Рік тому було прийнято Закон України «Про лобіювання», який спричинив жваві (й чи не вперше відкриті) дискусії щодо взаємодії з державою в Україні. Під час доопрацювання відповідного законопроєкту до другого читання в Парламенті визнана GR-консультантка Альона Шуліма стала однією з найбільш активних учасників робочої групи з боку представників консалтингового бізнесу, а цього року за її ініціативи та активної участі проведено I GR Форум Асоціації правників України. За плечима Альони — 10 років у сфері GR-консалтингу і три роки керування GR-компанією, створення якої збіглося з повномасштабним вторгненням. Про те, як змінювався GR за останнє десятиліття, які тенденції, перспективи та виклики його розвитку в Україні, читайте в інтерв’ю Альони ШУЛІМИ, партнерки Pragma Consulting Group, Ph.D., голови GR Комітету Асоціації правників України, заслуженої юристки України.
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
— Альоно, в лютому 2024 року було прийнято Закон України «Про лобіювання», який має вводитись у дію до 1 вересня цього року. Як ви оцінюєте цей крок у контексті розвитку Government Relations (GR) в Україні? Чи змінив він щось у сприйнятті ролі GR у нашому суспільстві?
— Прийняття Закону «Про лобіювання» стало важливим кроком у розвитку інституту GR в Україні. Зазначений Закон має на меті забезпечити більшу прозорість і етичність у взаємодії між державою і бізнесом, проте, відверто кажучи, він значно напружує суб’єктів впливу ризиками розбіжностей у тлумаченні під час застосування ними та контролюючим органом. До того ж він запроваджує саме нове регулювання, а отже, кожен з учасників відповідних правовідносин має провести значну роботу, щоб переформатувати внутрішні та зовнішні процеси, аби діяти саме в закріпленій Законом рамці.
На жаль, дискусії, що супроводжували цей законопроєкт, часто фокусувалися на негативних стереотипах — мовляв, лобіювання — це просто інструмент впливу бізнесу на державні рішення, що веде до корупції. Тому цей Закон значущий не тільки з юридичного, а й з культурного погляду. Для України важливо формувати здорове ставлення до лобіювання як до інструменту цивілізованого впливу на формування політики, а не як до негативної практики. Чи вдасться нам це зробити, покаже час.
— Прийняття цього Закону збіглося з вашим ювілеєм у консалтингу — 10 років у сфері GR. Як змінився GR в Україні за ці роки, на ваш погляд?
— Так, це важлива подія для мене, адже я почала працювати у сфері GR у 2014 році, в період, коли Україна підписала Угоду про асоціацію з Європейським Союзом, і цей процес значно змінив не лише економічні, але й політичні реалії країни. Одразу після цього з’явилися нові можливості для бізнесу та громадських організацій впливати на процеси, що відбуваються в політичному та правовому полі України. Зокрема, після ратифікації Угоди про асоціацію державні органи, бізнес та неурядові організації отримали нові можливості для інтеграції в європейські політичні процеси, а також для залучення грантової допомоги.
Важливо, що в перші роки багато бізнесів, які мали на меті розширення ринків через можливості, що відкривалися у межах угоди, самостійно почали фінансувати впровадження реформ в українському законодавстві, що відповідали вимогам ЄС. Цей період показав, як інтереси бізнесу та держави можуть збігатися та збігаються, коли йдеться про розвиток певних галузей економіки. Цікаво, що для українських компаній це був час активного формування бізнес-об’єднань, які мали на меті просувати власні інтереси в політичному процесі.
Водночас ми були свідками і непростого для українського GR явища: до певного часу (а подекуди і до повномасштабного вторгнення) багато міжнародних компаній все ще підпорядковували свої українські підрозділи із взаємодії з владою тим офісам, які працювали в росії. Це важлива особливість для розуміння того, як глибинно такі зв’язки були вбудовані на корпоративному рівні та як впливає зовнішня політика і глобальні економічні процеси на розвиток GR в Україні.
— Як змінилася взаємодія держави і бізнесу після виборів 2019 року? Що саме змінилося в цьому процесі?
— Після виборів 2019 року в Україні ситуація, безумовно, змінилася. Це пов’язано з тим, що зміни в державній владі завжди супроводжуються перезавантаженням не тільки політичних процесів, але й форматів взаємодії з державними органами. Адже змінюється фактично все: і державні стейкхолдери, і політики. Тому для бізнесу було важливо адаптуватися до нових реалій, розуміти, як змінюється державна політика і які нові можливості чи обмеження виникають у результаті таких змін. Також після виборів значно змінилася сама структура державних інституцій, і це потребувало нових підходів до того, як бізнес може впливати на прийняття державних рішень.
