Права та гарантії працівників захищені ст. 43 Конституції України, а держава захищає і контролює дотримання трудового законодавства України шляхом застосування системи нагляду державних органів. Відповідно до ч. 1 ст. 259 Кодексу законів про працю України, державний нагляд і контроль за додержанням законодавства про працю юридичними та фізичними особами, які використовують найману працю, здійснюється центральним органом виконавчої влади у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. І ні для кого не секрет, що у разі порушення трудового законодавства, як визначено у ст. 265 Кодексу законів про працю України (КЗпП), до роботодавця застосовуються відповідні фінансові санкції. Але перед цим до підприємства завітають перевіряючі.
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
При проведенні інспекційного відвідування об’єкта інспектор Держпраці складає акт інспекційного відвідування за результатами перевірки дотримання законодавства про працю, а в разі виявлення порушень — припис про усунення порушень і постанову про накладення штрафу за відповідні порушення. Практика нашої компанії свідчить про те, що суд може задовольнити позов роботодавця, якщо буде доведено, що Державна інспекція з питань праці не дотрималася Порядку проведення інспекційних відвідувань, вказана підстава інспекційного відвідування не зазначена в Порядку №823 або відбулася неправильна правова кваліфікація договору, укладеного між суб’єктом господарювання та його контрагентом.
Важливим нюансом також є позиція Верховного Суду в рішенні від 26 серпня 2021 року у справі №440/4748/19: відсутність уніфікованої форми акта є підставою для недопуску працівників органу Держпраці, а не для оскарження результатів чи процедури вже проведеної перевірки. Якщо підприємство цим правом не скористалося, то далі оскаржити перевірку в суді не зможе саме на цій підставі. Під час підготовки позову для судового захисту порушеного права треба детально вивчити перелік підстав для позапланових перевірок — він обмежений. Спочатку це було можливо лише за наявності загрози життю та здоров’ю співробітників або ігнорування їхніх прав і обов’язків, загрози безпеці чи навколишньому середовищу. Але навіть у таких випадках знадобиться рішення центральних органів виконавчої влади, що забезпечують формування державної політики у відповідних сферах.
Є роз’яснення Мінекономіки від 1 серпня 2022 року, у якому наведено перелік підстав позапланових перевірок Держпраці під час воєнного стану, а саме додержання вимог Закону №2136, виявлення неоформлених трудових відносин, питання законності припинення трудових договорів. У ході позапланової перевірки можуть перевірятися лише ті напрями, які спричинили таку перевірку (ч. 1 ст. 6 Закону №877). Випадки позапланових перевірок обмежуються ч. 1 ст. 6 Закону №877. Цей перелік вичерпний. До підстав позапланової перевірки належать: звернення фізосіб про порушення їх прав, перевірка виконання припису з минулої перевірки (невиконання роботодавцем припису, виданого після 1 травня 2022 року. Така часова межа чітко прописана в ч. 3 ст. 16 Закону №2136), подача недостовірних даних і невиправлення помилки у встановлений строк, звернення самого роботодавця. Позапланові заходи державного нагляду (контролю) в період дії воєнного стану також здійснюються: за дорученням Прем’єр-міністра України про перевірку суб’єктів господарювання у відповідній сфері у зв’язку з виявленими системними порушеннями та/або настанням події, що має значний негативний вплив на права, законні інтереси, життя і здоров’я людини, захист навколишнього природного середовища та забезпечення безпеки держави; настання аварії, смерті потерпілого внаслідок нещасного випадку або професійного захворювання, що було пов’язано з діяльністю суб’єкта господарювання; за зверненням посадових осіб органів місцевого самоврядування про порушення суб’єктом господарювання вимог законодавства; за зверненням Київської міської військової адміністрації або обласної військової адміністрації.
До того ж можна додати безпідставне застосування до суб’єкта господарювання фінансових санкцій, перевищення або зловживання повноваженнями інспекторами Держпраці. Досі чинним є Порядок накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2013 р. №509, яким керуються перевіряючі під час накладення санкцій.
Докладніше розповімо про це на прикладі ситуації, яка сталася з нашим клієнтом, коли на території його підприємства виконувалися будівельні роботи, пов’язані з будівництвом нових споруд і реконструкцією приміщень, під час яких до товариства завітала інспекція Держпраці. Інспектори встановили факт нібито праці співробітників без оформлення трудових відносин і наклали на підприємство штраф, адже відповідно до ч. 3 ст. 41 КУпАП адміністративна відповідальність настає за фактичний допуск працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту).
Адвокати ЮК Winner детально розглянули наявні документи і встановили, що вказані Держпраці особи не мають жодного відношення до товариства клієнта, а є робітниками орендодавця приміщення, який розпочав ремонтні роботи після укладення договору з нашим клієнтом. Якщо порушення й були, то допущені вони директором товариства-орендодавця. Працівники Держпраці водночас склали акт, до якого додали відеофайл запису виконуваних робіт, який не доводить, що робітники були допущені до роботи без укладення трудового договору (контракту) саме нашим клієнтом, враховуючи наявний договір оренди нежитлового приміщення. Відповідно до вимог ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов’язаний з’ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна ця особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом’якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з’ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Перевіряючі й суд першої інстанції цього не зробили. До того ж суд першої інстанції порушив право товариства на захист, оскільки судовий розгляд відбувся за його відсутності та без належного повідомлення. Тому суд апеляційної інстанції скаргу задовольнив, постанова про притягнення нашого клієнта до адміністративної відповідальності і штраф були скасовані, адже у діях нашого клієнта фактично відсутній склад правопорушення.
На що потрібно звернути увагу в акті перевірки, щоб у майбутньому успішно оскаржити його
Інспекційне відвідування може тривати не більше 10 робочих днів (п. 9 Порядку №823). Перевірка закінчується складанням: акта перевірки (два примірники складаються в останній день інспекційного відвідування); припису — якщо виявлено порушення (він виноситься не пізніше наступного робочого дня після підписання акта). Якщо були зауваження — на наступний день після їх розгляду. Він також має два примірники і підлягає обов’язковому виконанню.
Якщо ви не згодні зі змістом акта, то можна: одразу підписати акт із зауваженнями, які є його невіддільною частиною; подати зауваження не пізніше трьох робочих днів із дня підписання акта. Інспектор має надати відповідь на зауваження протягом трьох робочих днів із дня їх надходження. Радимо скористатися можливістю подачі зауважень, адже це дозволяє виграти час і не позбавляє права на подальше адміністративне оскарження у керівника чи заступників територіальних відділень Держпраці та вище або ж у судовому порядку. Відмова підписати акт без зазначення причин фактично прирівнюється до згоди з інформацією, відображеною в ньому, що призведе до накладення штрафу.