сили, а засудженими є люди з відомими прізвищами і посадами. Не маю сумнівів щодо того, що кожен вирок (як обвинувальний, так і виправдувальний) підсилює нашу репутацію і як суддя докладаю усіх зусиль, щоб так тривало і надалі. Практики ВАКС використовують студенти-правники, трансляції наших засідань часто є прикладом ведення справи, і ця відкритість – один із базових принципів формування довіри. Довіра до суду – це не про окремий вирок окремого судді, це комплекс дій безпосередньо у системі. ВАКС своєю роботою підтверджує і власну професійність, і роботу на результат, і внесок у формування такої довіри.
– Як Ви оцінюєте роль міжнародного досвіду в розслідуванні корупційних справ? Чи є у ВАКС співпраця з міжнародними антикорупційними організаціями, і в якій формі вона здійснюється?
Суд не займається розслідуваннями та не бере в них участь. Ми співпрацюємо з міжнародними організаціями, однак ця співпраця стосується виключно обміну досвідом з антикорупційного правосуддя. Судді та працівники апарату також беруть участь у публічних заходах, що дотичні до питань здійснення правосуддя, коментують актуальні теми, проходять навчання та підвищення кваліфікації і слідкують за світовими тенденціями антикорупційної боротьби.
Міжнародний досвід є надзвичайно важливим для Вищого антикорупційного суду. Корупція, як і багато інших видів злочинів, не має кордонів, тому боротьба з нею вимагає глобального підходу, обміну знаннями та використання найкращих практик. Міжнародні практики часто є результатом багаторічного досвіду розслідування і судового розгляду складних злочинів. Для суддів і працівників ВАКС такі знання допомагають аналізувати складні фінансові документи, досліджувати і оцінювати схеми відмивання грошей, працювати з доказами, отриманими через міжнародну співпрацю тощо. Своєю чергою міжнародні партнери надають методології роботи з доказами, цифровими даними та використанням технологій, які знижують ризик маніпуляцій.
Потрібно додати, що не лише ми потребуємо міжнародного досвіду. Представники інших країн, прибуваючи в Україну, також просять розказати про створення і функціонування спеціалізованого суду, цікавляться оперативними процесами здійснення правосуддя.
Рівень довіри та комунікація зі ЗМІ
– Як Ви оцінюєте рівень довіри громадян до Вищого антикорупційного суду? Чи є, на Вашу думку, достатня прозорість у роботі суду? І, як Ви вважаєте, чи має медіа важливий вплив на цей процес?
Рівень довіри громадян до Вищого антикорупційного суду є значним індикатором прогресу та зміцнення верховенства права в Україні. На момент створення ВАКС суспільство покладало великі надії на цю інституцію, і довіра до неї залишається достатньо високою. Мені видається, що довіра до будь-якого суду залежить від кількох факторів:
1. Кількість та якість вироків. Суд має безперервно здійснювати правосуддя, однак цього недостатньо для сприйняття того, що суд працює. Тому судові розгляди не повинні надмірно затягуватися і мають завершуватися ухваленням передбачених законом рішень. Бо саме факт завершення справи сприймається як результат.
2. Прозорість процесу. Якщо суд демонструє відкритість у роботі, пояснює свої рішення та забезпечує доступ до інформації, це зміцнює довіру громадян.
3. Здатність протистояти тиску. Незалежність суддів і відсутність політичного або суспільного впливу критично важливі для репутації суду. Водночас незалежність має бути абсолютною – і від органів державної влади, і від запитів суспільства.
Що стосується прозорості, то вона, без перебільшення, є однією з найсильніших сторін ВАКС. Суд регулярно проводить публічні засідання, забезпечує доступ до інформації про свою діяльність та відкрито комунікує зі ЗМІ. Проте виклики залишаються. Так, технічна складність корупційних справ може робити судові процеси менш зрозумілими для громадян і спричинити тривалість судового розгляду. Пояснення рішень і процесів у простій та доступній формі є важливим елементом прозорості.