Подальші виклики того часу, зокрема пандемія COVID-19, показали, наскільки важливим є ефективне управління взаємодією між державою та бізнесом у кризових ситуаціях. Пандемія стала каталізатором для дії: Уряд і бізнес змушені були швидко знаходити спільні та дієві рішення.
— Як повномасштабна війна змінила взаємодію між бізнесом і державою?
— Повномасштабне вторгнення стало найбільшим викликом для України. Це було екзистенційним тестом для держави, бізнесу та громадянського суспільства. В 2022 році ми побачили неймовірну єдність серед держави, бізнесу і громадян, що стало критично важливим для виживання країни. Тому в цей період взаємодія між бізнесом і державою була максимально інтенсивною та злагодженою, і ми змогли ефективно працювати разом, щоб подолати кризу.
Проте з часом співпраця стала більш вибірковою і точковою. Це слід визнати і переосмислити. Адже сьогодні, в умовах нових геополітичних викликів, не менш важливо, щоб державні органи, бізнес і громадські організації мали відкритий та ефективний діалог для збереження внутрішньої і зовнішньої стійкості нашої держави.
— Які основні тенденції розвитку GR ви бачите сьогодні в Україні?
— Сучасний GR в Україні розвивається за кількома напрямами. По-перше, це цифровізація GR. Нові технології дають змогу більш ефективно взаємодіяти з державою через онлайн-консультації, електронні платформи, відеоконференції. Ці інструменти значно спрощують процеси, роблять їх динамічнішими та прозорішими. Проте важливо, щоб ця взаємодія була не лише про кількість. Цифровізація сприяє поінформованості сторін та початку діалогу. Якщо ж йдеться про вплив на створення якісних державних рішень, то тут сторони мають витратити значну частину ресурсу для глибокої експертизи та відповідальності за вироблені разом рішення.
По-друге, зростає значення міжнародного GR. Наша держава активно працює над європейською інтеграцією і підтримкою України в умовах війни, і ця міжнародна взаємодія вимагає постійного діалогу з міжнародними організаціями, донорами та інвесторами. Для урядів та бізнесу це означає, що вони повинні враховувати зовнішні фактори при формуванні своїх GR-стратегій.
Адаптація до європейських стандартів, підвищення прозорості та етики в GR також є важливими напрямами.
— Які основні виклики, на вашу думку, стоять перед GR в Україні сьогодні?
— Основними викликами є війна, політична нестабільність і подекуди неготовність держави до відкритого діалогу, нове законодавче регулювання щодо лобіювання і непередбачуваність міжнародної ситуації. Зараз ми живемо в умовах змін, які вимагають постійної адаптації. Крім того, складні економічні умови й політичні кризи можуть ускладнювати ефективну взаємодію між бізнесом і державою.
— Як ви оцінюєте значення Закону «Про лобіювання» для подолання тіньових впливів на регуляторні процеси в Україні?
— Закон створює основу для прозорішого впливу на прийняття рішень у сфері нормативно-правового регулювання. Звісно, ми не можемо повністю виключити можливість не до кінця прозорого впливу в тих випадках, де лобіювання поєднується з непрозорими методами для досягнення мети або де мета не може комунікуватися прозоро. Однак цей Закон може стати важливим інструментом сприяння відкритішому процесу взаємодії між державою, бізнесом і громадськими організаціями, якщо він на практиці поширюватиметься на усіх учасників процесу.
— Що ви вважаєте головними передумовами для розвитку етичного та інтелектуального GR в Україні?
— Протягом 10 років GR в Україні пройшов великий шлях від хаотичних і непередбачуваних комунікацій до більш системного та організованого підходу. Важливо, щоб цей процес продовжувався і розвивався в межах етичних стандартів і європейських норм. Етичний GR передбачає чесність, прозорість і відповідальність, і це має стати основою для всіх, хто працює в цій сфері. Ба більше, популяризація саме такої взаємодії значно залежить і від того, якою буде філософія НАЗК щодо введення в дію Закону України «Про лобіювання», а також наскільки позитивним (чи навпаки маніпулятивним) стане висвітлення тієї прозорості, що буде запроваджена, з боку медіа.
— Яким ви бачите майбутнє GR в Україні?
— Я впевнена, що майбутнє GR в Україні значною мірою залежить від того, що кожен із нас привносить у цю сферу через надання послуг, комунікацію з клієнтами та представниками державних органів. Важливо, наскільки ми будемо стійкими в прагненні створювати етичну та інтелектуальну взаємодію з державою на принципах win-win. Сучасні геополітичні реалії змушують нас усвідомити, що для захисту цінностей іноді потрібен пошук додаткових ресурсів. Тож маємо зберегти це усвідомлення і для кожного GR-виклику.