Чи може адвокат бути фізичною особою-підприємцем? Звернувши увагу на Закон «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», зокрема на положення ст. 13‑15 та ст. 18, які передбачають форми здійснення адвокатської діяльності, серед переліку ми не знайдемо «фізична особа-підприємець». Окрім того, деякі контролюючі органи вважають, що особи, які перебувають на обліку в податкових органах як фізичні особи-підприємці платники єдиного податку, а також здійснюють незалежну професійну діяльність як адвокати, двічі мають платити єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування як для платника, який провадить незалежну професійну діяльність, та для фізичної особи-підприємця платника єдиного податку.
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
Проте аналіз законодавства та розгляд судової практики приводять до висновку, що такі твердження є безпідставними. Зокрема, 26.06.2019 р. Черкаський окружний адміністративний суд розглянув справу №580/1019/19. В цій справі фізична особа-підприємець, що займається адвокатською діяльністю, звернулася до суду з позовом до ДФС, в якому просить визнати протиправною та скасувати вимогу про сплату боргу (недоїмки). Фізична особа-підприємець отримала вимогу про сплату боргу (недоїмки), з яких вбачається, що за ним є заборгованість зі сплати єдиного внеску, штрафів, пені.
У п. 5 ч. 1 ст. 4 Закону «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» платниками єдиного внеску є особи, які провадять незалежну професійну діяльність, а саме наукову, літературну, артистичну, художню, освітню або викладацьку, а також медичну, юридичну практику, в тому числі адвокатську, нотаріальну діяльність, або особи, які провадять релігійну (місіонерську) діяльність, іншу подібну діяльність та отримують дохід від цієї діяльності.
Із системного аналізу наведених норм права вбачається, що до платників єдиного внеску законодавець відносить осіб, які провадять незалежну професійну діяльність (у тому числі адвокатську) та отримують дохід від цієї діяльності. В цьому випадку необхідно зазначити, що позивач діяв як фізична особа-підприємець та автоматично був узятий на облік як особа, що здійснює незалежну професійну діяльність (як адвокат), а також йому було начислено суму єдиного внеску.
Отже, необхідною умовою для сплати особою єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування є провадження такою особою, зокрема, незалежної професійної адвокатської діяльності та отримання доходу від такої роботи. Проте в зазначеному випадку є інша вагома складова, а саме реєстрація цієї особи як ФОП.
Відповідно до ст. 13 Закону «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», адвокат, який здійснює адвокатську діяльність індивідуально, є самозайнятою особою. Відповідно до пп. 14.1.226 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, самозайнята особа — платник податку, який є фізичною особою-підприємцем або провадить незалежну професійну діяльність за умови, що така особа не є працівником у межах такої підприємницької чи незалежної професійної діяльності. Адвокат, який здійснює адвокатську діяльність індивідуально, може відкривати рахунки в банках, мати печатку, штампи, бланки (в тому числі ордера) із зазначенням свого прізвища, імені та по батькові, номера і дати видачі свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю.
З матеріалів справи встановлено, що позивач був зареєстрований як фізична особа-підприємець та перебуває на спрощеній системі оподаткування, основним видом економічної діяльності позивача є «діяльність у сфері права». Згідно зі свідоцтвом, позивач має право на заняття адвокатською діяльністю. Отже, позивач є самозайнятою особою та може здійснювати як підприємницьку діяльність (тобто бути фізичною особою-підприємцем), так і незалежну професійну діяльність.
Відповідно до п. 65.2 ст. 65 ПК України, облік самозайнятих осіб здійснюється шляхом внесення до Державного реєстру фізичних осіб-платників податків записів про державну реєстрацію або припинення підприємницької діяльності, незалежної професійної діяльності, перереєстрацію, постановку на облік, зняття з обліку, внесення змін щодо самозайнятої особи, а також вчинення інших дій, які передбачені Порядком обліку платників податків, зборів. При цьому, згідно з пп. 65.4.4 п. 65.4 ст. 65 ПК України, контролюючий орган відмовляє в розгляді документів, поданих для взяття на облік особи, яка здійснює незалежну професійну діяльність, якщо фізична особа вже була взята на облік як самозайнята особа.
Таким чином, суд дійшов висновку, що податкове законодавство виключає можливість подвійного взяття на облік самозайнятої особи (адвоката), яка здійснює незалежну професійну діяльність, якщо така вже була взята на облік як фізична особа-підприємець.