Роль медіа (якщо ми, дійсно, говоримо про медіа, а не про «медійних експертів») у формуванні суспільної думки про ВАКС є важливою. Медіа допомагають донести до громадськості інформацію про діяльність суду, пояснювати складні рішення та висвітлювати важливі судові процеси. Однак у деяких випадках медіа можуть маніпулювати інформацією або політизувати справи, створюючи негативний образ суду, а спроби дискредитації ВАКС через медіа можуть підірвати довіру до об’єктивних рішень суду і суддів.
Загалом ми сприймаємо медіа як важливих партнерів у забезпеченні транспарентності, будуємо виважену та професійну взаємодію з ними. Тільки спільними зусиллями суд, суспільство та медіа можуть створити простір, в якому цінності правосуддя перестануть бути об’єктом маніпуляцій і популізму, а будуть сприйматися як норма і поважатися.
– Чи вважаєте Ви, що увага медіа до деяких резонансних справ ВАКС може негативно впливати на хід розслідувань і рішень суду?
Справедливість, як писав Аристотель, – це найвища чеснота. Вона вимагає рівноваги: між прозорістю та конфіденційністю, між інформуванням громадськості та збереженням прав усіх сторін. І медіа – це частина цієї рівноваги. Медіа як джерело збалансованої та правдивої інформації дозволяють суспільству бачити хід правосуддя. Їхня увага може бути як прожектором, що освітлює шлях до справедливості, так і лінзою, що спотворює реальність. Відповідальність за цей баланс лежить не лише на суді, а й на суспільстві та медіа.
Резонансні справи Вищого антикорупційного суду – це своєрідний лакмусовий папір для суспільства, адже вони демонструють готовність поважати правосуддя, незалежно від імен, посад і запитів на справедливість у той чи інший момент розвитку суспільства Медіа в цьому процесі виконують роль дзеркала, яке відображає найважливіші події та формує суспільну думку. Але чи завжди це дзеркало об’єктивне? І чи може увага преси, яка висвітлює кожен крок суду, стати фактором тиску чи навіть ризику? Увага медіа до резонансних справ іноді стає надмірною, перетворюючи юридичний процес на публічний спектакль.
Розумна увага – коли суспільство цікавиться резонансною справою – це очікувано і абсолютно нормально. Увага, яка переростає фактично в спотворення ухвалених рішень, відірване від об’єктивних (тих, які аналізує під час ухвалення рішення суд) чинників тлумачення рішень, інформаційне переслідування «неправильних» рішень і «необ’єктивних» суддів – це не норма.
В будь-якому випадку увага медіа жодним чином не впливає на розгляд справ у суді, але, звісно, формує його сприйняття суспільством і учасниками судового процесу.
– Як судова система повинна змінитися, щоб стати стійкішою до корупційних спроб маніпуляцій і впливу?
Справжня трансформація системи не зводиться до технічних змін чи додаткових регулювань. Вона вимагає філософського переосмислення ролі суду в суспільстві.
Судова система не може бути лише набором правил чи будівель. Це живий організм, який зростає та змінюється разом із суспільством. Щоб стати стійкою до корупційних маніпуляцій, вона має перерости сама себе: стати символом незламної етики, місцем, де зважуються не лише закони, а й цінності. Тільки тоді суд буде здатний чинити опір не тому, що йому забороняють корупцію, а тому, що вона несумісна з його сутністю. Це виклик не лише для суддів – це виклик для всіх нас. Бо суд – це відображення нашої спільної моралі. І лише там, де суспільство прагне справедливості, суд може бути справжньою її фортецею.
Стійкість судової системи до корупційних спроб і зовнішнього впливу – це не лише питання законодавства чи інституцій, це питання світогляду. Суспільство, яке мріє про справедливість, повинно усвідомити: жодні закони, реформи чи органи не можуть замінити головне – людей, які є носіями ідей, цінностей та рішень. Тому зміни в судовій системі мають бути спрямовані не на оновлення або реформу механізмів, а на перетворення самої природи правосуддя і усвідомлення цієї природи.
