Відповідно до п. 103.3 Податкового кодексу України (далі – ПК України), бенефіціарним (фактичним) отримувачем (власником) доходу для цілей застосування пониженої ставки податку, згідно з правилами міжнародного договору України, до доходів нерезидента, отриманих із джерел в Україні, вважається особа, яка має право на отримання таких доходів. При цьому бенефіціаром не може вважатися агент, номінальний утримувач або посередник щодо такого доходу.
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
Розглядаючи спори про бенефіціарність отримувача доходу, більшість судів підходять до вирішення такої категорії справ формально.
Однак винятками стали дві нещодавно розглянуті подібні справи, у яких суди дослідили економічні функції компаній для прийняття рішення щодо того, чи мали вони реальне право на розпорядження отриманим доходом.
Так, в ухвалі від 16.03.2017 р. у справі №804/3765/16 Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд зробив висновок у справі про встановлення бенефіціара процентів, сплачуваних за наданий кредит. Звернемося до фабули справи. Публічне акціонерне товариство (комерційний банк) уклав кредитні договори з компанією UK SPV CREDIT FINANCE PLC, зареєстрованою у Великобританії. Протягом 2013-2014 рр. нерезидентом надавалися банку кредити, а останній сплачував за ними проценти на користь британської компанії. Кредити, що надавалися платнику податку, фінансувалися шляхом випуску британською компанією облігацій. Водночас відсотки, нараховані за облігаціями, виплачувалися UK SPV CREDIT FINANCE PLC їхнім власникам зі сплачених банком процентів за кредитами. Таким чином податковий орган зробив висновок, що UK SPV CREDIT FINANCE PLC здійснює транзит процентних доходів, отриманих від платника податку на користь власників облігацій, випущених цією компанією, які повинні вважатися їхніми бенефіціарами. Отже, на думку фіскалів, український банк неправомірно застосовував ставку податку у розмірі 0% від суми сплачених процентів на користь британської компанії на підставі Конвенції між Урядом України та Урядом Сполученого Королівства Великобританії і Північної Ірландії про усунення подвійного оподаткування та запобігання податковим ухиленням стосовно податків на дохід і приріст вартості майна, яка звільняє від оподаткування проценти, що сплачуються резидентом України резиденту Великобританії, якщо останній є бенефіціарним власником такого процентного доходу, що підлягає оподаткуванню у Великобританії.
Податковим органом було виявлено, що за період аналізованих років весь обсяг доходів UK SPV CREDIT FINANCE PLC складався з процентних доходів, отриманих від банку, а весь обсяг процентних витрат – з витрат за облігаціями, випущеними з метою фінансування кредитів. Таким чином резюмувалося, що майже всю суму отриманого доходу UK SPV CREDIT FINANCE PLC перерахувало власникам облігацій, кошти яких були залучені з метою фінансування позик (кредитів), наданих на користь банку. Суд погодився з такими твердженнями податкового органу та визнав, що UK SPV CREDIT FINANCE PLC не є бенефіціарним власником процентів, сплачених банком. Натомість британською компанією здійснюється лише транзит процентних доходів на користь бенефіціарів-власників облігацій, що були нею випущені.
Прикметною у контексті спорів про бенефіціарність є справа №816/795/17, постанову в якій було винесено Полтавським окружним адміністративним судом від 23.06.2017 р. Рішення у цій справі протилежне тому, що було прийнято у проаналізованій вище справі: суд підтвердив бенефіціарний статус компанії, щодо якої точився спір. Обставини цих спорів мають спільні риси. Окреслимо детальніше фабулу виграшної для платника справи.
Так, Приватне акціонерне товариство отримувало кредити від британської компанії «FERREXPO FINANCE PLC» та сплачувало за це відсотки на її користь. Фінансові ресурси для своєї діяльності «FERREXPO FINANCE PLC» отримувало шляхом залучення внутрішньогрупових кредитів та випуску облігацій. За результатами перевірки товариства, податковий орган, як і в попередній справі, дійшов висновку, що бенефіціаром сплачуваних ним процентів за отриманими кредитами є особи, які надавали кредити «FERREXPO FINANCE PLC» та були держателями облігацій. Це твердження фіскали аргументували тим, що 85% отриманого відсоткового доходу «FERREXPO FINANCE PLC» перерахувало таким третім особам.
Податковий орган резюмував, що FERREXPO FINANCE PLC» є фінансовим посередником, створеним з метою отримання міжнародних запозичень. Таким чином, британська компанія не може вважатися бенефіціарним отримувачем процентів, оскільки виконує функцію номінального утримувача (номінального власника) такого доходу (фактично здійснюючи транзит коштів на користь бенефіціарів).
Однак дослідивши фактаж справи, суд не погодився з такою позицією, вирішивши, що «FERREXPO FINANCE PLC» насправді мала право на розпорядження доходом.
Зокрема, суд взяв до уваги доводи платника податку про те, що британська компанія несла реальний комерційний ризик у своїй діяльності (ризик відсоткової ставки, ризик рефінансування з огляду на різні терміни погашення внутрішньогрупових кредитів і кредитів «FERREXPO FINANCE PLC тощо), мала власний штат працівників та кваліфікованих спеціалістів. Також переконливим виявилося твердження про те, що «FERREXPO FINANCE PLC» було створено не з метою отримання податкової вигоди. Компанія була заснована в Лондоні з обґрунтованою метою забезпечити доступ до розвиненого фінансового сектору та ринків позичкового капіталу Сполученого Королівства Великобританії, а також з ціллю користування перевагами такого ринку (зокрема, забезпечення захисту кредиторів-третіх осіб).
Також платнику податку вдалося обґрунтувати право «FERREXPO FINANCE PLC» на розпорядження доходом, вказавши, що не всі проценти, отримані британською компанією від товариства, перераховувалися на користь її кредиторів, між отриманням та виплатою процентів існував значний проміжок часу, періодичність виплат не збігалася (таким чином існував спред між отриманими та виплаченими процентами). Крім того, «FERREXPO FINANCE PLC» самостійно фінансувало свої витрати. На основі цих доказів суд дійшов висновку, що «FERREXPO FINANCE PLC» є бенефіціарним власником процентів.
З цього приводу суд зазначив: «…Слід дійти висновку, що компанія «FERREXPO FINANCE PLC» є бенефіціарним (фактичним) власником доходу, оскільки отримані проценти компанією «FERREXPO FINANCE PLC» не мають чітко визначеного подальшого цільового використання, тобто компанія не має обов’язку спрямовувати такі доходи на виплату процентів за синдикованим кредитом чи на погашення зобов’язань за емітованими облігаціями; діяльність компанії «FERREXPO FINANCE PLC» має постійний та самостійний характер, оскільки передбачає різні джерела залучення коштів від незалежних суб’єктів і надання фінансування різним постачальникам. При цьому умови залучення коштів та умови надання позик суттєво відрізняються за відсотками, термінами сплати, прийнятими сторонами ризиками тощо; компанія «FERREXPO FINANCE PLC» отримує від господарської діяльності відповідний прибуток…».
Отже, у справах про встановлення бенефіціарного статусу отримувача доходу важливо, чи має проміжна компанія певні економічні функції щодо доходу, чи просто управляє ним. Тобто формально компанія може набувати право власності на дохід, однак визначальними є функції щодо розпорядження доходом, а не юридичний титул.