У зв’язку з повномасштабним вторгненням російської федерації на територію України немала частина території нашої країни опинилась або поряд із зоною ведення бойових дій, або під окупацією. Не одна тисяча підприємств була знищена, постраждала внаслідок ракетних обстрілів, опинилася під загрозою окупації або вже була окупована. Вже 3 роки рф тероризує міста та цивільне населення України постійними обстрілами, що несуть загрозу життю людей та їх майну. Підприємці постали перед обставинами, які мають неконтрольований характер, виражені в знищені свого бізнесу або в його частковому пошкодженні, втраті товарів, продукції, упущеній матеріальній вигоді. Саме через цю актуальну проблему в Україні наразі створюються нові механізми для фіксації та доведення завданих збитків внаслідок російсько-української війни.
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
Згідно з нормами міжнародного права, право на компенсацію має постраждала сторона. У випадку України джерелом для відшкодування можуть бути конфісковані російські активи.
У цій статті розглянемо, як правильно зафіксувати завдану шкоду, звернутися до відповідних органів та використати можливі способи для отримання компенсації.
Фіксація завданої шкоди
Один з найважливіших кроків — фіксація втрат задля того, щоб у подальшому встановити причинно-наслідковий зв’язок між ворожими діями та пошкодженим або знищеним майном. Фото/відеофіксуйте пошкодження нерухомості, техніки, товарів, транспортних засобів.
Для порушення кримінальної справи необхідно звернутися до поліції із заявою щодо злочину, вчиненому військовими силами агресора. У разі виникнення пожежі, аварії після ворожого обстрілу, необхідно звернутися до Державної служби України з надзвичайних ситуацій, яка складе відповідний акт.
Оцінка завданої шкоди
Через те, що масштаб завданих росією збитків внаслідок бойових дій має не малі розміри, постає проблема в їхньому фіксуванні та оцінці.
Визначення збитків, завданих постраждалим внаслідок військової агресії з боку рф, здійснюється через проведення незалежної оцінки або в результаті судової експертизи чи експертного дослідження.
Постанова КМУ від 20.03.22 р. № 326 встановила Порядок визначення шкоди та збитків, завданих Україні внаслідок збройної агресії Російської Федерації, який містить процедуру визначення розміру збитків та відшкодування збитків внаслідок військових дій.
Оцінка завданої війною шкоди та збитків для бізнесу проводиться для встановлення збитків у кримінальних провадженнях відповідно до законодавства України, визначення обсягів втрат для подання заяв на компенсацію, а також підготовки доказової бази для судових позовів як національного, так і міжнародного рівня. Під час оцінки визначаються розмір реальних збитків, упущена вигода, витрати на відновлення зруйнованого/пошкодженого.
Приблизний список документів, які можуть знадобитись під час оцінки завданої шкоди:
1. Документи, які підтверджують ваше право власності на майно: договір купівлі-продажу; свідоцтво про право власності; договір дарування; витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно; фінансова звітність; інші документи.
2. Документи щодо технічного стану об’єкта: технічний паспорт, технічний паспорт на рухоме майно; звіт про обстеження об’єкта нерухомості або акт обстеження; акт введення основних засобів в експлуатацію; інші документи.
3. Документи щодо витрат на відновлення об’єкта, пошкодженого внаслідок військових дій рф: рахунок-фактура, фіскальний чек або інші документи, що підтверджують витрати на відновлення знищеного / пошкодженого; проектно-кошторисна документація; інші документи.
Приблизний список документів з підтвердженням того, що завдана шкода або руйнація майна була завдана саме збройною агресією російської федерації: дані з Державного реєстру майна, пошкодженого та знищеного внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених військовою агресією російської федерації; протокол огляду місця події, складений органом досудового розслідування; витяг з єдиного реєстру досудових розслідувань; акт про пожежу, складений працівниками ДСНС; акт на виконання робіт з очищення місцевості від вибухонебезпечних предметів розмінування (якщо підприємство знаходилось у зоні бойових дій чи окупації); документи, в яких зафіксовані пошкодження або факт знищення майна, складені уповноваженими на те органами; акти обстеження пошкоджень, складені ТПП Україні, експертами; інші документи.
Український суд
Сьогодні ми фактично маємо два способи відшкодування завданих збитків - за рішенням суду України або за рішенням міжнародних судових органів.
Згідно з ч. 2 ст. 1166 ЦК України шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала, проте варто усвідомлювати, що українському бізнесу була завдана колосальна шкода, яка досі продовжується і є очевидним той факт, що російські громадяни, які вчиняють ці звірства, ніколи не визнають своєї провини і не предстануть перед українським судом.
Подальше питання відшкодування збитків на підставі рішення суду України може бути реалізоване тільки після перемоги. На сьогоднішній день держава разом із союзницькими країнами активно працює над створенням системи репарацій, визначаючи, хто уповноважений ухвалювати такі рішення та за рахунок яких ресурсів все буде відбуватися.
Особа, яка зазнала збитків внаслідок військової агресії росії, може подати позов до господарського суду за місцем заподіяння шкоди, вказавши відповідачем державу «російська федерація». Судова практика свідчить, що в рішеннях господарських судів, наявних у ЄДРСР, така форма зазначення відповідача визнавалася належною без необхідності уточнення конкретних державних органів. Українські суди, розглядаючи позови про відшкодування шкоди, заподіяної діями рф, мають право не застосовувати принцип імунітету щодо цієї країни.
