Здається, першим днем існування колекторської діяльності став день виникнення заборгованості за першим в історії кредитом. З тих часів колектори перетворилися на найчастіших гостей жахливих снів усіх, хто колись мав відносини з банками.
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
У липні 2021 р. НБУ разом з Опендатабот запустили сервіс, який допомагає українцям захищати свої права перед зухвалістю окремих колекторів. На момент запуску сервісу до НБУ впродовж року встигло надійти понад 3000 письмових та 8000 усних скарг на поведінку колекторів. Більшість з них стосувалася саме неетичного поводження.
Навіть особа, яка жодного разу особисто не зіштовхувалася з колекторами, загалом розуміє, що мається на увазі під неетичністю в цьому випадку. Подекуди у скаргах йдеться про агресивну налаштованість деяких представників колекторської діяльності. Також частими є випадки використання особистих даних третіх осіб та розголошення даних позичальників. Погрози боржникам та їхнім родичам, вимоги сплатити заборгованість замість кума/свата, цілодобові автодозвони та інші принади спілкування з колекторами нарешті мають відійти в минуле.
14.07.2021 р. був введений в дію так званий «антиколекторський закон». Це стало першим кроком на шляху впровадження законодавчого регулювання поведінки колекторських компаній та фінансових установ під час врегулювання простроченої заборгованості за споживчими кредитами. Одночасно із законом стартувала Постанова НБУ, якою затверджується Положення про реєстрацію колекторських компаній.
Тобто з прийняттям таких нормативних актів група активно налаштованих на врегулювання заборгованості осіб вже не зможе називати себе колекторською компанію, навіть для гарного слівця. Тепер все лише в межах закону – після проходження обов’язкової реєстраційної процедури та внесення відомостей в реєстр.
Дійсно, відтепер планується ведення реєстру колекторських компаній. Передбачається, що працюватиме він цілодобово і доступ до нього матиме будь-яка особа. Основною метою впровадження реєстру є перетворення інформації про кожну зареєстровану колекторську компанію на публічно доступну.
Для кредитодавця незайвим буде звернутися до такого реєстру перед тим, як залучати конкретну компанію до врегулювання заборгованості, щоб уникнути співпраці з «нелегалами». Для позичальників реєстр стане в нагоді під час безпосередньої взаємодії з колекторами. Виявивши, що відомості про співрозмовників відсутні в реєстрі, особа може не змушувати себе вести неприємну розмову з неетичними колекторами.
Якщо компанія має намір здійснювати колекторську діяльність, то з впровадженням законодавчого регулювання вона повинна відповідати низці вимог:
- сплатити внесок за включення до реєстру;
- мати прозору структуру власності та бездоганну ділову репутацію працівників і власників;
- дотримуватися правил під час взаємодії з боржниками.
Правила взаємодії з боржниками відтепер є чітко визначеними. Зокрема, колекторам заборонено:
- здійснювати дії, що зазіхають на особисту гідність та інші права боржника;
- вводити боржника, його близьких осіб та представників в оману (щодо розміру та підстав виникнення заборгованості тощо);
- взаємодіяти з боржниками та пов’язаними особами у проміжок часу з 20:00 до 9:00, а також у вихідні, святкові й неробочі дні;
- взаємодіяти з боржниками та пов’язаними особами більше ніж двічі на добу;
- вимагати погашення заборгованості в інший спосіб, ніж передбачено договором про споживчий кредит або законом.
Наведений перелік не містить всіх встановлених законом заборон. Однак вже з цих правил зрозуміло, що здійснення колекторської діяльності переходить на новий рівень.
У тому випадку, якщо легітимні компанії нехтуватимуть правилами гри, до них може бути застосований один із заходів впливу:
- письмове застереження;
- штраф для кредитодавця, нового кредитора та/або колекторської компанії;
- тимчасова заборона діяльності колекторської компанії;
- виключення відомостей про компанію з реєстру;
- тимчасова зупинка або відкликання (анулювання) ліцензії кредитодавця чи нового кредитора.
Після впровадження відповідних вимог врегулювання простроченої заборгованості більше нагадує своєрідні перемовини, процес медіації, аніж «вибиття» коштів. Плюсів від таких змін, звісно, набагато більше, ніж мінусів. Насамперед, є надія на зникнення «чорних» колекторів. Багаторічна практика застосування психічного, а іноді й фізичного насильства до боржників не може існувати у сьогоденні.
Однак чи стане нове законодавство переможним, залежить також від боржників, які мають знати свої права й запобігати їх порушенню всіма наявними засобами, та від НБУ, який повинен оперативно реагувати на повідомлення про діяльність підпільників чи на порушення закону легальними компаніями.