Новий санкційний механізм стягнення в дохід держави активів осіб, які створили загрозу національній безпеці України або значною мірою сприяли її створенню, законодавець передбачив у травні минулого року.
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
Санкції застосовуються Вищим антикорупційним судом за позовом Міністерства юстиції України. Перше рішення про конфіскацію активів було прийнято у вересні минулого року. Загалом за 2022 рік було розглянуто п’ять санкційних справ.
Цього року кількість розглянутих справ значно збільшилась і станом на листопад становить 30 рішень про конфіскацію активів резидентів рф.
Які активи рф конфісковано?
В дохід держави стягнуто активи:
• громадських та політичних діячів рф (10 позовів);
• представників бізнесу рф (10 позовів);
• колаборантів (чотири позови);
• ректорів ВНЗ рф (три позови);
• державних компаній рф (один позов);
• блогерів-пропагандистів рф (один позов);
• Міністерства оборони республіки білорусь (один позов).
Перелік конфіскованих активів різний: від транспорту та квартир до великих підприємств. Конфісковано гірничодобувні, металургійні підприємства, банки, корпоративні права в 40 товариств, нерухомість, культурно-матеріальні цінності вартістю €18,7 млн тощо.
Законодавчий механізм
Можливість застосування санкції конфіскації активів рф обмежена в часі — позовна заява має бути подана виключно в період дії воєнного стану.
Для конфіскації активів обов’язковим є одночасна наявність умов та підстав:
• до особи після 24 травня 2022 року застосовано санкцію «блокування активів»;
• вона створила загрозу національній безпеці, суверенітету чи територіальній цілісності України або значною мірою сприяла вчиненню таких дій;
• особа є власником активів або може ними розпоряджатись.
Конфіскація активів передбачає такий алгоритм:
1. Застосування до особи санкції «блокування активів».
2. Розшук активів підсанкційної особи.
За цей напрям відповідає Міністерство юстиції у взаємодії з іншими органами.
Мін’юст також може отримувати інформацію про активи, що підлягають конфіскації, від будь-якої фізичної особи. Такі особи та їх близькі перебувають під захистом держави.
3. Подання Мін’юстом позову про застосування санкції.
4. Розгляд справи ВАКС та прийняття рішення про стягнення активів.
5. Направлення рішення у Фонд держмайна для виконання.
6. Фонд держмайна визначає порядок та спосіб його виконання.
Раніше порядок та спосіб виконання рішення ВАКС визначав Уряд. Однак цьогорічні зміни передали ці повноваження Фонду держмайна. Фонд може здійснювати управління активами або реалізувати їх.
7. Зарахування коштів від реалізації активів до державного бюджету та спрямування їх у фонд ліквідації наслідків збройної агресії.
ВАКС розглядає справи колегією в складі трьох суддів у порядку адміністративного судочинства, що має низку особливостей. Суд ухвалює рішення на користь тієї особи, сукупність доказів якої є більш переконливою. Застосовується стандарт доказування «переваги більш вагомих доказів».
Ключовими напрямами доказування є наявність підстав для застосування санкцій, а також належність особі активів, що підлягають конфіскації, або здійснення нею контролю за такими активами.
Основними доказами, якими обґрунтовуються підстави застосування санкції, є аналітичні довідки НАЗК, СБУ, БЕБ, Офісу Генерального прокурора, НПУ та інших правоохоронних органів, матеріали кримінальних проваджень, фінансова звітність компаній тощо. Належність активів підсанкційній особі підтверджується відповідними витягами з Реєстру нерухомого майна.
Значно складнішим є доведення здійснення підсанкційною особою контролю за активами, підтвердження, що особа не є прямим власником активу, але фактично розпоряджається ним. Тоді доказами стають матеріали АМКУ, АРМА, в яких розкриваються складні ланцюги корпоративного володіння тощо.
Закон вимагає, що суд має розглянути позов впродовж 30 днів (раніше — 10 днів) з дня його надходження. Але навіть такий продовжений строк не є реалістичним. Хоча стандарт доказування в цих справах спрощений, деякі справи містять десятки томів, які суду потрібно дослідити й витратити на це сотні годин.
Водночас у ВАКС є ще й інші справи, які потребують розгляду. Наділення ВАКС компетенцією розглядати справи про конфіскацію активів стало однією з підстав прийняття Вищою радою правосуддя у вересні цього року рішення про збільшення кількості суддів у цьому суді.
Можна стверджувати, що санкція «стягнення активів в дохід держави» є дієвим способом конфіскації активів пособників держави-агресора. Процедура конфіскації є відносно легкою і швидкою, що є одночасно її перевагою та недоліком. Зрозуміло, що швидкість у цих справах продиктована політичною доцільністю. Однак вона може призвести до помилкового позбавлення особи власності, що матиме негативні наслідки для держави в майбутньому.