13 січня 2015 Верховна Рада України схвалила Закон України «Про внесення змін до статті 41 Закону України «Про акціонерні товариства» щодо кворуму загальних зборів акціонерних товариств з мажоритарними корпоративними правами.
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
У процесі доопрацювання проекту закону прямо в залі пленарних засідань було прийнято рішення, що загальні збори акціонерного товариства (далі – АТ) мають кворум за умови реєстрації в загальних зборах акціонерів, які сукупно володіють 50% + 1 акція такого товариства. Зараз кворум за умови реєстрації становить 60% акціонерів. Такі зміни дозволять виправити ситуацію, коли приватні особи, які володіють 40% + 1 акція не з'являються на загальних зборах акціонерів, тим самим блокують роботу вищого органу управління акціонерним товариством. Також не вирішеним є питання про виплату дивідендів акціонерам.
Найімовірніше, ця ситуація і стала причиною схвалення згаданого документа. Деякі бізнес-групи, які володіють пакетом акцій в акціонерних товариствах, 50% яких належить державі, не з'являлися на загальні збори, в такий спосіб унеможливлюючи прийняття рішення про виплату дивідендів, зокрема державі, звільнення неефективних (для підприємства і держави) менеджерів і блокуючи рішення з низки інших питань.
Нагадаємо, що для АТ, в яких одним із акціонерів є держава, згадані зміни набувають чинності з моменту опублікування закону. У той час як, для решти АТ – з 1 січня 2016 року.
Якщо аналізувати цей закон щодо негативних наслідків зниження кворуму, то варто зазначити, що загалом це зменшення незначне – 10%. І варто зауважити, що 50% для кворуму – нормальна європейська практика. Складнощі можуть виникнути лише в окремих випадках, коли в АТ є дві групи акціонерів, які «воюють» між собою. У такому випадку загостриться боротьба за незадіяні акції.
Однак розглядати цей законопроект як панацею від зловживань не варто, по-перше, є можливість блокувати загальні збори акціонерів і в інші способи, адже навіть неправильне оформлення документів може послужити підставою для зриву зборів, або подальшого визнання їх недійсними, через судові рішення. Також відзначимо, що в деяких акціонерних товариствах раніше могли бути закладені додаткові умови для проведення загальних зборів, які можуть ускладнювати процес ухвлаення рішень.