Вигляд власного житла вже навіює смуток, а переклеювання шпалер жодним чином не рятує ситуацію? Переслідує враження, що одна з перегородок зайва, а поєднання кухні з кімнатою здається гарною ідеєю? Одне слово, перепланування.
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
Як діяти за законом
Переплануванням вважаються будівельні роботи, які не зачіпають несучих конструкцій, однак вносять зміни в конфігурацію приміщення.
До елементів перепланування житлових приміщень належать перенесення і розбирання перегородок, перенесення і влаштування дверних прорізів, улаштування і переустаткування тамбурів, прибудова балконів на рівні перших поверхів багатоповерхових будинків.
Тут відразу доцільно згадати правову позицію, висловлену КЦС ВС у справі №727/11479/17 про те, що будівельні роботи, які не передбачають втручання у конструктивні елементи будівлі (перепланування), не потребують отримання дозвільних документів, а отже, після їх завершення введення об’єкта в експлуатацію не потрібне. У інших випадках необхідно отримувати відповідний дозвіл, а вже після цього розпочинати роботи. Та якби з переплануванням усе було однозначно та просто, йому б не було присвячено таку кількість роз’яснень та юридичних консультацій.
Нерідкі випадки, коли відповідний дозвіл все ж потрібен, але власник (наймач) приміщення нехтує необхідністю його отримання. Тож поговоримо про один з найменш сприятливих наслідків здійснення незаконного перепланування — подання позову до його ініціатора.
Чого не варто робити
Законодавчо встановлено, що органи державної влади чи місцевого самоврядування можуть звернутись до суду з вимогою зобов’язати особу, що здійснила самовільне перепланування, привести приміщення в попередній стан. Враховуючи, що таке приведення має проводитись за власний кошт відповідача, варто декілька разів зважити всі «за» та «проти», перш ніж починати будівельні роботи без відповідного дозволу.
Так, у справі №420/11030/20 Одеським окружним адміністративним судом було встановлено, що відповідачі-співвласники квартири без отримання дозвільних документів здійснили прибудову балкона, до того ж, на рівні третього поверху будинку. У підсумковому рішенні суд вказав, що добудова балкона без складання проєктної документації, дослідження усіх можливих ризиків та отримання дозволу є безумовним порушенням вимог будівельного законодавства. Внаслідок звернення районної адміністрації відповідачів було зобов’язано за власний кошт демонтувати прибудовані квадратні метри.
Така ж доля спочатку спіткала відповідачів у справі №464/104/16-ц, що перебувала на розгляді Львівського окружного адміністративного суду. Підставою для ініціювання судового розгляду районною адміністрацією став факт розширення відповідачами площі балкона на другому поверсі будинку з 0,8 до 5,3 кв. м без отримання дозвільної документації. Суд першої інстанції позовні вимоги задовольнив повністю, зобов’язавши власників демонтувати самочинно розширену частину балкона.
Однак під час апеляційного перегляду колегія суддів не погодилася з висновками попередньої інстанції та зазначила, що суд задовольнив позов райадміністрації безпідставно.
Це сталося внаслідок неповного з’ясування обставин справи та недотримання принципу пропорційності — суд першої інстанції не врахував, що демонтаж балкона не призведе до захисту суспільних інтересів, натомість матиме наслідком погіршення технічного стану всього будинку, який і без того не найкращий. Наразі відкрито касаційне провадження за скаргою районної адміністрації, тобто крапка у цій справі ще на стоїть, а отже, власникам житла доведеться витратити ще чимало часу та нервів до винесення кінцевого судового рішення.
На відміну від попереднього випадку, у справі №380/12067/20 аргументи відповідача про те, що здійснене ним перепланування було покликане покращити технічний стан усього будинку, не знайшли відгуку в рішенні Львівського окружного адміністративного суду.
Цього разу підставою для подання районною адміністрацією позовної заяви стало проведене відповідачем перепланування підвальних приміщень багатоквартирного будинку:
в одному з них на місці віконного прорізу було влаштовано дверний проріз, а в іншому встановлено віконний проріз. Приймаючи рішення, суд не врахував посилання відповідача на експертний висновок про можливість проведення таких робіт, а також доводи про необхідність поліпшення експлуатаційних показників елементу будинку. Зобов’язуючи відповідача відновити один віконний проріз та закласти інший, суддя вказав, що висновок експерта не спростовує факт самочинного перепланування та порушення відповідачем встановленого порядку отримання дозвільних документів.
Апеляційна інстанція під час перегляду справи також не перейнялась позицією відповідача, тому залишила рішення суду першої інстанції без змін.
Висновки
Будь-яке втручання у конструктивні елементи будівлі має здійснюватися за наявності дозволу на проведення таких робіт, навіть якщо вони мають на меті покращити санітарний та технічний стан будинку в цілому. Інакше на особу може бути покладено обов’язок привести приміщення у попередній стан за власні кошти. Наведені приклади є демонстрацією того, що незаконне перепланування разом з радістю від поліпшення житлових умов може призвести до багаторічних судових розглядів, з яких не завжди вдається вийти переможцем.
Звісно, ламати — не будувати, але чи не краще не наражати своє майно на ризик примусового демонтажу.