Хакатон є популярним видом заходів для представників ІТ-бізнесу, під час якого спеціалісти з інформаційних технологій, дизайнери, експерти, інвестори, ментори збираються для того, щоб розробити рішення для окремих актуальних проблем. Хакатон (від двох слів англійською «hack» – в даному випадку в значенні експериментального програмування та «marathon» – марафон) триває безперервно 2-3 доби в атмосфері креативної роботи й змагальності. Захід починається зі знайомства учасників та формування команд, постановки завдання або визначення тематики розробки. Далі сформовані команди працюють над рішенням і після завершення у встановлений час презентують їх на пітч-сесії, після чого журі визначає та нагороджує переможців з найкращими проектами.
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
Фактично, на хакатоні створюються проекти програмного забезпечення, прототипи пристроїв та інші об’єкти інтелектуальної власності, які представляються учасниками. Розподіл прав інтелектуальної власності на них, а також інші юридичні аспекти слід врахувати при організації або участі в хакатоні.
Організаторами хакатонів, як правило, є технологічні компанії, які добре розуміють мету його проведення та конкретні результати, які вони хотіли б отримати після проведення. Разом з тим хакатони також проводяться для вирішення соціально важливих проблем і організовуються неприбутковими організаціями, наприклад, такими як університети або Червоний Хрест. У всіх випадках організатори спершу мають чітко сформулювати завдання для учасників та задати напрямки їх роботи.
Хакатон проводиться для стимулювання креативної роботи окремих програмістів, дизайнерів, розробників гаджетів та обладнання. Отже, в результаті команди отримують різні об’єкти інтелектуальної власності: комп’ютерні програми, технічні рішення для баз даних, зображення, елементи графіки та дизайну. Є hardware хакатони, на яких розробляються прототипи апаратних рішень, а також art хакатони, присвячені створенню творів мистецтва. Однією з основних вимог хакатонів є те, що всі рішення мають створюватися виключно під час заходу, а не бути вже готовими програмними продуктами або апаратними розробками. Рішення не можуть презентуватися від імені юридичної особи чи компанії, що вже існує, а презентація не може мати характер реклами. За правилами практично всіх хакатонів, учасники самостійно несуть відповідальність за представлені ними результати, у тому числі гарантуючи, що всі права інтелектуальної власності на представлені ними рішення належать учасникам, не порушують будь-яких прав третіх осіб, а також не мають агресивного, дискримінаційного, відверто сексуального характеру, не порушують закону, не розкривають секретну інформацію, комерційні таємниці, персональні дані. Положення про відповідальність учасників за створений ними продукт має обов’язково включатися в умови проведення хакатону з метою уникнення негативних наслідків для організаторів за недобросовісні дії учасників.
Умовами проведення хакатону має обов’язково визначатися, кому належать права інтелектуальної власності на створені рішення. Організатори й самі учасники часто недооцінюють значення прав інтелектуальної власності на цьому етапі через те, що рішення, яке презентується на пітч-сесії, дуже далеке від того продукту, який може бути представлений для кінцевого споживача. Однак варто розуміти, що оригінальні рішення, запропоновані учасниками у вигляді програм, дизайну, прототипів тощо, охороняються авторським правом. Права належать учасникам хакатону з моменту їх створення, а будь-які подальші розробки цих рішень будуть похідними творами, на створення яких потрібно отримати дозвіл від правовласника. Тому, якщо після проведення хакатону організатори планують продовжувати роботу над успішними рішеннями та реалізовувати їх у своєму бізнесі, необхідно включити умову про відчуження майнових прав інтелектуальної власності або надання їм ліцензії від учасників на всі об’єкти інтелектуальної власності чи лише на ті об’єкти, які увійшли до рішень команд, визнаних переможцями. Важливо не забути включити права на переробку, використання творів на веб-сайті організатора та в рекламі, реєстрацію авторських прав та отримання патентів на запропоновані рішення.
Часто питання прав інтелектуальної власності вирішується шляхом посилання на вільні публічні ліцензії, а саме: Apache 2.0., MITLicense, Mozzilla Public license 2.0., GNU General Public License, Eclipse Public License тощо. Це дозволяє подальшу розробку рішень як організаторам та учасникам, так і будь-яким зацікавленим у вирішенні особам, які погоджуються на умови вільних ліцензій.
І хоча основними об’єктами, які входять до створених проектів, як правило, є об’єкти авторського й патентного права, необхідно звернути увагу також на оригінальні назви проектів та команд, які використовуватимуться надалі як торговельна марка для ІТ-продукту. Відомо, що назва має дуже важливе значення для старт-апу, тому варто не упустити право на реєстрацію вдалої назви продукту або команди в якості знаку для товарів і послуг, яке має слідувати за основним масивом прав інтелектуальної власності на рішення.
Певною мірою спірне питання щодо прав на службові твори набуває нової актуальності, якщо роботодавець учасника хакатону має свої інтереси на представлене на заході рішення. Хоча хакатони, як правило, проводяться у позаробочий час та існують окремо від трудових обов’язків і завдань працівників, сфера роботи над проектами й замовлення на ІТ-рішення можуть перетинатися. Вирішення конфліктів інтересів на рішення передусім буде залежати від умов трудового договору. Однак роботодавець не може заборонити працівникові брати участь у хакатонах, займатися розробкою та створенням продуктів у вільний час або іншим чином обмежити його творчу діяльність, так само як не може претендувати на об’єкти інтелектуальної власності, не передбачені трудовим договором, створені не за завданням роботодавця, у позаробочий час. Але не слід забувати і про інтелектуальну власність роботодавця, яка може бути використана учасником у проекті, та якою роботодавець навряд чи забажає поділитися. У гіршому випадку в рішенні хакатону може виплисти ноу-хау роботодавця або конфіденційна інформація.
Для збору інноваційних ідей деякі компанії проводять внутрішні хакатони, учасниками яких є їхні співробітники. У таких випадках права інтелектуальної власності належать роботодавцю, працівників заохочують подарунками та преміями. Подальша розробка проектів продовжується в рамках комерційної діяльності підприємства, а працівники не можуть використовувати інтелектуальну власність у сторонніх проектах.
Далеко не всі організатори хакатонів складають правила участі й далеко не всі учасники знають і розуміють зміст цих правил, коли представляють свої проекти. У той час як одні учасники не надають цьому суттєвого значення та розглядають хакатон як можливість весело провести час в цікавій компанії, інші дають початок багатомільйонному бізнесу (наприклад, роблять крок для подолання вірусу Ебола, як Twitter, чи до освоєння космосу, як український Mars Hopper з NASA.