Судова система завжди відображає моральний стан суспільства. Там, де корупція вважається нормою, навіть найкращі закони не працюватимуть. Важливе значення в цьому процесі має гуманізація правосуддя: замість механічного застосування норм має бути живий діалог із суспільством, в якому кожне рішення має не лише юридичний, а й моральний резонанс.
Стійкість до корупції – це не про «високі стіни» між судом і зовнішнім світом, це про стійкість самого судді. Як можна побудувати систему, де тиск, підкуп чи маніпуляції стають неможливими? Будь-яка спроба вплинути на рішення суду має бути не просто ризикованою, а марною, адже рішення ґрунтується на чітких принципах і не залежить від зовнішніх обставин.
Справжня стійкість судової системи вимірюється її здатністю діяти поза впливом короткострокових політичних, економічних чи соціальних обставин. Суд має бути як маяк, що висвітлює шлях незалежно від стихій, які вирують навколо. Інституції, які пройшли випробування часом, стають не лише гарантами закону, а й носіями історичної мудрості (сила традицій). Закон змінюється, але принципи справедливості залишаються незмінними (ціннісна основа). Саме вони мають стати основою для суддів, які діють у нових обставинах.
Сучасна судова система має інтегрувати технології, щоб мінімізувати людський фактор у місцях, де це можливо. Це, звісно, не означає автоматизацію правосуддя, це означає створення нових стандартів прозорості. Тобто мова йде про технології як інструменти захисту, використання яких у судових процесах має базуватися на цінностях, які роблять маніпуляцію системою неможливою.
Рішення суду, пов'язані з резонансними справами, повинні залишатися у відкритому доступі як частина колективної пам'яті суспільства, щоб попереджати майбутні спроби впливу (так би мовити, цифрова пам'ять).
Як висновок зазначу, що стійкість судової системи до корупції – це не про технічну досконалість, а про ідеї, які роблять її непохитною. Це про суддів, які діють із позиції честі. Це про суспільство, яке не лише очікує справедливості, а й підтримує її. Тільки тоді судова система стане невразливою до спроб маніпуляцій і тиску, перетворюючись на символ справедливості, вартий довіри кожного громадянина.
– Які тенденції, на Вашу думку, будуть визначати розвиток Вищого антикорупційного суду в найближчому майбутньому?
У майбутньому ВАКС продовжить працювати над удосконаленням своєї структури, процедур і ефективності. Звісно, найближчим часом ми очікуємо розширення суддівського корпусу і апарату. Після цього особливий акцент буде зроблено на спеціалізованому навчанні новопризначених колег-суддів для роботи зі складними економічними злочинами, використання сучасних технологій у здійсненні правосуддя, командній взаємодії. У зв’язку зі збільшенням штату нам необхідно виробити оптимальні способи інтеграції нових колег у наявні процеси, оптимізувати і вдосконалити внутрішні процеси. Ми також активно працюємо над питаннями об’єднання всіх суддів (наявних і новообраних) в єдиному приміщенні, недопущення подальшого розширення предметної юрисдикції Вищого антикорупційного суду. Питання забезпечення безпеки суддів як гарантій незалежності також залишається в фокусі.
У зв’язку зі змінами в законодавстві щодо можливості одноособового розгляду прогнозуємо прискорення розгляду кримінальних проваджень, а зміни в законодавстві щодо розширення штату Національного антикорупційного бюро України і автономії Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, очевидно, призведуть до збільшення кількості справ, що надходять до суду. Також певне пожвавлення спостерігаємо в досягненні компромісів між обвинуваченням і захистом, збільшується кількість обвинувальних актів, направлених до суду з угодами про визнання винуватості.
Майбутнє Вищого антикорупційного суду визначатиме його здатність відповідати на виклики часу, що зумовлює поєднання технологічного прогресу, інтеграції міжнародних стандартів і глибокої прозорості в діяльності. Це інституція, яка має бути не лише судом, а й невід’ємною складовою розвитку України як частини єдиного європейського демократичного простору.