Попри очевидність фактів вторгнення рф на територію України, постійні численні обстріли, руйнування, у судовому процесі все ж необхідно доводити причинно-наслідковий зв’язок між діями рф та понесеними збитками українськими підприємцями для обґрунтування позовних вимог.
Суд розглядає надані докази для визначення розміру фактично завданих збитків та втраченої вигоди. Саме тому потрібно чітко обґрунтовувати суму позовних вимог, спираючись на висновки експертів, які проводять оцінку завданої шкоди відповідно до встановлених стандартів.
Європейський суд
Варто зазначити, що 16 березня 2022 року росію виключили з Ради Європи. Для осіб, які постраждали від російсько-української війни, це означає, що всі порушення, вчинені рф до 16 вересня 2022 року, можуть бути предметом скарги до Європейського суду з прав людини – ст. 58 Конвенції, яка передбачає, що держава припиняє свої зобов’язання за Конвенцією через 6 місяців після виходу зі складу Ради Європи.
Вимоги про відшкодування матеріальних збитків можуть бути порушені як в національних судах, так і в Європейському суді з прав людини, Міжнародному суді справедливості ООН, окремі — в інвестиційних арбітражах, державних судах іноземних країн, деякі — у спеціально створених фондах чи комісіях.
Звернення із заявою до Європейського суду з прав людини як один із механізмів для стягнення збитків з росії дає можливість юридичним особам отримати компенсацію лише в перспективі. Це пояснюється наявністю ризиків, пов’язаних із можливою відмовою росії виконувати рішення ЄСПЛ. Враховуючи концепцію зовнішньої політики росії, основною метою використання зазначеного механізму є не стягнення коштів за завдані збитки, а безпосередньо встановлення факту недотримання положень Європейської конвенції з прав людини на тимчасово окупованих агресором територіях України, що пов’язано із здійсненням росією ефективного контролю над відповідною територією у певний проміжок часу, та порушення прав гарантованих Конвенцією. У тому числі, права на вільне володіння своїм майном.
Орієнтовний порядок дій для осіб, які мають на меті стягнути збитки з рф у ЄСПЛ:
● Збір доказової бази. Заявникам рекомендується надавати максимальну кількість доказів, яка могла б підтвердити порушення їхніх прав, зокрема фото- та відеоматеріали пошкодженого майна, правовстановлюючі документи, свідчення очевидців тощо;
● Оформлення заяви до ЄСПЛ. Формуляр заяви можна знайти на офіційному сайті Суду. Важливо, щоб у заяві чітко виклали обставини порушення лише тих прав, які передбачаються Конвенцією та її протоколами.
● Зазначення держави-відповідача. В заяві потрібно зазначити державу-учасницю Конвенції, проти якої подається скарга.
● Вичерпання національних засобів захисту. За загальним правилом, заявник повинен пройти всі судові інстанції перед зверненням до ЄСПЛ. Подати заяву до Суду слід не пізніше ніж через чотири місяці після остаточного рішення на національному рівні.
Репарації
Рада Європи створила міжнародний Реєстр збитків, спричинених збройною агресією рф проти України, головний офіс якої знаходиться в Гаазі. Основне завдання цього Реєстру — збирати заяви та докази щодо завданих росією збитків, пошкоджень і втрат, що стане основою для документування масштабів та наслідків повномасштабного військового вторгнення росії. У подальшому ці дані будуть спрямовані для запуску системи виплат компенсації постраждалим особам, робота над створенням якої вже триває.
Грантова допомога
Окрім судового захисту та державних програм підтримки, підприємці, що постраждали від війни, можуть отримати фінансову поміч у вигляді грантів від міжнародних організацій. Такі програми допомагають компенсувати збитки та відновити діяльність підприємств.
Раніше вагому частину підтримки постраждалому українському бізнесу надавав USAID, фінансуючи відновлення виробництв, релокацію компаній, виплачуючи як одноразові, так і багаторазові виплати, але в світлі останніх світових подій ця організація припинила свою діяльність, що змусило підприємців шукати додаткові альтернативні шляхи фінансування. Зараз відбувається процес перерозподілу грантових можливостей, і різні міжнародні організації беруть на себе частину фінансування програм USAID, пропонуючи аналогічні програми допомоги.
Висновок
Повномасштабна війна, розпочата російською федерацією, призвела до значних втрат для українського бізнесу, який потребує ефективних механізмів для компенсації збитків. Не дивлячись на складність ситуації, постраждалі підприємці мають можливість відшкодувати завдані збитки, скориставшись як національними, так і міжнародними правовими інструментами.
Фіксація руйнувань, оцінка завданих збитків, звернення до українських та міжнародних судів — це кроки у важкому шляху відновлення справедливості. Також важливим напрямом є доволі перспективна система репарацій, яка передбачає компенсацію за рахунок конфіскованих російських активів.
Окрім юридичних шляхів компенсації, українські підприємці мають таку можливість як отримання підтримки у вигляді грантів від міжнародних фондів та організацій. Попри припинення діяльності USAID, яке допомагало своїм фінансуванням тисячам проєктам по всьому світу, розподіл фінансової допомоги триває через інші програми.
Процес відшкодування завданих збитків є дуже складним і довготривалим, однак наявні правові та фінансові механізми дозволяють бізнесу не опускати руки і продовжувати шукати можливості для відновлення та продовження діяльності власної справи навіть у таких надзвичайних умовах.