8 грудня 2014 р. Міністерство економічного розвитку і торгівлі України опублікувало законопроект «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо дерегуляціїі поліпшення умов ведення бізнесу». Цим документом передбачено скорочення функцій адмінрегулювання економіки, розширення свободи підприємництва, запровадження прозорих та єдиних правил для всіх суб’єктів економічної діяльності. Також заплановано підвищення рівня захисту прав інвесторів.
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
Цей документ повертає в правове поле ідею про введення в Україні «похідного позову» як способу захисту міноритарних акціонерів. Суть цього позову полягає в тому, що учасникам господарського товариства, які в сукупності володіють10% статутного капіталу, надається право подавати в інтересах суспільства позови до керівництва цього підприємства за збитки, завдані діями або бездіяльністю посадових осіб.
Такі позови не є українським ноу-хау і вже практикуються у Великобританії, США, країнах Євросоюзу, а їх виникнення пов’язане з тим, що дуже часто власники великих пакетів акцій та вищий менеджмент компаній зловживають своїми правами і діють не в інтересах підприємства, а в своїх власних, при цьому завдаючи шкоду підприємству або ж нехтуючи правами та інтересами акціонерів з невеликими пакетами акцій.
«Так, наприклад, менеджмент компанії може продавати продукцію «зацікавленим особам» за заниженими цінами, або навпаки – проводити закупівлю за завищеними. Можна взагалі вести діяльність таким чином, щоб мінімізувати доходи компанії і акціонери не отримували дивідендів, а грошові кошти виводилися через інші підприємства», – зазначає Владислав Кочкаров, керуючий партнер ЮК Prove Group.
І якщо з невеликими компаніями таких проблем особливо не виникає, то з акціонерними підприємствами, в яких сотні або тисячі акціонерів, це цілком можливо.
Таким чином, прийняття цього закону дає можливість інвесторам захистити свої права, якщо керівництво підприємства діє на шкоду компанії. «З іншого боку, є й негативні моменти цього проекту, адже ніхто не гарантує, що міноритарні акціонери не зловживатимуть своїм правом і не будуть такими позовами ускладнювати роботу підприємства, а іноді навіть блокувати, – коментує В. Кочкаров. – Так, якщо один з акціонерів володіє 10% акцій, він може з кожного відповідного приводу подавати позов до підприємства, намагатися визнавати угоди недійсними, а якщо порозумітися з судовими органами та застосувати забезпечення позову, то й блокувати окремі напрямки роботи підприємства. Це можуть використовувати як конкуренти, так і рейдери. Адже кваліфікувати такі позови можна як шантаж з тим, щоб підприємство викупило в акціонерів такі акції за значно завищеною ціною. У світі згаданий вид рейдерства називають «грінмейл», – додає експерт.
Важливим моментом є те, щоб надалі не був знижений поріг кількості акцій, за якого міноритарії можуть подавати такі позови. 10% акцій для подачі позову – найоптимальніше. Також законодавцю слід було б розглядати це питання комплексно і паралельно прийняти закон з упровадженням принципу «squeeze-out», коли великі акціонери – 90% і більше можуть зобов’язати решту продати їм акції за ринковою ціною. Тим більше, що це питання вже декілька років обговорюється і навіть розглядалося у Верховній Раді України.
«У свою чергу, керівництву великих українських компаній, особливо акціонерних товариств, які були приватизовані й мають велику кількість дрібних акціонерів, необхідно ретельно відпрацювати процедури управління підприємством і, бажано, внести зміни до статуту, чітко визначивши повноваження керівництва компанії. Адже однією з підстав для подачі такого позову є нанесення збитку компанії діями посадових осіб, вчиненими з порушенням процедури прийняття рішень. Інакше за кожною неузгодженою дією керівництва може бути подано позов», – порадив на завершення Владислав Кочкаров.