Шановні колеги, продовжуємо інформувати вас про просування судової реформи.
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
Влада направду порадувала темпами підготовки та внесення на розгляд ВР України законопроектів про судову реформу: в першому читанні прийняті за основу і проект Олексія Філатова і проект, який був поданий групою депутатів «Самопомочі». За посиланням нижче можна ознайомитися зцими проектами із пояснювальними записками.
Нагадаю, що у попередній колонці ми поширили текст проекту Стратегії судової реформи, яка була затверджена групою Філатова, для ознайомлення та обговорення. Її також можна знайти за вказаним посиланням.
Аналіз текстів проектів Філатова та «Самопомочі» свідчить, що вони не дуже сильно відрізняються. В останньому акцент у майбутньому судоустрої дещозміщений у бік суддівського самоврядування, у проектів Філатова – у бікпрезидента.«Самопоміч» знову порушує ідею ліквідації господарських судів, яку розкритикувало як бізнес-, так і адвокатське середовище.
Доволі цікавою виявилась роль пана Романа Куйбіди (заступник голови правління ГО «Центр політико-правових реформ») в розробці законопроектів. Зокрема, Роман Куйбіда є членом робочої групи Олексія Філатова. Втім, цього разу він виявився опонентом президентського законопроекту,натомість підтримавши проект «Самопомочі» (і, напевно, активно долучився до його розробки). Інтриги додає те, що п. Куйбіда був членом робочої групи з питань судової реформи за часів Януковича. І він брав участь у розробці проекту судової реформи, яку започаткував панПортнов (включаючи положення щодо ліквідації господарських судів), і яка була восени 2014 р. представлена як реформа Міністерства юстиції. Ця остання була вщент розкритикована більшістю юридичної спільноти.
Отже, напевно, відбувається не боротьба ідей, а перед нами постає Протей – один і той самий проект, який видозмінюється залежно від кон’юнктури.
Проблема прийнятих законопроектів полягає в тому, що юридична спільнота наразі не розцінює їх як комплексну реформу. Висловлюються думки, що поки обидва справляють враження такого собі косметичного ремонту. Зокрема, проект Олексія Філатова не відображає значної кількості ідей, які закладені в стратегію його групи, про яку йшлося вище. Сподіваємось, це тільки початок.
Зокрема, за проектами Вища рада Юстиції й надалі значною мірою залежатиме від політичної влади. На противагу, можна зауважити, що, наприклад, у США суддівські ради, які розглядають дисциплінарні порушення, складаються виключно з суддів.
Не приділено уваги зміні системи охорони судів. Нагадаємо, що зараз «Грифон» повністю підконтрольний МВС. А це означає, що в «потрібних» справах охорона може бути знята.
На розглянуто питання виконання судових рішень. Адже всім правникам очевидно, що ДВС має бути підпорядкованою або підконтрольною судам.
Система декларування доходів та видатків, конфлікту інтересів та дисциплінарної відповідальності не гармонізована із ухваленим антикорупційним законом.
Не запропонований простий та дієвий механізм, який би ефективно боровся із тим, що найбільше турбує суспільство, – з невідповідністю витрат доходам. Така невідповідність має бути автоматичною підставою для звільнення з посади, без необхідності проведення тривалих процедур кримінального провадження.
Система дисциплінарної відповідальності не є системною. Зокрема, має бути чітке розмежування підстав для звільнення та кримінальної відповідальності. Порушення присяги має бути чітко визначено як суттєве порушення кодексу честі (етики судді). Інші порушення, які можуть призводити до відповідальності, також мають систематизуватись кодексом честі за прикладом судоустрою в розвинених країнах.
Не вирішеними залишаються питання «корпоративізму»– незаконнихзмов щодо підтримки рішень між першими інстанціями та апеляціямив колегіях суддів.
Також в реформі практично не приділено уваги процесуальним проблемам: сутяжництву, рейдерству, масовим справам, процесуальним зловживанням, проблемі судових витрат тощо.
Зрештою, наразі взагалі не вбачається посилення ролі адвокатури в системі судоустрою (хоча це закладено в проект Коаліційної угоди). Зокрема, жодної ролі адвокатури в питаннях підвищення суддів не пропонується. Знову наголосимо, що лише адвокатура може бути професійним контролером судової влади від суспільства. ЗМІ та окремі громадські організації не можуть взяти на себе цю роль повноцінно.
Також незрозумілими залишаються гарантії належного фінансування системи.
Втім, є і певні позитивні зрушення.
Зокрема, проект Філатова пропонує ставити кар’єрне зростання судді в залежність від кваліфікаційного класу. Хоча ця ідея не дістала одностайної підтримки, але якщо присвоєння кваліфікаційного класу буде автоматичною процедурою, яка залежатиме від об’єктивних досягнень, то цей інструмент реально обмежуватиме можливість кулуарних домовленостей про підвищення.
Проект «Самопомочі» посилює роль Ради суддів у призначенні членів ВРЮ. Це, зрозуміло, має дещозбільшитиелемент незалежності судової системи.
Так чи інакше, залишається зовсім мало часу для внесення пропозицій до законопроектів, які вже готуються до другого читання. Тому закликаємо наших читачів йти до своїх депутатів, до професійних співтовариств та вносити конструктивні пропозиції.
Також стежте за анонсами процесуального комітету Асоціації правників України (АПУ), один із яких буде присвячений реформі та засідання якого відбуватиметься за участю пана Олексія Філатова.
Далі буде…