Jun. column
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
Комплаєнс як вимога часу
Відповідність законодавству на підприємстві стала невід’ємною складовою сучасного бізнесу в Україні. У контексті глобалізації та євроатлантичної інтеграції українським компаніям потрібно враховувати як національні, так і міжнародні стандарти комплаєнсу. На це дедалі більше звертають увагу учасники міжнародної спільноти.
Міжнародні стандарти комплаєнсу можуть суттєво відрізнятися один від одного, адже поняття корупції та нормативно-правові акти, які її регулюють, часто мають локальні особливості.
У цій статті розглянемо найбільш поширені та впливові нормативно-правові акти, які встановлюють базис для міжнародного антикорупційного комплаєнсу.
FCPA: антикорупційний стандарт США
Першим таким актом є U.S. Foreign Corrupt Practices Act, або FCPA. Він став відповіддю на часті випадки підкупу іноземних офіційних осіб американськими компаніями. Цей акт стосується таких категорій осіб:
- емітенти та їхні посадові особи, директори, працівники, агенти й акціонери, які діють від імені емітента;
- внутрішні особита їхні посадові особи, директори, працівники, агенти й акціонери, які діють від імені вітчизняного суб’єкта;
- інші особи та організації, якіне є емітентами чи внутрішніми особами, але діють на території Сполучених Штатів.
Емітент — це будь-яка компанія, що має цінні папери на національній фондовій біржі у США або які знаходяться на позабіржовому ринку у США і яка зобов’язана подавати періодичні звіти до Комісії з цінних паперів і бірж у США.
Внутрішня особа — це будь-яка фізична чи юридична особа, яка має громадянство або резидентство США (у випадку фізичних осіб) чи зареєстрована відповідно до законів США (у випадку юридичних осіб). FCPA до цієї самої категорії відносить посадових осіб, директорів, працівників, агентів або акціонерів, які діють від імені внут рішньої особи, зокрема іноземних громадян чи компанії.
Інші особи та організації — це ті особи, які не відповідають критеріям емітента та внутрішніх осіб.
Дія FCPA поширюється якна території США, так і поза нею. Наприклад, посадові особи американської компанії пропонують неправомірну вигоду посадовій особі в Україні заради отримання ліцензії на вирубку лісу. При цьому неправомірну вигоду планують передати через українську юридичну особу, яка має місце реєстрації в Україні.
Отже, за FCPA будуть відповідати:
- американська компанія як емітент;
- українська посадова особа та українська юридична особа як інші особи.
FCPA поширюється на чотири основні категорії обставин:
- вплив на дії або рішення іноземної посадової особи під час виконання нею службових обов’язків;
- спонукання іноземної посадової особи до дії або бездіяльності, що порушує її законні обов’язки;
- отримання неправомірної вигоди;
- спонукання іноземної посадової особи використати свій вплив для впливу на дії або рішення іноземного уряду чи його органів.
Ці дії корелюють із відповідними статтями Кримінального кодексу України (КК України), а саме: зловживання впливом (ст. 369–2 КК України), пропозиція, обіцянка або надання неправомірної вигоди службовій особі (ст. 369 КК України), зловживання повноваженнями службовою особою юридичної особи приватного права незалежно від організаційно-правової форми (ст. 364–1 КК України) тощо.
Тобто крім кримінальної відповідальності за українським законодавством, ця сама особа може нести відповідальність за FCPA.
Bribery Act 2010: британські вимоги
The UK Bribery Act of 2010, або Bribery Act 2010, також має екстериторіальний характер і поширюється на компанії, які навіть не зареєстровані за правом Сполученого Королівства, але ведуть бізнес у Сполученому Королівстві або якщо будь-яка частина домовленості про неправомірну вигоду відбувається на території Сполученого Королівства.
Bribery Act поширюється на такі діяння:
- активна корупція (пропозиція чи надання неправомірної вигоди іншій особі) —перевага, запропонована з метою спонукання одержувача до неправомірних дій під час виконання своїх обов’язків;
- пасивна корупція (прийняття чи вимагання неправомірної вигоди) — перевага, прийнята за виконання функцій неналежним чином;
- корупція іноземного (не британського) державного службовця — перевага, надана з метою вплинути на державного службовця для сприяння вашій діяльності будь-яким способом;
- згода або співучасть директора чи старшого посадовця компанії у корупції, здійсненій компанією;
- нездатність комерційної організації запобігти корупції від імені організації з боку її пов’язаних осіб.
Європейський Союз: гармонізація та нові ініціативи
Щодо антикорупційного регулювання з боку ЄвропейськогоСоюзу, то цей напрям містить низку антикорупційних нормативно-правових актів:
- Конвенція 1997 року про боротьбу з корупцією за участю посадових осіб ЄС або посадових осіб країн — членів ЄС;
- Рамкове рішення Ради 2003 року щодо боротьби з корупцією у приватному секторі, яке криміналізує як активну, так і пасивну корупцію;
- Рішення Ради 2008/852/JHA від 2008 року щодо створення мережі контактних пунктів для боротьби з корупцією.
Як Конвенція 1997 року, так і Рамкове рішення Ради 2003 року будуть замінені новою Директивою для тих держав — членів ЄС, які підпадають під її дію. Цю Директиву презентувала президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн ще в 2022 році (до речі, нещодавно обрана повторно).
Хоч Директива і досі є проєктом, вона може передбачати для країн — членів ЄС:
- посилення запобігання корупції шляхом підвищення обізнаності про негативний вплив корупції на громадян і суспільство, щоб усунути ризики корупції до їх появи чи загострення та сприяти формуванню культури доброчесності;
- розширення визначення кримінальних правопорушень, пов’язаних із корупцією, виходячи за межі класичних злочинів корупції, включаючи, наприклад, розтрату, торгівлю впливом, зловживання службовими обов’язками, а також перешкоджання правосуддю та незаконне збагачення, пов’язані з корупційними правопорушеннями;
- запровадження мінімальних кримінальних покарань і санкцій за різні правопорушення, щоб забезпечити рівні умови у всіх державах-членах;
- розширення строків давності для притягнення до відповідальності за корупцію в судах.
Нагадую, що Україна підписала Угоду про асоціацію з Європейським Союзом. Це передбачає гармонізацію законодавства, тому зазначені положення будуть обов’язковими і для нашої країни.