6 листопада ц.р. набув чинності Закон «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення порядку відкриття бізнесу», яким передбачено, що використання печаток для підприємств є необов’язковим. Одним з ключових негативних аспектів, які можуть спричинити ці зміни – сплеск рейдерства. Звичайно, за три тижні з моменту набуття законом чинності ще не склалася правозастосовча практика, але саме для того, щоб попередити такі випадки, юристи ЮК Prove Group звертають увагу на можливі ризики.
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
Однією з основних причин скасування печаток називали те, що їх часто використовують у схемах рейдерських атак на підприємства, оскільки, з одного боку, захопивши печатку, можна заблокувати роботу всього підприємства, а з іншого – в наш час підробити печатку зовсім неважко. Однак складно передбачити, як допоможе у боротьбі з рейдерством скасування печаток взагалі, адже тепер, якщо у підприємства немає печатки, достатньо просто підробити підписи учасників товариства, подати підроблений протокол державному реєстратору і провести заміну учасників підприємства та призначити свого директора.
Резонансним прикладом може слугувати ситуація, яка склалася у ТОВ «Юнісон Груп» та сільськогосподарського приватного підприємства «Чумаки», яке знаходиться у її власності. В ЄДР з’явилася інформація про нового учасника (власника) і директора згаданого підприємства, хоча в «Юнісон Груп» заявляють, що підприємство таких змін не проводило. Так само, як і відчуження своєї частки. Швидше за все, зміни до реєстру були внесені саме через підроблені документи з використанням підроблених печаток.
Протистояти цій ситуації вкрай складно, але в принципі можливо. У першу чергу, необхідно дуже якісно і максимально детально виписати положення статуту щодо порядку управління товариством, проведення загальних зборів учасників, входу-виходу нових учасників. Це потрібно хоча б для того, щоб особам, які будуть підробляти документи, було складно в цілому реалізувати всю стратегію у зв’язку з проблематичністю здійснення процедурних вимог, а також для того, щоб у реальних власників в подальшому були підстави для визнання документів такого плану недійсними за процедурними моментами.
У статуті, зокрема, можна вказати, що на протоколах загальних зборів засновників підписи уповноважених осіб повинні завірятися нотаріально. Причому саме підписи, а не копії протоколів. Якщо немає бажання ходити до нотаріуса щоразу, коли проводяться загальні збори, необхідно прописати цю норму хоча б для тих протоколів, у яких приймаються рішення про вхід-вихід учасників з товариства, призначення директора тощо.
Звичайно 100% гарантії безпеки це не надає, але все-таки підвищує шанси залишитися власником бізнесу.
Законодавцям у разі, якщо піде сплеск рейдерських атак з підробленими документами, поданими реєстратору, варто замислитися над змінами до закону. Зокрема, можна прописати, що у разі зміни складу засновників реєстратор повинен заздалегідь повідомляти поточних учасників про це. І зміни до реєстру будуть вноситися з моменту, коли учасник підтвердить цю інформацію, що дасть можливість захистити його права. Передбачивши, очевидно, відповідні винятки для випадків, коли учасник виключений зі складу засновників примусово відповідно до закону.
Звичайно, це дещо ускладнить процедуру реєстрації змін до статутних документів і, можливо, навіть «вкраде» в України один бал у рейтингу Doing Business, але все ж убезпечить власників підприємств.
Якщо ж підприємством буде прийнято рішення працювати без печатки, то у випадку, коли положення про її знищення немає, краще її не викидати, а ліквідувати, склавши при цьому відповідний акт, і внести відповідні зміни до статуту.