Під час законодавчого процесу треба не втратити тенденції до покращення

Після ознайомлення з положеннями податкової лібералізації від Голови профільного комітету ВРУ приходиш до висновку, що це найреволюційніше, що було після прийняття Податкового кодексу України в 2010 р. І тішить те, що абсолютна більшість пропозицій відповідає логіці здорового глузду.

Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час!

Міністерство фінансів України займає відповідальне місце в податковій системі: стає керівним органом у бюджетно-фіскальній політиці, адміністратором податкових баз, останньою (другою) інстанцією в адміністративному оскарженні рішень фіскалів. Податковий контроль підіймається на рівень вище та забирається у інспекцій, які починають виконувати виключно сервісні функції (прийом та обробка документації). Податкова міліція остаточно ліквідовується, але створюється окрема структура у складі Мінфіну – Служба фінансових розслідувань. Прогресивним є запровадження інституту податкових консультантів як незалежної професійної діяльності на кшталт, адвоката, аудитора тощо, але у сфері надання платнику податкових консультацій.

Відчутним є зниження ставок практично всіх основних податків. Між тим для платників приємним буде не просто зниження ставки податку на прибуток з 18 % до 15 %, а й те, що оподатковується розподілений прибуток й прирівняні платежі та суми до нього.

Зниження ставки ПДВ до мінімально можливої, за законодавством ЄС, згідно з Директивою Ради 2006/112/ЄС про спільну систему ПДВ – до 15%. Проблемну систему електронного адміністрування не скасовують, проте її будуть доопрацьовувати. Ефективність такого доопрацювання можна буде побачити лише на практиці.

Ставка податку на доходи громадян теж знижується до 10 % (практично вдвічі). Однак дуже цікавою є пропозиція запровадити нову систему оподаткування доходів від здійснення діяльності (в т.ч. підприємницької) на загальній системі оподаткування, яка має 3 категорії та яку можна зобразити у такий таблиці:

Вводиться єдина ставка ЄСВ (єдиний соціальній внесок) у розмірі 20%, до того ж пропонується скасувати ЄСВ, що утримується з заробітної плати працівників. Самозайняті особи (наприклад, фізичні особи-підприємці) можуть самостійно для себе визначати ставку такого внеску.

У спрощеній системі оподаткування реформують 3 групу, де поступово з 2016 р. до 2018 р. відбудеться збільшення ставок єдиного податку з 2% до 5% при сплаті ПДВ та з 4% до 10% без сплати ПДВ з одночасним зменшенням доходу приблизно до 5 млн грн.

Щоб запобігти використання фізичних осіб-підприємців при оптимізації оподаткування, забороняється одній особі одночасно працювати на підприємстві та вести з цим підприємством господарську діяльність.

Таким чином, ми бачимо бажання запровадження «нових правил гри», які впевнено можна охарактеризувати позитивними. Перспективи такого запровадження залежать, на жаль, від політичної волі. І головне, під час законодавчого процесу треба не втратити такі тенденції до покращення та не отримати в результаті кінцевого голосування нікчемні й пусті норми, що часто відбувається на практиці.

Нагадаємо, що у Верховній Раді зареєстровано законопроект №3357 про внесення змін до Податкового кодексу щодо податкової лібералізації.

Згідно з пояснювальною запискою, метою законопроекту є побудова в Україні ліберальної сучасної податкової системи, яка передбачатиме:

- Створення унікальних фіскальних умов для розвитку бізнесу та відновлення економіки країни;

- Вирішення найбільш болючих проблем у сфері оподаткування – рівень податкового навантаження на фонд оплати праці не більше ніж 30%;

- Оздоровлення інвестиційного клімату – зниження ставок прямих податків, перехід до оподаткування розподіленого прибутку;

- Виведення економіки з тіні – встановлення обґрунтованих ставок податків і спрощення адміністрування для стимулювання легалізації бізнесу;

- Стабільність та передбачуваність податкового законодавства – введення мораторію на 3 роки щодо змін базових елементів податків і зборів.