Свою позицію з цього питання висловили представники Державної фіскальної служби України у листі №4772/6/99-99-15-02-02-18 від 09.03.2017, використовуючи наступні аргументи.
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
Відповідно до пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Податкового кодексу України №2755-VI від 02.12.2010 (далі – ПК України), об'єктом оподаткування податком на прибуток є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень ПК України.
П. 5 пп. 140.5.7 п. 140.5 ст. 140 ПК України, зокрема, передбачено: бухгалтерський фінансовий результат податкового (звітного) періоду потрібно збільшити на повну суму роялті, нарахованих на користь особи, яка сплачує податок у складі інших податків, крім фізичних осіб, доходи яких оподатковуються у порядку, встановленому розд. IV «Податок на доходи фізичних осіб» ПК України.
У листі податківці переплутали норму, вказавши на пп. 2 п. 292.1 ст. 292 ПК України, де йдеться про порядок визначення доходів та їх склад для платників єдиного податку І–ІІІ груп. А у п. 291.2 ст. 291 ПК України встановлено особливість спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності – особливий механізм справляння податків і зборів, що встановлює заміну сплати окремих податків і зборів, встановлених п. 297.1 ст. 297 ПК України, на сплату єдиного податку в порядку та на умовах, визначених цією главою, з одночасним веденням спрощеного обліку та звітності.
З огляду на п. 297.1 ст. 297 ПК України, за яким платники єдиного податку звільняються від обов'язку нарахування, сплати та подання податкової звітності з відповідних податків і зборів, автори листа дійшли висновку, що «юридична особа, яка виплачує роялті фізичній особі-підприємцю-платнику єдиного податку третьої групи, збільшує фінансовий результат податкового (звітного) періоду на суми витрат по нарахуванню роялті у повному обсязі».
Із зазначеним твердженням податківців неможливо погодитись. І ось чому. Звісно, підприємець-єдинник не сплачує податок на прибуток. Разом з тим, згідно з п. 292.1 ст. 292 ПК України, до доходу фізичної особи-підприємця-платника єдиного податку не включаються отримані нею пасивні доходи у вигляді процентів, дивідендів, роялті, страхових виплат і відшкодування, а також доходи, отримані від продажу рухомого та нерухомого майна, яке належить на праві власності фізичній особі та використовується у її господарській діяльності.
Натомість фізичним особам (у т.ч. підприємцям, які обрали спрощену систему оподаткування) слід керуватись пп. 170.3.1 п. 170.3 ст. 170 ПК України, згідно з яким дохід у вигляді роялті оподатковується податком на доходи фізичних осіб за ставкою 18% та військовим збором за ставкою 1,5% відповідно до пп. 1.3 п. 161 підрозд. 10 «Інші перехідні положення» ПК України. Зауважимо, що про це контролери зазначили, зокрема, у листі ГУ Державної фіскальної служби у Києві №16113/10/26-15-13-02-16 від 15.07.2016.
Тобто роялті, нараховані (сплачені) юридичною особою-платником податку на прибуток на користь фізичної особи-підприємця-платника єдиного податку, знаходяться поза спрощеною системою оподаткування і оподатковуються саме за правилами розд. IV «Податок на доходи фізичних осіб» ПК України. Тому є всі підстави вважати, що при розрахунку об’єкта оподаткування податком на прибуток платник цього податку, який нараховує/сплачує їх на користь фізичної особи-підприємця-єдинника, на підставі виключення із п. 140.5.7 п. 140.5 ст. 140 ПК України не має коригувати бухгалтерський фінансовий результат до оподаткування на відповідну суму.