Навіть в умовах повномасштабної військової агресії проти України спори між платниками податків та податковими органами не припинялись. А після того, як з 1 серпня минулого року почали скасовуватись обмеження щодо видів перевірок та кола осіб, яких можуть перевірити (виключення — платники єдиного податку 1-ї та 2-ї груп та платники, що знаходяться на тимчасово окупованих територіях або територіях активних бойових дій) спорів між податківцями та платниками податків в рази побільшає. Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини.
Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! Останнім часом доволі велика кількість спорів пов’язана із порушенням платниками податків строків реєстрації податкових накладних/розрахунків коригуваня (далі — ПН/РК). Таке порушення доволі часто обумовлено військовою агресією проти України, а велика кількість притягнутих до відповідальності платників податків — відсутністю чіткого, зрозумілого та справедливого правового регулювання питання реєстрації ПН/РК під час воєнного стану. Правові висновки Верховного Суду, викладені за результатами розв’язання таких спорів, наведу нижче. Найрозповсюдженішим та універсальним обґрунтуванням незгоди платників податків із застосованими штрафами є довід про те, що у зв’язку із запровадженим у березні 2020 року COVID-карантином платники податків звільнялись від відповідальності за порушення строків реєстрації ПН/РК, допущені протягом дії такого карантину. Відповідна норма закріплена у п. 52-1 підрозділ 10 розділу ХХ Податкового кодексу України (далі — ПКУ) та її дія не зупинялась законодавцем на період дії воєнного стану. Також податківці, заперечуючи проти цього, посилались на п.п. 69.2 підрозділ 10 розділу ХХ ПКУ. Законом від 12.05.2022 №2260-IX (набрав чинності 27.05.2022) цей підпункт був викладений у новій редакції, зокрема, був доданий абзац наступного змісту «У разі виявлення порушень законодавства за результатами проведення перевірок до платників податків застосовується відповідальність згідно з цим Кодексом, законами, контроль за виконанням яких покладено на контролюючі органи, з урахуванням обставин, передбачених підпунктом 112.8.9 пункту 112.8 статті 112 цього Кодексу, що звільняють від фінансової відповідальності. При цьому вимоги законодавства щодо мораторію (зупинення) застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) на період дії воєнного, надзвичайного стану та/або на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), не застосовуються». Отже, існувала правова колізія: одна норма ПКУ звільняє від відповідальності за порушення строків реєстрації ПН/РК, допущені протягом дії COVID-карантину, інша норма каже про те, що таке звільнення під час воєнного стану не діє. Згадана категорія спорів до недавнього моменту переважно вирішувалась судами на користь платників податків: податкові повідомлення-рішення, якими визначались такі штрафи або скасовувались судами повністю, або сума штрафу у значному розмірі зменшувалась. Натомість 30.01.2024 Верховний Суд у постанові по справі №280/4484/23 виклав правові висновки щодо застосування штрафів за несвоєчасну реєстрацію ПН/РК в умовах воєнного стану, які є не дуже втішними для платників податків. Зокрема, Верховний Суд зазначив наступне: тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, справляння податків і зборів здійснюється з урахуванням особливостей, визначених у пункті 69 підрозділу 10 розділу XX ПКУ; з 27.05.2022 набула чинності нова редакція п.п. 69.2 підрозділ 10 розділу ХХ ПКУ, а тому припинили застосовуватися положення ПКУ щодо мораторію на застосування штрафів на період дії карантину, які врегульовувались п. 52-1 підрозділ 10 розділу XX ПКУ; якщо податкові накладні/розрахунки коригування складені платником в період з 01.02.2022 по 31.05.2022, а зареєстровані в ЄРПН з порушенням строку після 15.07.2022, у контролюючого органу є підстави для застосування штрафних (фінансових) санкцій відповідно до пункту 120-1.1 статті 120-1 ПКУ; Законом від 12.01.2023 №2876-IX (набрав чинності 08.02.2023) підрозділ 2 розділу XX ПКУ доповнений пунктами 89 та 90, якими на період дії воєнного стану збільшені строки реєстрації ПН/РК та зменшені розміри штрафних санкцій за їх порушення; Закон від 12.01.2023 №2876-IX не містить прямої вказівки про надання його нормам зворотної дії в часі, а отже його дія не розповсюджується на період до набрання ним чинності (до 08.02.2023). Відповідальність, встановлена п. 90 підрозділ 2 розділу XX ПКУ, застосовується за порушення платниками податку граничного строку, передбаченого для пункту 89 цього розділу, тобто прямо пов`язана зі збільшеними строками реєстрації податкових накладних. Наведені вище висновки Верховний Суд підтвердив у постановах від 06.02.2024 по справі №160/10740/23, від 13.03.2024 по справі №120/6331/23. Отже, ПН/РК, які складені починаючи з 01.02.2022 та зареєстровані несвоєчасно до 08.02.2023 — штраф за ст. 120-1 ПКУ. Серед позитивної судової практики у справах, пов’язаних із несвоєчасною реєстрацією ПН/РК, варто відмітити постанову Верховного Суду від 07.02.2024 по справі №380/7070/23, у якій розглядалось питання притягнення до відповідальності за несвоєчасну реєстрацію ПН/РК, складених під час дії COVID-карантину, але зареєстрованих вже під час запровадження воєнного стану. Як зазначено вище, з 27.05.23 набрав чинності Закон №2260-IX, яким було відновлено як обов’язок реєструвати ПН/РК під час воєнного стану, так застосування штрафів за несвоєчасну реєстрацію ПН/РК. Цей же закон передбачав, що для ПН/РК, складених з 01.02.2022 по 31.05.2022 штраф за несвоєчасну реєстрацію не застосовувався за умови їх реєстрації до 15.07.2022. Але законодавець не врегулював питання реєстрації ПН/РК, складених під час дії COVID-карантину з 01.03.2020 по 01.02.2022, але незареєстрованих станом на 27.05.2022. Фактично, такі платники податків автоматично підпадали під застосування штрафу, адже з 24.02.2022 по 27.05.2022 не було технічної можливості зареєструвати податкові накладні (ЄРПН відновив роботу з 27.05.2022), а з 27.05.2022 набувала чинності норма (пп. 69.2 підрозділ 10 розділу ХХ ПКУ), якою COVID-звільнення під час воєнного стану не діє. Розв’язуючи цей спір Верховний Суд зазначив, «За подібних обставин, принцип верховенства права та заборона на дискримінацію платників податків, передбачена підпунктом 4.1.2 пункту 4.1 статті 4 ПК України, вимагають застосування однакових умов притягнення до відповідальності за несвоєчасну реєстрацію всіх податкових накладних, на які до 27 травня 2022 року поширювалася дія мораторію — як «ковідного», так і «воєнного». Зважаючи на викладене, визначальним критерієм, який має братися до уваги при вирішенні питання про відповідальність за не своєчасну реєстрацію податкових накладних після скасування з 27 травня 2022 року дії мораторіїв, є можливість виконання платником своїх зобов`язань. При цьому всі платники повинні мати однакові умови, за яких вони можуть уникнути відповідальності шляхом реєстрації податкових накладних у відповідний перехідний період — до 15 липня 2022 року». Тобто до платників податків, які зареєстрували до 15.07.2023 ПН/РК, складені з 01.03.2020 по 01.02.2022, застосування штрафів за несвоєчасну реєстрацію є протиправним. Ще однією доволі розповсюдженою наразі категорією спорів є спори щодо оскарження рішень контролюючих органів щодо нарахування пені за порушення строків розрахунків за зовнішньоекономічними контрактами. Це обумовлюється тим, що Законом України від 12.05.2022 №2260-IX (набрав чинності 27.05.2022) були відновлені перевірки платників податків відносно яких контролюючими органами отримано податкову інформацію, що свідчить про недотримання граничних строків надходження товарів за імпортними операціями та/або валютної виручки за експортними операціями. Тобто згадані перевірки під час воєнного стану майже не зупинялись. Варто нагадати, що Законом України «Про валюту і валютні операції» передбачено, що порушення граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів тягне за собою нарахування пені за кожен день прострочення в розмірі 0,3% суми неодержаних грошових коштів за договором або вартості недопоставленого товару. Спір, який розв’язав Верховний Суд на користь платника податків, стосувався пені у сфері зовнішньоекономічної діяльності, нарахованої за порушення валютного законодавства, які мали місце під час дії COVID-карантину. Верховний Суд у постанові від 15.02.2024 по справі №420/1538/23 (https://reyestr.court.gov.ua/Review/117022640) дійшов таких висновків: «Пеня, нарахована за порушення резидентами строку розрахунків в іноземній валюті, з 01.01.2021 (дата набрання чинності Законом України «Про внесення змін до ПК України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» від 16.01.2020 № 466-IX) є одним із різновидів пені в розумінні приписів підпункту 14.1.162. пункту 14.1. ст. 14 ПК України, та, відповідно, на неї розповсюджується дія положень абз. 11 п. 52-1 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України, який передбачає, що протягом періоду з 1 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), платникам податків не нараховується пеня, а нарахована, але не сплачена за цей період пеня підлягає списанню. Застосовуючи наведений висновок до правовідносин, які виникли у цій справі, колегія суддів вказує на відсутність у контролюючого органу підстав для нарахування Товариству у період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), а саме з 01.01.2021 по 15.11.2022, пені за порушення строків розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності».
29 квітня 2024, 18:39